Теоретична модель особистісного прийняття людини людиною

Автор(и)

  • Анатолій В. Фурман доктор психологічних наук, професор, академік АН вищої школи України, завідувач кафедри психології та соціальної роботи Тернопільського національного економічного університету, голова ГО “Інтелектуальний штаб громадянського суспільства”, співголова обласного відділення Соціологічної асоціації України, член Національної спілки журналістів України, генерал-полковник українського і зарубіжного козацтва, головний редактор журналу “Психологія і суспільство”, м. Тернопіль ResearcherID: G-4932-2017 http://orcid.org/0000-0003-1550-6955

DOI:

https://doi.org/10.35774/pis2020.01.056

Ключові слова:

людина, особистість, внутрішнє прийняття, психічний образ, прийняття рішення, сприймання, соціальна перцепція, особистісне прийняття, вчинок

Анотація

Методологічне дослідження присвячене обґрунтуванню циклічно-вчинкової стратегії та адекватних їй інтелектуальних засобів психологічного пізнання особистісного прийняття людини людиною як надскладного, буттєво вкоріненого і феноменально багатоликого, розвитково і функціонально динамічного, метапроцесу уприсутнення іншого у психодуховному світі того, хто самісно здійснює це прийняття. Перший етап пошукових зусиль полягав у створенні надійної теоретичної платформи для побудови ідеальної структурно-функціональної моделі особистісного прийняття як довершеної спіралі вчинення взаємодіючої особи шляхом здійснення порівняльного аналізу, з одного боку, стадій розвитку сприймання як пізнавального процесу (зокрема перебігу категоризації і когнітивації) і як перцептивної події, з іншого – етапів прийняття як аспектів спілкування-обміну й одночасно як поліфункціонального особистісного процесу-мікроетапу онтогенезу, що опрацьовані науковцями у різних теоретичних рекурсіях психологічного пізнання. Об’єднувальною парадигмальною ланкою та універсальним інструментом методологування вказаного порівняльного аналізу стала логіко-структурна схема вчинку В.А. Роменця, згідно з якою покомпонентне циклічне розгортання психічних процесів являє собою у пізнавальній творчості дослідника психологічний канон, до котрого тенденційно рухається і під котрий підпадає феноменологія і сприймання, і прийняття. Тому, крім закономірного виокремлення ситуаційного, мотиваційного, діяльного і післядіяльного періодів та їх основних механізмів уможливлення (відповідно перцептивного усуб’єктнення, пізнавального уприсутнення, миследіяльнісного проникнення, рефлексивного поглинання), у багатозмістовому здійсненні внутрішнього вчинку персонального прийняття іншого обґрунтовано також вісім більш детальних розвиткових етапів та сумісних з їх екзистенційною буттєвістю домінантних складників (упізнавання, характеризування, зацікавлення, інтенціювання, підлаштування, домислювання, рефлексування, поцінування) і субпроцесів (поіменування, категоризації, означення, когнітивації, осмислення, здійснення, осенсовування, прожиття). У результаті новостворена теоретична модель, охоплюючи дві стадії – розпізнавальну і збагачувальну, чотири періоди та їх базові механізми, вісім етапів та їхні найнеобхідніші психічні узмістовлення й організованості, характеризує особистісне прийняття людини людиною, яке: а) буттєво становить повноцінний самісний учинок прийняття іншого; б) феноменально підносить таке вчинення до рівня психологічного канону; в) екзистенційно бере свій відлік від першої зустрічі особи з особою як зіткнення їхніх світів, свідомостей і доль у ситуаційному плині повсякдення; г) діалектично розгортається як надскладний метапроцес у рамках онтогенезу особистості та з тенденцією до зміни смислосенсового формату самобутнього життя свідомості обох контактерів; д) подієво завершується як рефлексивне поглинання засвіту іншого, фрагментарно забезпечуючи оптимізацію особистісного розвитку і циклічно-смислове збагачення внутрішніх умов функціонування свідомої здатності людини-співдіяча. Отож неозора буттєва складність особистісного прийняття собі подібної постаті спричинена не лише обмеженим спектром феноменальних оприявнень міжособистісного контактування і наявністю прихованих поясів і ланок психодуховного опосередкування у загальній динаміці його внутрішнього розвитку, а й тим, що вказане прийняття як метапроцес учинково-канонічного формату здійснення багатозмістовно і мультифункціонально розгортається у життєдіяльності конкретного агента соціального вчинення подвійним взаємопрониклим руслом чи напрямом – природно онтогенетичним, тобто як ціннісно-смислове забезпечення особистості, і водночас неприродно свідомісним, себто як доповнення й ускладнення самісних умов життєпотоку свідомої спроможності людини бути суб’єктно присутньою у світі саме як натхненна особистість та універсум самотворення. Зважаючи на цю складність, яку важко передати загальноприйнятою психологічною семантикою та авторським тезаурусом і графічним моделюванням, насамкінець дослідження аргументовані образні аналогії та більш метафорична мова опису закономірностей розвиткового перебігу зазначеного психодуховного мегамеханізму. Зокрема, скомплектована надскладна механіка трьох відомих пристроїв – синтезатора, синхронізатора, колайдера, яка спроєктована на морочливу архітектоніку циклічно-вчинкової спіралі особистісного прийняття, у підсумку чого змальована робота-діяльність цього прийняття як суб’єктного синтезатора, внутрішньоособистісного синхронізатора та своєрідного свідомісного колайдера.

