Душеслів’я української людини
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2022.02.066Ключові слова:
психологія української людини, методологічна оптикаАнотація
У статті подано основні напрямки розвитку вітчизняної психологічної науки, що присвячені психології української людини та українського народу в контексті методологем їх самопізнання і самоствердження. Відзначено, що змінюваність значень одних і тих же форм слова відображає особливості мислення людини кожної епохи й відтак через екзистенцію психічного визначає осмисленість буття, що у випадку українського розуміння характеризується як безмежністю людського пізнання душі, так важливістю оcягнення спільного і відмінного в духовній організації інших народів. Зокрема, аргументована різнозмислова мозаїка етноукраїнського самоусвідомлення буття душі як життя, любові, мрії, особи, ділянки тіла і втіленого бажання, підкреслена невичерпність значення душі як слова, терміну, поняття і психологічної категорії, а також обґрунтована теза, що вихід відчування та розуміння за межі будь-якого наукового пізнання можливий так само, як особисто уприсутнене життя своїм існуванням творить само себе у безмежності власних самовтілень і значень. Розкрито реакцію української душі на чужоземне приховування облич під масками «личини» і «персони» в адекватному запозиченні захисного способу порятунку від нещирості, лукавства й обману у формі видозміненого латинського поняття «парсуни» і «портрету», упрозорено дихотомію запозиченого і власного, яка супроводжує розвиток душевної самості українців у роздвоєності душі-для-себе і психіки як загальної знеосібленої категорії-для-всіх, що паралельно існує у душеслів’ї та психології, не перетинаючись у своєму призначенні і втіленні. Привернуто увагу до того, що протягом століть без відповіді залишається усталена дія за значенням душі, щоразу набуваючи різних утілень: у душеслів’ї як у словесному увиразненні душі, у вираженні та зверненні до неї; у душерятуванні як поверненні душі до самої себе; у душествуванні як діяльному всеохопленні душевного життя у його свідомому, підсвідомому, безсвідомому і надсвідомому вимірах. І все ж, незважаючи на широкий спектр формовиявів духовного, неосяжною залишається душа живої істоти як душа життя, яка завжди буде тим більш незбагненною, чим предметнішими ставатимуть спроби охопити її цілком і сповна. Відрефлексовано твердження про те, що весь світ людини втілюється в її душі й існує допоки триває особисте переживання так само, як і життя народу – всіх народжених і споріднених його психосоціальним плином. Доведено, що ковітальні прояви народу в його минулому і сучасному охоплюються поняттям душі і в усвідомленому вираженні втілюються у взаємодії на спільному полі – у сферному просторі спілкування, яке набуває безмежжя варіацій мовленнєвого екзистенціювання. Виходячи з цього, потреба у позначенні сутності душі кожного, хто належить до одного з народів світу, притаманна кожному з цих народів, хоча й усвідомлюється та реалізується по-різному, включаючи вихід за власні межі, що передбачає захоплення якомога більшої кількості особин шляхом накидання їм своєї ідентичності, втіленої у монопольній формі космополітизму, шовінізму, фашизму, комунізму, інтернаціоналізму, глобалізму чи інших флуктуацій невситимого боротьбою за першість етнічного духу. За сприятливих для цього духу умов воєнної експансії він розпросторювався за власні феноменальні горизонти, незмінно паразитуючи на самобутній етнічній мовній базі – арабській, грецькій, перській, латинській, французькій, німецькій, англійській, російській та багатьох інших. Розкрито потребу в пізнанні сутності української душі та її визначальних властивостей, передусім у її прагненні поглибленого самопізнання, фундаментальною дослідницькою основою якої є спільна праця колективу українських науковців середини ХХ століття «Українська душа», що відображає магістральні виміри обраного п’ятьма науковцями надскладного, багатопредметного, об’єкта вивчення: «Українська емоційність» – Є. Онацький, «Світовідчування українця» – О. Кульчицький, «Родина і душа народу» – Б. Цимбалістий, «Душа і пісня» – М. Шлемкевич, «Бібліографічний огляд» – В. Дорошенко. Висновується, що психологія української людини, українського народу потребує творення адекватної для психософського пізнання-конструювання методології відкриття невідомих вимірів їх власного розвою, у якому саморух психодуховного можливий на шляху саморефлексії ним власної буттєвості в безмежжі векторів людського розвитку, що має віднайти й згармонувати своє почуттєво-інтелектуальне душеслів’я.
