Джерела та засади осягнення позитивно-гармонійної Я-концепції як структурно-функціональної цілісності

Анотація

У статті доведено, що Я-концепція збалансовує поведінку та діяльність кожного відповідно до конкретних соціокультурних умов проживання, а також інтегрує у своєму психодуховному змісті особистісне та ковітальне ототожнення, забезпечує досягнення внутрішнього узгодження, дає змогу інтерпретувати досвід і є джерелом різних самоуявлень та самоустановок; водночас здійснено розмежування, описання та психологічний аналіз понять «свідомість», «самосвідомість», «Я», «Я-концепція», «Ми-концепція», завдяки чому обґрунтовані основи та фундамент з’яви переконань та уявлень про феномен Я-концепції; проаналізовано структурні компоненти психіки та рівні психічного життя людини згідно з теорією З. Фройда; виявлено, що самосвідомість, центральною ланкою якої є Я-концепція, не лише зумовлюється триєдиними процесами (самопізнання, самоставлення, саморегуляції), а має четвертий – самоосягання, де відбувається самотворення та самопреображення людини; збагачено наповнення авторської моделі позитивно-гармонійної Я-концепції особи у її чотирискладовій композиції: а) ментально-когнітивний: Я-образ суб’єкта  (Я-реальне, Я-інформаційно-знаннєве, Я-свідоме, Я-ідеальне), б) емоційно-оцінковий: Я-ставлення особистості (Я-реальне, Я-нормативно-рефлексивне, Я-підсвідоме, Я-ідеальне), в) вчинково-креативний: Я-вчинок індивідуальності (Я-реальне, Я-ціннісно-рефлексивне, Я-надсвідоме, Я-ідеальне), г) спонтанно-духовний: Я-духовне універсуму (Я-реальне, Я-несвідоме, Я-ідеальне, Абсолют Я-духовного);обґрунтовано, що розвиток позитивно-гармонійної Я-концепції сприяє зростанню рівноваги як у внутрішньому, так і у зовнішньому світі, злагодженості та взаємозв’язку між суб’єктною думкою й особистісним самоставленням, індивідуальнісними діями й духовно-універсумною саморефлексією.