Методологічна оптика як інструмент мислевчинення
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2022.02.006Ключові слова:
методологія як сфера миследіяльності, наукова раціональністьУ класичний, некласичний, постнекласичний ідеали/типи раціональності, методологічна оптика, циклічно-вчинковий підхід, мислевчиненняАнотація
Пропоноване дослідження становить завершений авторський п р о є к т створення складного комплексу багатомодульної методологічної оптики мультидисциплінарного дослідження постнекласичного способу-рівня миследіяльнісного здійснення, що надрефлексивно й метасистемно взаємодоповнює: а) відповідні багатопараметричні оптики класичного, некласичного і постнекласичного т и п і в наукової раціональності за логікою їх категорійного, критеріального, атрибутивного та мислевчинкового ускладнення; б) п’ятирівневу структурно-функціональну організацію (здійснену за філософськими категоріями «універсальне – загальне – особливе – одиничне – конкретне») методологічних м о д у л і в як збірних інструментів професійного методологування у рамках найбільш культурно значущих методологій; в) ідеали, принципи, стратегії та норми тільки зароджуваної п о с т - н е к л а с и ч н о ї методології, яка обстоює взаємопрониклий тип зв’язку між усіма науками, налагоджує діалог культур, інтегрує єдність істини і моральності, раціонального знання та етичної поведінки, легалізує змішані методи, парадигми, методологеми; г) засновки-постулати, категорії, канони та епістемологічні організованості метаметодологічної оптики, котра нині утворюється, як новітній постнекласичний проєкт взаємопов’язаних траєкторій розвитку філософії, науки, методології, фундується на розумінні оптики як інтегрального механізму чи складного комплексу засобів підбору та укомплектування лінз-модулів узаємозалежних розуміння, мислення, діяльності, рефлексії у канонічному форматі зреалізування в ч и н к у метаметодологування, предметом якого є дослідження наявних методологічних теорій і систем. При цьому саме методологічна оптика являє собою головне синтетичне упредметнення і парадигмальне осереддя обстоюваної тут в е р с і ї постнекласичної методології. Насамперед у зв’язку з цим за вчинковим принципом розкрито сутнісні четвірні узмістовлення, головні спричинення, інструментально-категорійні модулі логічно довершеної методологічної оптики, а також визначальні критерії типологічного розрізнення історично змінних і культурно відмінних за значущістю та впливом і д е а л и наукової раціональності. Воднораз уперше створені й детально охарактеризовані м о д е л і методологічних оптик класичної, некласичної і постнекласичної науки, чітко визначений їх усезростаючий кількісно і якісно параметричний набір, описані структурно-функціональні зв’язки, інваріантно прийняті ідеали і норми пізнавальної діяльності та основні епістемологічні організованості і продукти. Крім того, деталізовані та систематизовані аргументи-позиції постання постнекласичної епістемології у взаємодоповненні гносеологічного і суто знаннєвого аспектів рефлексивного розгляду. Аргументована п’ятирівнева категорійна схема чітко організованих лінз-модулів новітньої методологічної оптики теоретичного конструювання і психологічного пізнання модульно-розвивальної взаємодії як складносистемного психосоціального явища. У результаті методологічна оптика обґрунтована у чотирьох в и м і р а х чи м о д у с а х власної мислевчинкової буттєвості, а саме як: 1) метафоричний конструкт і категорійне поняття філософської і наукової методологій; 2) особливе налаштування дослідницької та конструювальної свідомості у її сутнісному осередді – інтенційності методологічного мислення – на власну саморефлексію; 3) самобутнє розмірковувальне знаряддя та ефективний інструмент мислевчинення і компетентного методологування; 4) інноваційний модульний комплекс саморефлексивних лінз (головним чином методів, засобів, механізмів та інструментів) конструювання, пізнання і перетворення дійсності-реальності, що використовується за конкретних умов, завдань, ресурсів, спроможностей.
Посилання
Furman, A. V. & Furman, O. I. & Shandruk, S. K. & Co (Eds.). (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Furman's Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Hirniak, A.N. (2021). Phychological fundamentals of participants modular-developmental interaction process in the educational establichments: Thess for a doctors degree in Phychology: 19.00.07. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].
Huseltseva M.S. (2017). Metodolohichna optyka yak instrument piznannia [Methodological optics as a tool of cognition]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 4, 39-55 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2017.04.039
Guseltseva, M.S. (2021). Sub'iektno-diyalnisnui pidchid S.L. Rubinschteiana: neokantianstvo i marksuzm [Subject-aktivity approach of S.L. Rubinschtein: Neo-Kantianism and Marxism]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 2, 102-121 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2021.02.102
Furman, A.V. & Biskup, V.S. & Morschakova, O.S. (comp.) (2020). Zahalna sotsiolohiya [General sociology]. Kyiv: Lira-K [in Ukrainian].
Kant, I. (2001). Krytyka chystoho rozumu [Critique of pure reason]. (Trans. from german). Kyiv [in Ukrainian].
