Пралогічність мислення психолога в контексті глибинно-корекційного пізнання

Анотація

Проблема глибинно-корекційного пізнання у його пралогічності розглядається в контексті цілісного, холістичного підходу до розуміння психіки. Стаття вперше розглядає функціональне поле пралогічності мислення суб’єкта, що має вплив на організацію груп АСПП. Акцентується увага на засадничих принципах діяльності цих груп, які створюють передумови безконфліктності взаємин, що каталізує виявлення пралогічних параметрів психіки. Останньому сприяє як візуалізована самопрезентація учасників АСПП, так і діалогічна взаємодія психолога з респондентом. Робота аргументує можливість опосередкованого неявного поєднання логічного мислення з паралогічним,  де характеристики останнього нейтральні до суперечностей, сутнісно визначають імпліцитний порядок. Зокрема, висвітлено органічний зв’язок пралогічного мисленням та архаїчної заданості “імпліцитного порядку” психіки у суперечливій сутності його складових, що підвладні закону “співпричетності”, відкритому свого часу Л. Леві-Брюлем. Окрім того, в дослідженні розкрито передумови результативності діагностико-корекційного процесу АСПП, підпорядкованому відомому закону: “позитивна дезінтеграція психіки та вторинна інтеграція на більш високому рівні її розвитку”. Доведено, що основні проблеми глибинного пізнання психіки передбачають урахування мотиваційного потенціалу архаїзмів, передусім позадосвідних утворень у їхній інтегрованості з індивідуалізованими характеристиками суб’єкта. Розкриваються особливості введення допоміжних (упредметнених) засобів у процес такого пізнання, що посилює його об’єктивність. Зміст статті торкається проблематики дуалізму психіки, який притаманний не лише функціонуванню сфер свідомого і несвідомого, а й відповідному латентному впорядкуванню візуалізованих виявів психіки, що відображає “модель внутрішньої динаміки психіки”, а саме символ “Інь-Ян”.