Свідомість як проблема психології: постнекласична інтерпретація
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2018.03.051Ключові слова:
методологія, некласична раціональність, свідомість, суб’єктивність, постнекласичний ідеал раціональності, культурно-аналітичний підхід, трансдисциплінарністьАнотація
Зміст парадигми свідомості у психології змінювався разом зі зміною ідеалів раціональності. В класичній психології свідомість була тотожною психіці, її вивчали як відокремлену реальність з допомогою запозиченої з природознавства методології. У некласичної психології проблема свідомості перебувала на периферії психологічних досліджень, а методологічні стратегії, що дозволяють досліджувати суб’єктивну природу свідомості, мали латентний розвиток. Поворот до феномену свідомості стався на постнекласичному етапі розвитку психології. Він сформувався під впливом глобальних соціокультурних трансформацій сучасності, а також на підґрунті досягнень когнітивістики і нейронауки. У світлі постнекласичного ідеалу раціональності виявилася плинна, лабільна, процесно неперервна, надскладна і багатовимірна природа свідомості, а її вивчення вимагало пошуку нових дослідницьких стратегій. На постнекласичному етапі знову актуальною стала проблема розкодування свідомості як суб’єктивної реальності. Однак ця проблема не могла бути вирішена виключно в рамках когнітивних підходів і досягнень нейронауки. Постнекласичне трактування свідомості передбачало трансдисциплінарність (що дозволяє поєднати природничі та соціогуманітарні підходи до феномену свідомості), процесність перебігу і багатовимірність, антропологічний принцип (що вимагає вивчати свідомість безвідривно від людини в цілому), контекстуально (зважати на зміни свідомості в культурно-історичних і соціокультурних контекстах) і суб’єктивність. У сучасній постнекласичній інтерпретації свідомість (як і психіка в цілому) постає як складна самоорганізаційна система, а також як реальність особливого ґатунку – суб’єктивна, динамічна, багатовимірна. Одним із важливих методологічних ресурсів постнекласичного ідеалу раціональності є трансдисциплінарність дослідження феномену свідомості. А це означає, що конструктивну роль у розкритті суб’єктивної природи свідомості і вивченні її культурно-історичної мінливості відіграє гуманітарна методологія, реалізована, зокрема, в лоні принципів, настановлень і нормативів культурно-аналітичного підходу.
The content of the paradigm of consciousness in psychology changed along with a change in the ideals of rationality. In classical psychology consciousness was identical with the psyche, it was studied as an isolated reality through a methodology borrowed from natural science. In non-classical psychology the problem of consciousness was on the periphery of psychological research and methodological strategies that allowed to study the subjective nature of consciousness had latent development at this stage. The turn to the phenomenon of consciousness occurred at the post-non-classical stage of the development of psychology. It was formed under the influence of global socio-cultural transformations of the present, as well as the achievements of cognitive science and neuroscience. In the light of the post-non-classical ideal of rationality, a fluid, labile, procedural, supercomplex and multidimensional nature of consciousness was discovered and her research required the search for new research strategies. At the post-non-classical stage of psychology the problem of studying consciousness as a subjective reality became again topical. However this problem could not be solved solely within the framework of cognitive approaches and achievements of neuroscience. The post-non-classical interpretation of consciousness presupposed transdisciplinarity (allowing to unite the science and humanitarian approaches to the phenomenon of consciousness), processuality and multidimensionality, the anthropological principle (requiring the study of consciousness outside of separation from the person as a whole), contextuality (changes in consciousness in cultural, historical and sociocultural contexts) and subjectivity. In modern post-non-classical interpretation consciousness (like the psyche as a whole) appears as a complex self-organizing system, as well as subjective, dynamic and multidimensional reality. One of the important methodological resources of the post-non-classical ideal of rationality was the transdisciplinary study of the phenomenon of consciousness. An important role in the disclosure of the subjective nature of consciousness and the study of its cultural and historical variability is played by the humanitarian methodology implemented, in particular, in the cultural-analytical approach.
Посилання
Агафонов А. Ю. Основы смысловой теории сознания [Текст] / А. Ю. Агафонов. – М.: Речь, 2003. – 296 с.
Акопов Г. В. Психология сознания: Вопросы методологии, теории и прикладных исследований [Текст] / Г. В. Акопов. – М.: Изд-во “Институт психологии РАН”, 2010. – 272 с.
Аллахвердов В. М. Сознание как парадокс. (Экспериментальная психологика, т. 1). [Текст] / В. М. Аллахвердов. – СПб.: Издательство ДНК, 2000. – 528 с.
Анолли Л. Психология культуры [Текст] / Л. Анолли. – Харьков: Гуманитарный центр, 2016. – 480 с.
Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества [Текст] / М. М. Бахтин. – М.: Искусство, 1979. – 424 с.
Брушлинский А. В. Избранные психологические труды [Текст] / А. В. Брушлинский. – М. : ИП РАН, 2006. – 623 с.
Вебер М. Избранные произведения [Текст] / М. Вебер. – М.: Прогресс, 1990. – 808 с.
Гусельцева М. С. Культурная психология: методология, история, перспективы [Текст] / М. С. Гусельцева. – М.: Прометей, 2007. – 292 с.
