Оази психоаналітичного дискурсу в Україні та особистість Зиґмунда Фройда

Автор(и)

Ключові слова:

психічна реальність, психоаналіз, свідоме, несвідоме, особистість

Анотація

Історико-психологічне дослідження реалізує авторську   і д е ю  взаємозалежностей між: а) ситуаційно змінною екзистенцією переживань, роздумів, інсайтів та персональних уподобань Зиґмунда Фройда і психозмістовим наповненням учинків пізнання в органічному переплетенні його життєвого і творчого шляхів як непересічної  о с о-    б и с т о с т і;  б) його багатим ментально-свідомісним досвідом компетентно здійснюваного пошуку в царині психіатрії, психології, соціології, культурології і численними, глибоко персоніфікованими й навіть самісно інтимними,  в і д к р и т т я м и  у створенні свого дітища –      п с и х о а н а л і з у,  причому спочатку як методу лікування неврозів та інших психічних розладів, потім як оригінальної теорії структури особи та її характеру, далі як критичного методологічного підходу до стану і здобутків європейської цивілізації й, нарешті, як окремішньої філософії і своєрідного світогляду, а також між: в) самобутньою суб’єктивністю будь-якого серйозного дослідника, котрий прагне виявити достеменну онтологічну картину психічної реальності людини, і науково-предметним змістом вивчення ним цього надскладного (людиновимірного) об’єкта пізнання/конструювання, що становить інтегральну системотвірну умову добування найбільш достовірного раціогуманітарного знання і що виразно унаочнюють на сьогодні  п’ я т ь  аргументовано висвітлених оаз психоаналітичного дискурсу в Україні. Переконливо доведено, що особистість інтелектуала, тобто теоретика, методолога, емпірика і практика в одній особі, та його миследіяльність входять до метасистеми буттєвості цього надскладного об’єкта як окремий – саморозвитковий, мультисистемний – блок-чинник, що творить із себе і через себе модульно самоплинні процеси, котрими переповнений і сам об’єкт, і натхненна творча особистість. Об’єктно-предметне поле чинного пошуку охоплює, з одного боку, особисто центрований психоаналітичний дискурс у його класичному варіанті та в новітніх (переважно постнекласичних) українських реаліях (головним чином стану і перспектив розвитку), з іншого – особистісний чинник-рушій у його аналітичній розгортці подій, ситуацій, деталей і подробиць у сув’язі взаємоспричинювальних переплетень мислевчинкових актів-подій ковітального творчого шляху як фундатора психоаналізу, так і його наступників. При цьому методологічна оптика дослідження сконструйована на засадах принципів і канонів постнекласичного типу наукової раціональності та містить п’ятимодульний набір лінз-засобів рефлексивного методологування на рівнях універсального (вітакультурна методологія), загального (сфера професійного методологування), особливого (предмет і принципи історико-психологічного вивчення), одиничного (методологічна процедура деталювання), конкретного (квінтетна і кватерна мислесхеми). При цьому аргументована наявність п’яти оаз-локацій психоаналітичного теоретизування в лоні етнонаціонального повсякдення українства, засновниками яких за критеріями історичності були і/або є Євген Глива, Роман Трач, Тамара Яценко, Юрій Кузнецов, Юлія Мединська. Насамкінець із психоаналітичних позицій сутнісно окреслений особистісно-характерологічний портрет Зиґмунда Фройда як фундатора одного з найважливіших напрямів розвитку психології упродовж щонайменше останніх  120 років і вкотре засвідчено, що здобуте ним засадниче психологічне знання є вкрай особистісним, суб’єктивно історичним, проте водночас онтологічно вкоріненим, раціогуманістичним, людиновимірним і в багатьох епістемологічних вимірах незмінно достовірним.

