Психоаналіз Зиґмунда Фройда як основа людинознавства
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2021.01.150Ключові слова:
психоаналіз, психотерапія, характер, лібідо, витіснення, сублімація, критика цивілізації, психоаналіз як філософія, душевне життя, невроз, несвідоме, сексуальністьАнотація
В історико-психологічному досліджені аргументована наявність чотирьох напрямків уреальнення психоаналізу в сучасній психології, тобто як самобутнього методу лікування неврозів та інших психічних розладів винятково вербальним способом; як теорії особистості, себто як системи наукових знань про формування характеру людини; як системної, часто шокуючої, критики західної цивілізації і як нової філософії й відтак своєрідного світогляду, що проливає світло істини на несвідому сферу її життя. Висвітлено історичний шлях становлення психоаналізу Зиґмунда Фройда як окремої, біологічно зумовленої, природничо центрованої та культурно впливової, течії психологічної науки ХХ століття і вказано на спонукальний вплив концептів і тематизмів Б. Паскаля, Ф. Ніцше й особливо Ж. Шарко на це становлення спочатку як ідеї і дослідницької програми, далі як теорії і способу психотерапевтичного практикування. Підкреслено виняткове значення творчої співпраці Фройда із старшим за віком колегою Йозефом Броєром, плідність якої підтверджує спільно видана у 1895 році книга “Дослідження істерії”. Саме вона започатковує розлогий психоаналітичний дискурс. Зауважено, що ідея та концепція витіснення стали центральним ядром фройдистської психології та уможливили розуміння як окремих витворів белетристики, так і класичних художніх творів. Констатовано, що переклади вибраних праць Фройда на рідну мову українські науковці отримали тільки під кінець минулого століття, що, проте, аж ніяк не применшує важливість психоаналізу як теоретико-емпіричного фундаменту людинознавства. Насамкінець, спираючись на багату спадщину Філіпа Лерша, сформульовано висновок про перспективність феноменологічного підходу до пізнання душевного життя людини в контексті нагальних завдань як теоретичної психології, так і прикладної, практико зорієнтованої.
Посилання
Ball H.O. Ratsiohumanistychna oriientatsiia v metodolohii liudynoznavstva. Kyiv: vyd. PP “OKD”, 2017. 204 s.
Humanistychna psykholohiia: antolohiia: v 3-kh t. / za red. R. Tracha, H. Balla. Kyiv: vyd-vo “Pulsary” 2001 . T. 1. Humanistychni pidkhody v zakhidnii psykholohii XX st. 252 s.
Gadamer G. Istyna v humanitarnykh naukakh. Humanistychna psykholohiia: antolohiia: v 3-kh t. / za red. R. Tracha, H. Balla. Kyiv: vyd-vo PULSARY, 2005. T. 2. Psykholohiia i dukhovnist. S. 58-64.
Istoryia psykhoanalyza v Ukrayne / sost. Y. Y. Kutko, L. Y. Bondarenko, P. T. Petriuk. Kharkov: Osnova, 1996.
Kuznetsov Yu. B. Vid khudozhnoho psykholohizmu do khudozhnoho psykhoanalizu. Kyiv: UOVTs “Orion”, 2020. 544 s.
Kuznetsov Yu. Sigmund Freud: narodzhennia novoi filosofii. Psykholohiia i suspilstvo. 2016. №4. S. 6-16.
Kuznetsov Yu. Psykhoanaliz yak metod doslidzhennia literatury (prykladnyi aspekt). Psykholohiia i suspilstvo. 2014. №4. S. 104-113.
Lersh F. Struktura osoby: per. z nim. Kyiv: vyd-vo “Pulsary”, 2014. 560 s.
Osnovy psykholohii: pidr. / za zah. red. O. V. Kyrychuka, V. A. Romentsia. Kyiv: Lybid, 1995. 632 s.
Pavlyko S. Sto rokiv bez Freuda. Krytyka. 1998. Veresen.
Freud A. Tekhnika dytiachoho psykhoanalizu. Psykholohiia i suspilstvo. 2008. №3. S. 93-115.
Freud S. Vstup do psykhoanalizu / per. z nim. P. Tarashchuk. Kyiv: Osnovy, 1998. 714 s.
Freud S. Try narysy z teorii seksualnosti. Psykholohiia i suspilstvo. 2008. №4. S. 45-91.
Freud S. Poet i fantazuvannia / per. z nim. I. Herasym. Antolohiia svitovoi literaturno-krytychnoi dumky XX st. / za red. M. Zubrytskoi. Lviv: Litopys, 1996. S. 85-90.
Yung K. Pamiati Zygmunda Froida. Humanistychna psykholohiia: antolohiia: v 3-kh t. / za red. R. Tracha, H. Balla. Kyiv: vyd-vo PULSARY, 2005. T. 2. Psykholohiia i dukhovnist. S. 38-45.16.
Breuer I & Freud S. Studien Uber Hysterie. Vien, 1895.
Carson R. C. & Butcher J. N. Abnormal psychology and modern life, 9th Edition. New York: HarperCollins, 1992.
Dilthey W. Ideen ьber eine beschreibende und zergliedernde Psychologie. In “Gesammelte Schriften”, Bd. 5. Leipzig: Teubner, 1931.
Eidelberg L. (Ed.). Encyclopedia of psychoanalysis. Toronto: Collier-Macmillan, 1968.
Hersch S. M. Chain of command: The road from 9/11 to Abu Ghraib. 2005.
Knight J. The Story of my psychoanalysis. New York: Paper Books, 1952.
Koch S. “Psychology” or “psychological studies”? American Psychologist. 1993. Vol. 48. P. 902-904.
Мaugham W. S. Rain. 2013 (Paperback).
Wundt W. Grundzьge der physiologishen Psychologie. Leipzig: Engelmann, 1874.
Zimbardo P. G., Weber, A. L.&Johnson R. L. (2003). Psychology: Core concepts, 4th Ed. New York: Allyn&Bacon.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).