Посилання

Miasoid, P. A. & Shatyrko, L. O. (Eds.). (2016). Akademik V. A. Romenets: tvorchist i pratsi [Akademiс V. A. Romenets: creativity and work]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Furman, A. V. & Furman, O. I. & Shandruk, S. K. & Co (Eds.). (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Furman’s Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Metodologiya i psyxologiya gumanitarnogo piznannya: kol. monografiya. Do 25-richchya naukovoyi shkoly profesora A.V. Furmana (2019). Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Miasoid, P.A. (2011, 2013). Kurs zagalnoyi psychologii: pidruchnyk: v 2 t. Kyiv: Aletra, T1, T2 [in Ukrainian].

Miasoid, P. A. (2019). Pryntsyp istoryzmu i myslennia u psykholohii [The principle of historicism and thinking in psychology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 38–72. DOI: https://doi.org/10.35774/pis.2019.03.038.

Miasoid, P. A. (2016). Psykholohichne piznannia: istoriia, lohika, psykholohiia [Psychological knowledge: history, logic, psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Romenets, V. A. & Kyrychuk, O. V. (Eds.). (2006). Osnovy psykholohii [Principles of psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Myasoid, P. A. & Furman, A. V. (Eds.). (2012). Psykholohiia vchynku: Shliakhamy tvorchosti V.A. Romentsia [Psychology act: the way of creativity, of Romenets V. A.]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Romenets, V. A. (2000). Vchynova orhanizatsiia kanonichnoi psykholohii [rganization of canonical psychology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 2, 25–56 [in Ukrainian].

Romenets, V. A. (2007). Іstorіya psikhologіi ХIХ – pochanku ХХ stolіttia [History of Psychology XIX – early XX century]. Kyiv: Lybіd [in Ukrainian].

Romenets, V. A. & Manokha, P. I. (2017). Istoriia psykholohii XX stolittia [History of psychology of the twentieth century]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Romenets, V. A. (1995). Postannya kanonichnoyi psychologii [The origin of canonical psychology]. Osnovy psychologii – Fundamentals of psychology. Kyrychuk, O. V. & Romenets, V. A. (Eds.). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Romenets, V. A. (2013). Predmet i pryncypy istoryko-psychologichnogo doslidzhennya [Subject and principles of historical and psychological research]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 2, 6–27 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2020). Metodolohiia psykholohichnoho piznannia smyslozhyttievoi sfery osobystosti [Methodology of psychological knowledge of the sense of life sphere of personality]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 1, 5–34 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2016). Psykholohiia osobystosti: tsinnisno-oriientatsiinyi vymir [Personality psychology: value-orientation dimension]. Odesa: ONPU; Ternopil: TNEU [in Ukrainian]

Furman, A. A. (2017). Psykholohiia smylozhyttievoho rozvytku osobystosti [Psychology of the meaning-life personality development]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A.V. & Humeniuk (Furman), O.I. (2006). Psykholohiia Ia-kontseptsii [Psychology of self-concept]. Lviv: Novyi svit–2000 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2016). Ideia i zmist profesiinoho metolohuvannia [The idea and content of professional methodologization]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2018). Metateoretychna mozaika zhyttia svidomosti [A meta-theoretical mosaic of the life of consciousness]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 13–50 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2018). Metateoretychni kontsepty piznannia svidomosti [Metatheoretical concepts of cognition of consciousness]. Psykholohiia osobystosti – Psychology of personality, 1 (9), 5–11 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2019). Metateoretychna rekonstrukciya predmetnogo polya kanonichnoiy psychologii [Metatheoretical reconstruction of the subject field of canonical psychology]. Psykholohiia osobystosti – Psychology of personality, 1 (10), 5-21 DOI: https://doi.org/10.15330/ps.10.1.5-21 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2019). Metodolohichna skhema vidnovlennia predmetnoho polia kanonichnoi psykholohii [Methodological scheme of restoration of the subject field of canonical psychology]. Vitakulturnyi mlyn – Viticultural mill, 21, 4–27 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (1991). Problemni sytuatsii v navchanni [Problem situations in learning]. Kyiv [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2016). Psykhodiahnostyka osobystisnoi adaptovanosti [Psychodiagnosis of personal adaptability]. Ternopil [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2017). Svidomist yak ramkova umova piznannia i metodolohuvannia [Consciousness as a framework condition and methodologization]. Psykholohiia osobystosti – Psychology of personality, 4, 16–38. [in Ukrainian].