Historic-psychological research realizes the author’s  i d e a of interdependencies between: a) the situationally variable existence of Sigmund Freud’s experiences, thoughts, insights, and personal preferences and the psycho-content filling of acts of cognition  in the organic interweaving of his life and creative paths as a non-intersecting p e r s o n a l i t y; b) his rich mental-conscious experience of competently conducted research in the field of psychiatry, psychology, sociology, cultural studies and numerous, deeply personified and even very intimate, m a n i f e s t a t i o n s  in the creation of his brainchild – p s y c h o a n a l y s i s, and initially as a method of treating neuroses and other mental disorders, then as an original theory of the structure of the person and their character, then as a critical methodological approach to the state and achievements of European civilization, and finally as a separate philosophy and a peculiar worldview, as well as between: c) an original subjectivity of any serious researcher who seeks to reveal a verifiable ontological picture of the mental reality of a person, and the scientific-subject content of his study of this super-complex (human-dimensional) object of cognition/construction, which constitutes an integral system-forming condition for obtaining the most reliable rational-humanitarian knowledge and which clearly visualize for today the  f i v e  reasonably highlighted oases of psychoanalytic discourse in Ukraine. It has been convincingly proven that the personality of an intellectual, that is, a theorist, methodologist, empiricist and practitioner in one person, and his thinking activity are part of the metasystem of the essentiality of this extremely complex object, as a separate – self-developing, multisystem – block-factor that creates from itself and through itself modular, self-flowing processes, with which both the object itself and the inspired creative personality are overflowing. The object-subject field of the current research covers, on the one hand, the personally centered psychoanalytic discourse in its classical version and in the latest (mainly post-non-classical) Ukrainian realities (mainly the state and prospects of development), on the other – the personal driving factor in its analytical unfolding of events, situations, details in the connection of inter-causative interweaving of thought-action acts-events of the covital creative path of both the founder of psychoanalysis and his successors. At the same time, the methodological optics of the research is constructed on the basis of the principles and canons of the post-non-classical type of scientific rationality and contains a five-module set of lenses-means of reflective methodologization  at the levels of universal (vitacultural methodology), general (the sphere of professional methodologization), special (subject and principles of historical-psychological study), single (methodological procedure of detailing), specific (quintet and quaternary thought-schemes). In addition, it has been argued the presence of five oasis-locations of psychoanalytic theorizing in the bosom of ethno-national everyday of Ukrainianness, whose founders according to the criteria of historicity were and/or are Yevhen Hlyva, Roman Trach, Tamara Yatsenko, Yuriy Kuznetsov, Yuliia Medynska. Finally, from the psychoanalytical standpoint, the personal and characteristic portrait of Sigmund Freud as the founder of one of the most important directions of the development of psychology during at least the last 120 years is essentially outlined, and it is once again proven that the basic psychological knowledge he acquired is extremely personal, subjectively historical, but at the same time ontologically rooted, rational-humanistic, human-dimensional and in many epistemological dimensions invariably reliable.

Біографія автора

  • Анатолій Васильович Фурман

    Анатолій В. Фурман – доктор психо­­ло­гіч­них наук, про­фесор, академік АН ви­щої шко­ли Укра­їни, профе­сор кафед­ри психології та соціальної робо­­ти Західно­укра­їнського націо­наль­ного уні­вер­ситету, голова ГО “Ін­телек­ту­альний штаб громадян­ського суспільства”, спів­голова об­лас­ного відді­лення Со­ціо­ло­гічної асоці­ації України, член На­ціо­нальної спіл­ки жур­на­лістів Ук­ра­їни, головний ре­­дак­тор жур­налу “Пси­­хо­логія і сус­­­піль­ство”, м. Тер­нопіль.

    a.furman@wunu.edu.ua

    ORCID: 0000-0003-1550-6955    

    ResearcherID: G-4932-2017

Посилання

Boltivets, S. (2018). Ukrayins'ka shkola klinichnoyi psykhoterapiyi i hipnoterapiyi v Avstraliyi [Ukrainian school of clinical psychotherapy and hypnotherapy in Austalia]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 1-2, 127-130 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2018.01.127

Furman, A.V. & Furman, O.I. & Shandruk, S. K. & Co (Eds.). (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Furman's Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Hlywa, E. (2004). Vstup do psykhoterapiyi [Introduction to psychotherapy]. Ostroh-Kyiv: Ostrozka akademiya, Kondor. 560 p. [in Ukrainian].

