ТВОРЧІСТЬ В.А. РОМЕНЦЯ І ПРОБЛЕМА ЛЮДИНИ У ПСИХОЛОГІЇ

Анотація

У статті досліджується логіка мислення видатного українського вченого, академіка В.А. Роменця, розкривається його внесок у становлення психології, предметом якої є внутрішній світ людини як проблема. Точкою відліку є здійснений ним аналіз інтерпретацій вчинку самопожертви римлянки Лукреції Тріціпітіни. У підсумку вчинок постає категорією мислення, через форми якої - ситуацію, мотивацію, дію, післядію, - В.А. Ро-менець висвітлює історичний шлях людського самопізнання і самотворення, розкриває моральний зміст людського буття. Останнє набуває вигляду історичної психології зі своєрідним поєднанням її матеріальної й ідеальної складових. Поступ до ідеального вчений характеризує з огляду на вчинок самопожертви Ісуса Христа, який тлумачить як подію людського переобра-ження, самопізнання в особі людини світу, повноти її буття. Констатує, що останні століття, а разом з ними і психологічна наука, зосереджуючись на вчинковій дії, матеріалізують людину. На цьому підгрунті вводить принцип взаємної творчої доповнюваності матеріального й ідеального в тлумаченні людської самості, а також принцип післядії, покликаний виконувати культурно-історичну місію науки - вказувати людині на зроблене і скоєне. Опонуючи 3. Фройду і К. Юнгу, український мислитель уживає низку понять (“ерос”, “лібідо-танатос”, “РиіаГ), що засвідчує його намагання з’ясувати джерела людського буття. Понятійна ланка “поцейбічне - потойбічне” - наступний крок, сутність якого полягає в опрацюванні ідеї пошуків людиною смислу життя, її трансцендентного буття, а також ідеї канонічної психології, що охоплює метатеорію В.А. Роменця в цілому. Автор статті, з огляду на розуміння вченим вчинкової природи практики, показує рух його думки в її намаганні схарактеризувати людину через сутнісний спосіб її буття у світі, порівнює етапи його творчості з кроками, здійсненими у цьому напрямку Л.С. Виготським, О.М. Леонтьєвим, С.Л. Рубінштейном, розглядає їх як підґрунтя оновленої психології - психології способу людського буття у світі. Психологічне пізнання досліджується як процес, позначений безпосередньою присутністю в ньому психолога, як ланцюг ідей і відповідних їм теорій, автори яких пов’язані творчим діалогом.

The logic of thinking of outstanding Ukrainian scientist, academician Volodymyr Romenets has been examined in the article. His contribution to the formation ofpsychology where the subject is a problem of man was exposed by the author. As a reference point was taken an analysis of interpretations of a deed of self-sacrifice by Roman Lucretia performed by Volodymyr Romenets. A deed appears as a category of thinking, by means of forms of which: situation, motivation, action, after-action, - the scientist deals with the historical way of human self-knowledge and autopoiesis to disclose the moral meaning of the man being. The being finds an appearance of historical psychology in distinctive combination of its material and ideal components. An advancement to the ideal component Volodymyr Romenets defines by taking into account a deed of self-sacrifice by Jesus Christ. The scientist puts in it ideas of human transformation, self-knowledge of the man of the world, and fullness of being. He states that the psychological science within last centuries was concentrated on deed-action and materialized a human being. In this connection Volodymyr Romenets introduces into practice a principle of mutual creative complementarity of material and ideal in understanding of human nature. In addition he put in use a principle of afteraction destined to perform the cultural and historic mission of science - to tell a man about deeds and what’s done. Opposing Sigmund Freud and Carl Gustav Jung Volodymyr Romenets introduces a number of concepts (eros, libido-thanatos, Quial) that indicate his aspiration to reveal the sources of the human being. The scientist has put a concept of “real - other-wordly” into common use. The essence of the concept lay in the ideas of man’s search for the meaning of life, transcendental existence, and canonical psychology that embraces the theory by Volodymyr Romenets on the whole. The author of the article shows the train of thought of scientist in his aspiration to characterize a man through the essential way of his existence in the world. He compares achievements of Volodymyr Romenets in this direction with achievements of Lev Vygodsky, Alexei Leontiev, and Sergei Rubenstein. In addition to the pointed above the author considers these achievements as a creation of the new branch of psychological science - the psychology of the human way of being in the world. The psychological cognition is being examined as a process characterizing by the presence of the psychologist in it, as a succession of theories-ideas the authors of which are tied together by creative dialog.