Свідомість новонароджених і немовлят: від задатків до показників розвитку

Анотація

Дослідження висвітлює досвід методологування у сфері психології, що належить до теоретичних засновків свідомості людини в онтоґенезі й охоплює психофізичні виміри її буттєвості і життєвого функціонування. Висвітлено особливості генетично первинних форм розвитку людської свідомості, ґрунтуючись на організмічних задатках як можливостях майбутнього психофізіологічного самоздійснення новонароджених і немовлят. Наведено понятійне визначення свідомості, яка сутнісно полягає у спільному усвідомленні себе, а отже співвіднесенні себе із власним життям, що становить загальну для всіх живих істот місію виживання-творення. Показано, що виникнення свідомості – це шлях ранньовікового розвитку людського організму, онтоґенез якого розпочинається асигніфікованим періодом безмовності. Здійснено співвіднесення онтоґенезу з філоґенезом, що виявляє безпосередню зумовленість свідомості розвитком її виражальних засобів, причому як вербальних, так і невербальних, але переважно центрованих на розвитку мови і мовлення як процесу їх ужитку-застосування за конкретних умов соціальної взаємодії особи. Обґрунтовано факт-закономірність ненастанного процесу розширення свідомості, яке відбувається як поступ від конкретного до загального свого значення, де останнє завжди пов’язане із відчуттям дії, руху, вчинення, а усвідомлення цього спричиняє їх перетворення на образ відповідно дії, руху чи вчинку в умовному, знаковому, придатному до майбутнього багатократного розгортання, сенсі. Відтворення філоґенезу в онтоґенезі подано як важливе свідчення відповідності, а відтак й істинності методології нейросонографування для виявлення особливостей розвитку свідомості немовляти, оскільки звуковому вираженню свідомості на мовленнєвому етапі життя людини передує період, властивий саме немовляті. Висококомпетентна медично і психологічно зорієнтована свідомість оперує певним взірцем можливостей психофізіологічного прогнозу розвитку новонароджених немовлят протягом того часу, допоки в них ще відкрите переднє тім’ячко. Психофізичні задатки цих можливостей пов’язані із показаннями, оскільки протипоказань щодо застосування нейросонографії не існує. Нейросонографічне обстеження збільшує вірогідність діагностики значної кількості патологічних змін мозку в новонароджених і немовлят, які можуть бути візуалізовані за допомогою ультразвуку як біопсихічної основи майбутньої свідомості дорослої і зрілої людини. Методологічна схема фахового психологічного досвіду, що розкрита в дослідженні, ґрунтується на фундаментальній усталеності ненастанної змінюваності індивідуальних взірців, відмінності між якими можуть значною мірою переважати спільні ознаки, що й становитиме неминучий шлях усвідомлення – значеннєве збагачення свідомості особистості. Світ як індивідуальної свідомості людини, так і колективної свідомості нації вимагає збереження його як цілісності, без якої неможливе існування жодного суб’єкта суспільного саморуху і творчого самоздійснення. Кардинальна відмінність методологічної оптики у її світоглядному, власне психологічному, і нейросонографічному, суто фізичному, вираженнях є позірною, оскільки відмінності залежать від багатьох чинників людського сприймання (світогляду, досвіду та інтенційності) і водночас її нейросонографічне втілення входить до світоглядної методологеми, котра не може являти собою цілісність без власної фізикальної реалізації. Методологічна цілісність фізичної оптики нейросонографії ґрунтується на цій фізикальній реалізації, визначаючи прогноз ціложиттєвого розвитку задатків психофізичних можливостей новонароджених і немовлят. Перспективи вказаних досліджень полягають у втіленні психологічної функції колективної пам’яті і здійсненні діагностичної візуалізації психофізичних задатків розвитку свідомості дітей і дорослих.

The research highlights an experience of methodologization in the sphere of psychology that belongs to theoretical foundations of human consciousness in ontogenesis and encompasses the psychophysical dimensions of its life functioning. The peculiarities of genetically primary forms of human consciousness development, based on organic instincts as possibilities of future psycho-physiological self-realization of newborns and infants, are highlighted. The conceptual definition of consciousness, which essentially consists in the mutual awareness of oneself, and therefore the correlation with our own life, which is the mission of survival-creation, common to all living beings. It is shown that the emergence of consciousness is a path of early development of the human organism, the ontogenesis of which begins with an assignative period of silence. The correlation of ontogenesis with philogenesis is carried out, which reveals the immediate precondition of consciousness by the development of its expressive means, both verbal and nonverbal, but mainly centered on the development of language and speech as a process of language application under specific conditions of social interaction of a person. The fact-regularity of uninterrupted process of expanding consciousness was substantiated, which takes place as a step from the specific to its general meaning, where the last one is always connected with the feeling of action, movement, awareness of this leads to their transformation into an image corresponding to action, movement or act in a conditional, sign meaning, suitable for future  multiple deployment. The reproduction of philogenesis in ontogenesis is presented as an important evidence of conformity, and hence the truth of methodology of neurosonography to identify the features of the development of the infant’s consciousness, since the sound expression of consciousness at the speech stage of human life preceded by the period inherent in the infant. Highly competent medical and psychologically oriented consciousness operates with a certain model of the possibilities of psycho-physiological forecast of newborn babies’ development during a time, when the front crown of the head is still open. The psychophysical factors of these possibilities are related to the indications, since there are no contraindications to the use of neurosonography. Neurosonographic examination increases the probability of diagnosing a significant number of pathological changes in the brain in newborns and infants, which can be visualized with the help of ultrasound as a biopsychic basis for the future consciousness of an adult and mature person. The methodological scheme of a professional psychological experience that is disclosed in the study is based on the fundamental tenacity of uninterrupted variability of individual models, the differences between which can largely dominate the common features, which will constitute the inevitable way of awareness - the semantic enrichment of the personality consciousness. The world of both individual consciousness of human, and collective consciousness of a nation requires the preservation of it as an integrity, without which the existence of any subject of social self-movement and creative self-realization  is impossible. The fundamental difference between methodological optics in its ideological, psychological and neurosonographic, purely physical, expressions is apparent, since differences depend on many factors of human perception (worldview, experience, and potentiality) and, at the same time, its neurosonographic embodiment enters to a philosophical methodology that can not be integrity without its own physical realization. The methodological integrity of the physical optics of neurosonography is based on this physical realization, determining the forecast of life-long development of capacities of newborns and infants’ psychophysical possibilities. The prospects of these studies are in the embodiment of the psychological function of collective memory and the implementation of diagnostic visualization of psychophysical instincts of children’s and adults’ development of consciousness.