Рефлексивна організація процесу ухвалення рішень в юнацькому віці

Анотація

У статті розглянуто рефлексію як складне багатоаспектне явище, котре описується з концептуальних позицій різних теоретичних підходів, що спричиняє різноякісність наповнення її категорійно-понятійного змісту та неоднозначну визначеність місця у системі психологічного знання. Феноменологічна складність структурно-функціональної організації рефлексивної діяльності об’єктивно зумовлює труднощі у визначенні її якісного узмістовлення і специфіки.  Доводиться, що рефлексія може бути описана і як здатність людини до усвідомлення, а відтак до організації та регуляції власних психічних процесів, станів, властивостей, тенденцій, і як складноструктурований психосвідомісний процес, і як інтегральна психічна властивість, і як метастан, тобто як надстан, зміст якого полягає в усвідомленні і наступній можливості регуляції особистістю своїх же власних психодуховних станів. Аргументовано, що особливої вагомости набуває розробка рефлексивної проблематики у сфері національної освіти. Використання  різноманітних тренінгових рефлексивних практик сприяє розвитку креативної рефлексивності, котра є важливим складником творчого поглибленого самопізнання і самоконструювання особистості. Однією з універсальних соціально-психологічних форм конкретно-практичної організації паритетної освітньої діяльності у вищій школі, яка забезпечує повноцінний розвиток рефлексії, є модель повного функціонального циклу навчального модуля, що запропонована А. В. Фурманом. Аналіз інформаційно-пізнавального періоду модульно-розвивального навчання вказує на істотний розвиток рефлексивних компонентів у пошуковій пізнавальній активності старшокласників і студентів, що сприяє інтенсивному формуванню такої важливої властивості особистості, як уміння самостійно приймати рішення. Обґрунтовано, що рефлексивна організація процесу ухвалення рішень у навчальній проблемній ситуації містить такі  етапи: а) предметно-операційний рух-поступ думки у процесі пошуку розв’язку-зняття проблемної ситуації; б) рефлексивно-предметне перетворення навчальної проблемної ситуації; в) активізація потреби в осмисленні і переосмисленні навчально-пізнавальних завдань та освітніх задач; г) активна самоперебудова внутрішнього світу суб’єкта, пов’язана із виходом у рефлексивну позицію та прийняттям ним рішення діяти.

The article considers reflection as a complex multi-aspect phenomenon, which is described from the conceptual positions of various theoretical approaches that causes different quality of filling its category-conceptual content and ambiguous certainty of place in the system of psychological knowledge. The phenomenological complexity of a structural-functional organization of reflexive activity objectively causes difficulties in determining its qualitative filling-with-content and specificity. It is proved that reflection can be described as the ability of a person to realize, and therefore to organize and regulate his own mental processes, states, properties, tendencies, and as a complexly structured psycho-conscious process, and as an integral mental property, and as a metastate, that is, as a superstate, the meaning of which is in awareness and subsequent possibility of the personality’s regulation of his own psycho-spiritual states. It is argued that the development of reflexive issues in the field of national education acquires special importance. The use of various training reflexive practices contributes to the development of creative reflexivity, which is an important component of personality’s creative in-depth self-cognition and self-construction. One of the universal socio-psychological forms of a specific-practical organization of parity educational activity in high school, which ensures the full-fledged development of reflection, is the model of a full functional cycle of the educational module proposed by A.V. Furman. Analysis of the information-cognitive period of modular-developmental education indicates a significant development of reflexive components in the search cognitive activity of high school students and students, which contributes to the intensive formation of such an important personality’s property as the ability to make decisions independently. It has been substantiated that reflexive organization of the decision-making process in an educational problem situation contains the following stages: a) subject-operational movement-advance of thought in the process of finding a solution-removal of the problem situation; b) reflexive-subject transformation of an educational problem situation; c) activation of the need for understanding and rethinking of educational-cognitive tasks and educational assignments; d) active self-restructuring of the inner world of a subject, associated with the exit to a reflexive position and deciding to act.