Hlywa, E. (2018). Hipnoterapevtychna interventsiya u hlybyny liudskoyi psyhiky: dzherelo vnutrishnyoyi travmy ta yiyi vplyv na ludynu [Hypnotherapeutic intervention in the depths of the human psyche: the source of internal trauma and its impact on a person]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 1-2, 131-142 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2018.01.131

Hlywa, E. (1998). Pryntsypy psyhoterapiyi i hipnoterapiyi [Principless of psychotherapy and hypnotherapy]. Sydney: Lev. 282 с. [in Ukrainian].

Dykyy, Ya. (2023). Psyhosocialne detaluvannya yak metodolohichna procedura [Psychosocial detailing as a methodological procedure]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 2, 75-83 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2023.02.075

Jones, E. (2024). Psyhoanalitychnyi portret osobystosti Zygmunda Froyda [Psychoanalytic portrait of Sigmund Freud presonality]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 1, 89-108 [in Ukrainian].

Kuznetsov, Yu. (2020). Vid hudozhnyoho psyholohizmu do hudozhnyoho psyhoanalizu [From artistic psychologism to artistic psychoanalisis]. Kyiv: UOVC Orion, 544 p. [in Ukrainian].

Kuznetsov, Yu. (2016). Zygmund Froyd: narodzhennya novoyi filosofiyi [Sigmund Freud: the birth of a new philosophy]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 4, 6-16 [in Ukrainian].

Kuznetsov, Yu. (2018). Myhaylo Kotsubynskyy i klasychnyi psyhoanaliz [Mykhaylo Kotsubynskyy and classical psychoanalysis]. Kyiv: Lybid. 160 p.

Kuznetsov, Yu. (2014). Psyhoanaliz yak metod doslidzhenia literatury (prykladnyi aspekt) [Psychoanalysis as a method researches of literature (the applied aspect)] . Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 4, 104-113 [in Ukrainian].

Kuznetsov, Yu. (2017). Fenomen hudozhnioyi detali: metodolohichni vymiry piznannia [The phenomenon of artistic detail: the methodological dimencions of cognition]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 3, 7-29 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2017.03.007

Lersch, Ph. (2008). Prolohemeny do psykholohoyi yak lyudynoznavchoyi nauky [Prolegomena to psychology as a humanistic science]. Kyiv: Pulsary. 120 p. [in Ukrainian].

Lersch, Ph. (2014). Struktura osoby [The structure of the person] . Kyiv: Pulsary. 560 p. [in Ukrainian].

Medynska, Yu. (2021). Psyhoanalitychni eseyi [Psychoanalytic essays]. Lviv: Bona. 284 p. [in Ukrainian].

Medynska, Yu. (2006). Feminni arhetypy ukrayinskoho etnosu [Feminine archetypes of the Ukrainian ethnos]. Ternopil, TNEU. 202 p. [in Ukrainian].

Furman, A.V. & Furman, O.I. & Shandruk, S. K. & Co (Eds.). (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Furman's Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Tratch, R. (2019). Ludynoznavcha psykholohiia [Humanistic psychology]. Kyiv: Pulsary. 188 p. [in Ukrainian].

Tratch, R. (2015). Pro psyholohiyu Filipa Lersha [About the psychology of Philipp Lersch]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 3, 80-85 [in Ukrainian].

Tratch, R. (2021). Psyhoanaliz Zygmunda Froyda yak osnova lyudynoznavstva [Psychoanalysis Sigmund Freud as the basis of anthropology]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 1, 150-159 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2021.01.150

Filts, O., Medynska, Yu., Yakushyk S. (2024). Kompleksnyi pidkhid do podolannia naslaidkiv vazhkoyi psykholohichnoyi travmatyzatsiyi doroslykh [Comprehensive approach to coping with the concequences of serve menthal trauma in adults]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 1, 177-187 [in Ukrainian].