Karpenko, Z.S. (2022). Kulturno-istoruchni modeli verufikacii efektuvnosti psykhoterapii [Cultural and historical models of verification of effectiveness of psychotherapy]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 2, 97-112 [in Ukrainian].
Lakatos, I. (2016). Istoriya ta yy racionalni rekonstrucchii [History of a science and its rational reconstructions]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 3, 13-23 [in Ukrainian].
Furman, A.V. & Furman, O.I. & Shandruk, S.K. & Co (2019). Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A. V. Furmana [Methodology and psychology of humanitarian cognition. To the 25th anniversary of professor A. V. Furman's scientific school]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Furman, A.V. (head editor) (2002). Modulno-rozvyvalna systema yak sotsiokul'turni orhanizatsiya [Modular and developmental system as socio-cultural organization]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 3-4, 12-92 [in Ukrainian].
Rubinstein, S.L. (2021). Printsip tvorchoiy samodiyal'nosty [The principle of creative self-activity]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 2, 97-101 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2021.02.097
Furman, A.V. (Ed.). (2015). Systema suchasnykh metodolohii: khrestomatiia u 4-kh tomakh [The system of modern methodologies: a textbook in 4 volumes]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2022). Arhitektonika teoriyi diyal'nosty: reflecsivno-vchunkoviyi scenariyi metametodolohuvannia [Architectonics of activity theory: reflexive-deed scenario of metamethodologization]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 1, 7-94 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2022.01.007
Furman, A.V. (2006). Vstup do teorii osvitnoi diialnosti [Introduction to the theory of educational activity]. Ternopil: Instytut ESO [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2013). Geneza nauky yak hlobalna doslidnytska prohrama: tsyklichno-vchynkova perspektyva [Genesis of science as a global research program: cyclical-action perspective]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 4, 18-36 [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2016). Ideia i zmist profesiinoho metodolohuvannia [The idea and content of professional methodology]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2017). Metodolohichna optyka tsyklichno-vchynkovoi orhanizatsii teorii yak systemy orhanizatsii ratsionalnoho znannia [Methodological optics of cyclic-action organization of theory as a system of organization of rational knowledge]. Vitakulturnyi mlyn - Viticultural mill, 19, 4-15 [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2021). Metateoretychna rekonstruktsiia systemomuslediialnisnyi pidkhid do rosuminnia svidomosti [Methodological reconstruction of system-thought-activity approach to consciousness understanding]. Psykholohiia osobystosti - Personality psychology, №1(10), 5-35 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2021.01.005
Furman, A.V. (2013). Metodolohiia paradyhmalnykh doslidzhen u sotsialnii psykholohii [Methodology of paradigmatic research in social psychology]. Kyiv; Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2005). Modulno-rozvyvalna orhanizatsiia myslediialnosti - skhema profesiinoho metodolohuvannia [Modular and developmental organization of thinking - a scheme of professional methodology]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 4, 40-69 [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2017). Modulno-rozvyvalnyi orhprostir metodolohuvannia: arhumenty rozshyrennia [Modular-developmental organizational space of methodology: arguments of expansion]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 1, 34-49 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2017.01.034
Furman, A.V. (1997). Modulno-rozvyvalne navchannia: pryntsypy, umovy, zabezpechennia [Modular and developmental education: principles, conditions, provision]. Kyiv: Pravda Iaroslavychiv [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2013). Paradyhma yak predmet metodolohichnoi refleksii [Paradigm as a subject of methodological reflection]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 3, 72-85 [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2011). Psykhokultura ukrainskoi mentalnosti [Psychoculture of the Ukrainian mentality]. Ternopil: Ekonomichna dumka [in Ukrainian].
Furman, O.Ye., Hirniak, A.N. (2020).Sutnisne vyznachennia modulno-rozvyvalnoi vzayemodiyi vykladacha i studentiv v osvitn'omu protsesi [The essential definitions of modular developmental interaction of teacher and students the educational process]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 3, 53-81 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2020.03.053
Furman (Humeniuk), O.I. (2008). Teoriia i metodolohiia innovatsiino-psykholohichnoho klimatu zahalnoosvitnoho zakladu [Theory and methodology of innovation-psychological climate of the general educational institution]. Yalta-Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky [in Ukrainian].
Shchedrovitsky, G.P. (2022). Zasadnuchi yiavlennia ta katehorijni zasoby teorii diial'nosti [Basic ideas and categorical means of activity theory]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 1, 95-126 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2022.01.095
Shchedrovitsky, G.P. (2005). Skhema myslediialnosti - systemno-strukturna budova, znachennia i zmist [The scheme of mentality - the system-structural structure, meaning and content]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 4, 29-39 [in Ukrainian].
Yakovenko, Yu.I. (2022). Metodolohichna travma v sotsiohumanitarnykh naukakh [Methodological trauma in the cocio-humanitarian sciences]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society, 1, 127-148 [in Ukrainian].
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).