Посилання
Slovar ukrainskoi movy = Slovar ukraynskoho yazyka[Dictionary of the Ukrainian language = Dictionary of the Ukrainian language:]: [u 4 t.] /zibr. red. zhurn. "Kyevskaia Staryna"; uporiad., z dod. vlas. materialu B. Hrinchenko. [Repr. vidtvorennia vyd. 1907-1909 rr.].Kyiv: Vyd-vo AN URSR, 1958 - 1959. T.I. S. 460. [In Ukrainian].
Boltivets S.I. Avtentychnist' ukrainoznavstva v naukoviy tvorchosti Petra Kononenka [The authenticity of Ukrainian studies in the scientific work of Petro Kononenko]. Psyhologia I suspil'stvo. 2021. №2. S. 78-96. DOI:https://doi.org/10.35774/pis2021.02.078 [In Ukraininan].
https://doi.org/10.35774/pis2021.02.078
Slovnyk ukrainskoi movy [Glossary of Ukrainian language]. Tom shostyi. P - POITY. Kyiv: «Naukova dumka», 1975. 832 s. [In Ukrainian].
Suchasnyi slovnyk inshomovnykh sliv [Modern dictionary of foreign words]/Uklaly: O.I.Skopnenko, T.V.Tsymbaliuk. Kyiv: Dovira, 2006. 789 s. [In Ukrainian].
Furman A.V. Psykhokul'tura ukrains'koi mentalnosti [Psychoculture of Ukrainian mentality]: 2-e nauk. vyd. Ternopil: NDI MEVO, 2011, 168 s. [In Ukrainian].
Leksys Lavrentiia Zyzaniia. Synonima slavenorosskaia [Lexis Lavrentia Zizania. Synonym Slavenorosskaya ]/Pidhotovka tekstiv pamiatok i vstupni statti V.V.Nimchuka. Kyiv: Vydavnytstvo «Naukova dumka», 1964. 204 s. [In Ukrainian].
Savchyn M. Dukhovna paradyhma psykholohii [Spiritual paradigm of psychology]: monohrafiia. Kyiv: Akademvydav, 2013. 252 s. [In Ukrainian].
Yaniv V. Narysy do istorii ukrainskoi etnopsykholohii [Essays on the history of Ukrainian ethnopsychology]. Kyiv: «Znannia», 2006. 342 s. [In Ukrainian].
Pluzhnyk Ye. Ya - yak i vsi. I shtany z polotna...[ I am like everyone else. And canvas pants... ]. [In Ukrainian]. https://www.pysar.net/virsz.php?poet_id=56&virsz_id=25
Hubko O. Psykholohiia ukrainskoho narodu [ Psychology of the Ukrainian people ]. Kyiv: PVP «Zadruha», 2004. 400 s. [In Ukrainian].
Shevchenko T. Zibrannia tvoriv [Collection of works]: U 6 t. Kyiv, 2003. T. 2: Poeziia 1847-1861.[Tsari].S.81-86; 600-603. [In Ukrainian].http://litopys.org.ua/shevchenko/shev224.htm
Ukrainska dusha [ Ukrainian soul: "Problems" series ]: seriia «Problemy». Niu-York - Toronto: Vyd-vo «Kliuchi», 1956. 63 s. [In Ukrainian]. https://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/1579/file.pdf
Rusova S. Moi spomyny [ My memories]. Lviv: Vydavnycha kooperatyva «Khortytsia», 1937. 284 s. [In Ukrainian].https://books.google.com.ua/books?id=jDgm0S9ph9gC
Spohliadannia - kontempliatsiia [ Contemplation - contemplation.]. Terminolohichnyi dovidnyk dlia bohosloviv ta redaktoriv bohoslovskykh tekstiv. [In Ukrainian].
https://poradnyk_ukrainian.academic.ru/9/%D0%A1%D0%BF%D
Shevchenko T. I mertvym, i zhyvym, i nenarozhdennym zemliakam moim v Ukraini i ne v Ukraini moie druzhnieie poslaniie [ My friendly message to my dead, living, and unborn compatriots in Ukraine and not in Ukraine ]. Izbornyk. [In Ukrainian]. http://litopys.org.ua/shevchenko/shev140.htm
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).