Freud, A. (2008). Tekhnika dytiachoho psyhoanalizu [Technique of child psychoanalysis]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 3, 93-105 [in Ukrainian].

Freud, S. (2008). Try narysy z teoriyi seksual'nosti [Three essays from theories of sexuality]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 4, 45-91 [in Ukrainian].

Furman, A.V. (2022). Arhitektonika teoriyi diyal'nosty: reflecsyvno-vchunkovyi scenariyi metametodolohuvannia [Architectonics of activity theory: reflexive-deed scenario of metamethodologization]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 1, 7-94 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2022.01.007

Furman, A.V. (2023). Katehoriyna matrytsia vitakulturnoyi metodolohiyi: vid myslevchynennia do kanonu [Categorical matrix of vitacultural methodology: from trught-activity to canon]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 2, 6-50 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2023.02.006

Furman, A.V. (2022). Metodolohichna optyka yak instryment myslevchynenya [Methodological optics as a thought-activitu tool]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 2, 6-48 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2022.02.006

Furman, A.V. (2011). Psykhokul'tura ukrains'koyi mental'nosti [Psychoculture of the Ukrainian mentality]. Ternopil: Ekonomichna dumka [in Ukrainian].

Furman, A.V., Furman, A.A. (2014). Hudozhnya detal' u tvorchiy ekzystentsiyi Tarasa Shevchenka [The artistic detail in creative existence Taras Shevchenko]. Taras Shevchenko i suchasna natsionalna osvita [Taras Shevchenko and modern national education]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society: special edition, 124-126 [in Ukrainian].

Furman, A.V., Furman, O.Ye. (2014). Obraz doli v poetychnomu sviti Tarasa Shevchenka [Traine of fate in the poetic word Taras Shevchenko]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 1, 16-25 [in Ukrainian].

Yatsenko, T., Halushko, L., Yevtushenko, j., Manzhara, S. (2020). Pralohichnist' myslennia psykholoha v konteksti hlybynno-korekciynoho piznannia [Pralogicity of the psychologist's thinking in the contrxt of deep-correctional cognition]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 4, 54-69 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2020.04.054

Yatsenko, T., Mytnyk, O., Halushko, L., Tkachenko, K., Bulchenko, D (2022). Osoblyvosti piznannia pralohichnoho myslennia u protsesi psykhoanalizu vizual'nykh prezentantiv psykhiky suby'ekta [Peculiarities of cognition the prelogical thinking in the process of psychoanalysis of visual presenters of the subject's psyche]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 2, 113-134 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2022.02.113

Yatsenko, T.S. (2004). Teoriia i praktyka hrupovoyi psykhokorektsiyi: Aktyvne sotsial'no-psykholohichne navchnnia [Theory and practice group psychocorrection: Active social and psychological training]. Kyiv. 679 p. [in Ukrainian].

Yatsenko, T.S. (2017). Fenomen implitsytnoho poriadku v hlybynnomu piznanni psyhiky [The phenomenon of the implicit order in the deep cognition of the psyche]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 4, 109-126 [in Ukrainian].

https://doi.org/10.35774/pis2017.04.109

Dolan, L. (2017). Teoriia vnutrishnyoho holosu Hryhoriia Skovorody ta yiyi zastosuvannia v hipnoterapevtychnomu vidpochynku: klinichnyi pidhid [Hryhorii Skovoroda's theory on the inner voice and its application in hypnotherapeutic rest: an exploratory case study approach]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 3, 59-85 [in English].

https://doi.org/10.35774/pis2017.03.059

Завантаження

Опубліковано

2024-07-08

Як цитувати

Фурман, Анатолій. “Оази психоаналітичного дискурсу в Україні та особистість Зиґмунда Фройда”. Психологія і суспільство, vol. 89, no. 1, July 2024, pp. 110-3, https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/1245.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 > >> 

Схожі статті

1-10 з 196

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.