Сприйняття стресу і соціальної підтримки як показники суб’єктивного благополуччя серед студентів університету Нігерії
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2020.01.120Ключові слова:
студент як суб’єкт повсякдення, психічне здоров’я, сприйняття стресуАнотація
У поданій статті вивчено вплив сприйняття стресу та своєчасної соціальної підтримки під час його переживання як показників суб’єктивного благополуччя серед студентів Бенуеського державного університету в Нігерії. Для цього дослідження було створено програму міжсекторального (перехресного) опитування. Її реалізація стала можливою завдяки 300 учасникам віком від 18 до 37 років, які були відібрані з допомогою зручного методу вибірки. Для збору даних в емпіричному дослідженні були використані Шкала сприйняття стресу (PSS), Шкала соціальної підтримки (SSS) та Шкала задоволеності життям (SWLS). Було сформульовано три гіпотези та проведено аналіз даних з використанням простих лінійних і множинних регресійних аналітичних процедур. Гіпотеза 1 була прийнята [F (1,193) = 2,084, P <.004], гіпотезу 2 було відхилено [ F (1,293) = .003, P>.05], натомість гіпотезу 3 не було підтверджено [F (2,283) = 1,214, P>.05]. Встановлено, що значний вплив на суб’єктивне відчуття щастя серед студентів університету має сприйняття стресу, в той час як істотної дії соціальної підтримки на суб’єктивне благополуччя не виявлено. Нарешті, не встановлено значного спільного впливу сприйняття стресу та соціальної підтримки на суб’єктивне благополуччя. Рекомендується оцінювати студентів університету і допомагати тим, хто має високий бал сприйняття стресу в напрямку підвищення їхнього суб’єктивного самопочуття, а також треба заохочувати соціальну підтримку батьків, опікунів, співробітників та колег задля поліпшення персонального благополуччя студентів університету і всієї психосоціальної системи університетської освіти загалом.
Посилання
Bautista, L., Relojo, D., Pilao, S.J., Tubon, G., & Andal, M. (2018). Link between lifestyle and self-regulated development as components of academic performance: Basis for a psychoeducational intervention. Journal on Educational Sciences & Psychology, 8(52), 68–72. https://doi.org/10.5281/zenodo.1258146
Brajša-žganec A., Kaliterna-Lipovčan, L., & Hanzec, I. (2018). The relationship between social support and subjective well-being across the lifespan. Društvena Istraživanja, 27(1), 47–45. https://doi.org/10.5559/di.27.1.03
Cohen, S., & Hoberman, H. M. (1983). Positive events and social supports as buffers of life change stress 1. Journal of Applied Social Psychology, 13(2), 99–125. https://doi.org/10.1111/j.1559-1816.1983.tb02325.x
Cohen, S., Kamarck, T., & Mermelstein, R. (1983). A global measure of perceived stress. Journal of Health and Social Behavior, 24(4) 385–396. https://doi.org/10.2307/2136404
Denovan, A. & Macaskill, A. (2018). Stress and subjective well-being among first year UK undergraduate students. Journal of Happiness Studies, 12(2) 23–34. https://doi.org/10.1007/s10902-016-9736-y
Diener, E. (1984). Subjective well-being. Psychological Bulletin, 95(3), 542–575. https://doi.org/10.1037//0033-2909.95.3.542
Hsing-Ming, L., Mei-Ju, C., Chun-Ho, C. & Ho-Tang, W. (2017). The relationship between social support and subjective well-being of preschool teachers: take age as the moderator variable. European Journal of Research and Reflection in Educational Sciences, 5(5), 891–900. https://doi.org/10.13189/ujer.2017.050521
Imonikebe, B. U. (2009). Strategies for promoting the nutritional and health status of students in higher institution of learning in Nigeria for sustainable national development. 4th Regional Conference of Higher Education for Sustainable Development in Africa.
Kamaliya, N. (2017). The relationship between social support and subjective well-being on women in poverty. UI Proceedings on Social Science and Humanities, 1.
Kуzka, A., & Przybyіa-Basista, H. (2016). The relationships between perceived stress and psychological well-being among mothers and fathers of children with Down syndrome. The New Educational Review, 44(2), 285–294. https://doi.org/10.15804/tner.2016.44.2.23
Nabulsi, S.E (2015). Predicting subjective well-being using social support and mindfulness for United Arab Emirates University students (Unpublished undergraduate thesis). United Arab Emirates University.
Relojo, D. & dela Rosa, R. (2017). Improving positive affect based on self-compassion through life goals expressive writing: Basis for an ego identity development among students. Problems of Psychology in the 21st Century, 11(1), 51–58. https://doi.org/10.5281/zenodo.1289161
Relojo, D., Santos, A., & Borlongan, A. (2018). A prospective study on the bidirectional association between parenting styles and self-regulation among university students. Journal of Innovation in Psychology, Education and Didactics, 22(1), 63–76. https://doi.org/10.5281/zenodo.1620990
Relojo-Howell, D. (2019, March 11). Student mental health: Can mindfulness reduce stress. Retrieved from https://welldoing.org/article/student-mental-health-mindfulness-stress
Vasudev, S.S & Shastri, S. (2017). Effect of hands on reiki on perceived stress and subjective wellbeing among software professionals in Bangalore. International Journal of Social Science and Humanity, 2(6), 720–727. https://doi.org/10.18769/ijasos.280373
Wilson, W. R. (1967). Correlates of avowed happiness. Psychological Bulletin, 67(4), 294–306. https://doi.org/10.1037/h0024431
Yasin, A. S., & Dzulkifli, M. A. (2010). The relationship between social support and psychological problems among students. International Journal of Business and Social Science, 1(3). 110–116.
Zarbova, B. & Karabeliova, S. (2018). Stress and well-being. 12th International Conference Days of Applied Psychology 2016 “Contemporary Psychology and Practice”, University of Nish, Serbia.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