Гусельцева М. С. Культурно-аналитический подход к изучению эволюции психологического знания: дисс. ... докт. психол. наук [Текст] / М. С. Гусельцева. – М., 2015. – 459 с.
Гусельцева М. С. Методологические кризисы и типы научной рациональности [Текст] / М. С. Гусельцева // Вопр. психол. – 2006. – № 1. – С. 3–15.
Завершнева Е. Ю. Принципы неопределенности и дополнительности в квантовой механике и психологии: проблема методологических заимствований [Текст] / Е.Ю. Завершнева // Вестник Московского университета. Серия 14 “Психология”. – 2001. – № 4. – С. 67–77; 2002. – № 1. – С. 75–80.
Келли Дж. Теория личности. Психология личных конструктов [Текст] / Дж. Келли. – СПб.: Речь, 2000. – 249 с.
Клочко В. Е. Проблема сознания в психологии : постнеклассический ракурс [Текст] / В. Е. Клочко // Вестник Московского университета. Серия 14 “Психология”. – 2013 – № 4. – С. 20–35.
Мамардашвили М. К. Классический и неклассический идеалы рациональности [Текст] / М. К. Мамардашвили. – М.: Логос, 2004. – 238 с.
Мартин Р. Мышление в стиле “И”. Как мыслят успешные лидеры [Текст] / Р. Мартин. – М.: Юрайт, 2016. – 228 с.
Нагель Т. Каково быть летучей мышью? [Электронный ресурс] / Т. Нагель. – URL: http://www.gumer.info/bogoslov_Buks/Philos/Article/nag_kak.php (дата обращения: 27.04.2018).
Нарративная медиация. Обзор работ Дж. Монка и Дж. Уинслэйда. [Текст] / Обзор Д. А. Кутузовой // Постнеклассическая психология. Социальный конструкционизм и нарративный подход. – 2006-2007. – № 1 (3). – С. 106–125.
Пастернак Б. Л. О предмете и методе психологии [Текст] / Б. Л. Пастернак // Пастернак Б. Л. Полное собрание сочинений с приложениями. В 11 томах. – Т. 5. – М.: Слово, 2004. – С. 303–317.
Петровский В. А. Психология неадаптивной активности [Текст] / В. А. Петровский. – М.: ТОО “Горбунок”, 1992. – 224 с.
Ревонсуо А. Психология сознания [Текст] / А. Ревонсуо. – СПб.: Питер, 2013. – 336 с.
Рубинштейн С. Л. Бытие и сознание. Человек и мир [Текст] / С. Л. Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2003. – 512 с.
Соколов М. М. Что значит видеть мир социологически? [Электронный ресурс] / М. М. Соколов // Лекция научно-образовательного проекта “Прогресс-Школа”. – 2015. – URL: https://www.youtube.com/watch?v=sAg-9j3D4pI (дата обращения: 27.04.2018)
Стёпин В. С. Теоретическое знание: Структура, историческая эволюция [Текст] / В. С. Стёпин. – М.: Прогресс-Традиция, 2000. – 744 с.
Фурман А. В. Свідомість як рамкова умова пізнання і методологування [Текст] / А. В. Фурман // Психологія і суспільство: укр. теорет.-метод. соціогуманіт. часоп. – 2017.– № 4 (70). – С. 16–38.
Уилбер К. Интегральная психология: Сознание, Дух, Психология, Терапия [Текст] / К. Уилбер. – М.: ACT, 2004. – 412 с.
Уилбер К. Краткая история всего [Текст] / К. Уилбер. – М.: Астрель, 2006. – 476 с.
Умрихин В. В., Ромащук А. Н. [Текст] / В. В. Умрихин, А. Н. Ромащук // На переломе методологических платформ: от классической психологии к психологии ХХ века современная психология: методология, парадигмы, теории // Ананьевские чтения 2009: современная психология: методология, парадигмы, теория. – Т. 1. – 2009. – С. 109–114.
Умрихин В. В. Путь к функциональному пониманию психики как предпосылка психологии XX века [Текст] / В. В. Умрихин // Ученые записки кафедры общей психологии МГУ. – Вып. 1 / под общ. ред. Б.С. Братуся, Д.А. Леонтьева). – М.: МГУ, 2002. – С. 166–174.
Хабермас Ю. Философский дискурс о модерне [Текст] / Ю. Хабермас. – М.: “Весь мир”, 2003. – 416 с.
Чалмерс Д. Сознающий ум: В поисках фундаментальной теории [Текст] / Д. Чалмерс. – М.: URSS, 2013. – 512 с. Piaget J. Méthodologie des Relations Interdisciplinaires [Текст] / J. Piaget // Archives de Philosophie. – 1971. – No. 34. – P. 539–549.
The Science of Consciousness TSC 2018 // Tucson, Arizona. – 2018. – URL: http://www.consciousness. arizona.edu/documents/TSC2018AbstractBook-final.pdf (дата обращения: 27.04.2018).
Wilber K. The Spectrum of Consciousness [Текст] / Theosophical Publishing House,1977. – 374 p.
Гусельцева М.С. Методологічна оптика як інструмент пізнання [Текст] / М.С. Гусельцева // Психологія і суспільство. – 2017. – №4. – С. 39–55.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).