Furman, A. V. (1994). Psykholoho-pedahohichna teoriia navchalnykh problemnykh sytuatsii [Psychological-pedagogical theory of educational problem situations]. Kyiv [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2007). Teoriia navchalnykh problemnykh sytuatsii: psykholoho-pedahohichnyi aspekt [Theory of educational problem situations: psychological and pedagogical aspect]. Ternopil: Aston [in Ukrainian].

Furman (Humeniuk), O. I. (2008). Teoriia i metodolohiia innovatsiino-psykholohichnoho klimatu zahalnoosvitnoho zakladu [Theory and methodology of innovation-psychological climate of the general educational institution]. Yalta-Ternopil: Pidruchnyky i posibnyky [in Ukrainian].

Furman, O. І. (2015). Psychologichni parametry innovacijno-psychologichnogo klimatu zagalnoosvitnogo navchalnogo zakladu [Psychological parameters of the innovation-psychological climate of a comprehensive educational institution]. Odesa [in Ukrainian].

Furman, O. I. (2003). Psykholohiia vplyvu [Psychology of influence]. Ternopil: Ekonomichna dumka [in Ukrainian].

Furman, O. I. (2018). Ia-kontseptsiia yak predmet bahatoaspektnoho teoretyzuvannia. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 1–2, 38–67 [in Ukrainian].

Barabanschikov, V. A. (2009). Ontologicheskaya paradigma issledovaniy vospriyatiya [Ontological research paradigm]. Psihologicheskiy zhurnal – Psychological journal, Vol. 30, 5, 81–95 [in Russian].

Bodalev, A. A. (1982). Vospriyatie i ponimanie cheloveka chelovekom [Perception and understanding of man by man]. Moscow: MGU [in Russian].

Bodalev, A. A. (1985). Subektivnaya znachimost drugogo cheloveka i opredelyayuschee ego faktoryi [The subjective significance of another person and its determining factors]. Vestnik MGU. Ser. 14. Psihologiya – Bulletin of Moscow State University. Ser. 14. Psychology, 2, 13–17 [in Russian].

Bruner, D. (1975). O pertseptivnoy gotovnosti. Hrestomatiya po oschuscheniyu i vospriyatiyu [On perceptual readiness. Reader on sensation and perception]. (Gippenreyter, Y. B. & Mihalevskaya, M. B. (Eds.)). Moscow [in Russian].

Bruner, D. (1977). Psihologiya poznaniya. Za predelami neposredstvennoy informatsii [Psychology of knowledge. Outside of direct information]. (Trans. engl.). Moscow: Progress [in Russian].

Vygotskiy, L. S. (2002). Psihologiya [Psychology]. Moscow: EKSMO-Press [in Russian].

Lomov, B. F. (1984). Metodologicheskie i teoreticheskie problemyi psihologii [Methodological and theoretical problems of psychology]. (Zabrodin, Y. M. & Shorohova, E. V. (Eds.)). Moscow: Nauka [in Russian].

Obozov, N. N. (1974). Mezhlichnostnyie otnosheniya [Interpersonal relationships]. Leningrad: Izd-vo LGU [in Russian].

Rubinshteyn, S. L. (2003). Byitie i soznanie. Chelovek i mir [Being and consciousness. Human and the world]. Sankt-Peterburg, 281–426 [in Russian].

Sannikov, O. I. (2016). Psykholohiia pryiniattia zhyttievykh rishen osobystistiu [Psychology accepted life experience especially]. Odesa [in Ukrainian].

Furman, A. V. (1989). Urovni resheniya problemnih zadach uchaschimisya [Levels of solving problem problems by students]. Voprosyi psihologii – Psychology issues, 3, 43–53 [in Russian]

Hekhauzen, H. (2003). Motivatsiya i deyatelnost [Motivation and activity]. (Trans. germ.). Sankt-Peterburg: Piter [in Russian]

Bruce, V. (1988). Recognizing Faces. London: Erlbaum Assoc. [in English].

Furman, A. V. (2016). Volodymyr Rovenets as the architect of the methodology of humanitarian cognition. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 2, 10–24 [in Ukrainian].

Furman, O. І. (2015). The innovative psychological climate: its scope, structure and parameters. Problems of Psychology in the 21 st. Century, Vol. 9, 1, 14–19 [in English].

Furman, O. (2015). Social-psychological impact a sa parametr of innovative-psychological climate. International journal of economics and society, Vol. 1, Issue 2, 143–148 [in English].

Завантаження

Опубліковано

2020-05-05

Як цитувати

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

1 2 3 4 > >> 

Схожі статті

1-10 з 320

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.