Безумовне особистісне самоприйняття як гуманістична риса психолога
Ключові слова:
особистість, професійний розвиток, гуманістична риса-якість, самоприйняттяАнотація
У статті становлення майбутнього психолога у просторі ЗВО розглядається як багатовекторний процес, який не тільки формує його як суб’єкта професійної діяльності, а й психодуховно збагачує його внутрішній світ. Професійна та особистісна лінії розвитку психолога взаємопов’язані на цьому відрізку життєвого шляху, де їх об’єднує вчинковий перебіг саморозвитку. А вихід на самоактуалізаційні горизонти самоплекання Я – це завжди найкращі передумови особистісного самоздійснення. Проте це вимагає від психолога наявності певних гуманістичних рис-якостей його особистості як стрижневих, передусім безоцінкового позитивного прийняття себе та іншого, емпатійного розуміння і конгруентного самовираження самісної впевненості. Першоосновою у підготовці ефективного психолога тут є розвиток його безумовного істинного самоприйняття. Останнє відображає внутрішнє визнання і повагу до себе як до особистості, здатної на самостійні вибори і на усвідомлення своїх почуттів, думок, інтенцій, мотивів. Це охоплює прийняття себе в цілому і благісно-вимогливе ставлення до себе. Умовне самоприйняття, натомість, передбачає недовірливе та критичне ставлення до себе, що спроможне порушити цілісність особистості, знегативити власну Я-концепцію. Доведено, що структура умовного самоприйняття майбутніх психологів охоплює три взаємопов’язаних засадничі компоненти: невміння свідомо сприймати та розуміти власні емоційно-почуттєві стани, нездатність долати захисні механізми, що перешкоджають прийняттю власних переживань та емоцій, і неприйняття реальних внутрішніх бажань і мотивів, що може призвести до особистісної деструктивності. Функціональна структура безумовного самоприйняття містить щонайменше чотири взаємозалежних компоненти: усвідомлення власних емоцій, станів тіла та почуттів, позитивне ставлення до себе як до особистості, що забезпечує цілісність та саморозвиток, емпатійність до навколишніх та їхня психологічна підтримка, екзистенційна відкритість світу і тенденція до самоактуалізації. Аргументовано, що для майбутніх психологів безумовне самоприйняття є підгрунтям для формування професійної самосвідомості та спроможності до надання кваліфікованої допомоги клієнтам психоекзистенційними ресурсами власної особистості. До того ж самоприйняття впливає на розвиток таких гуманістичних рис-якостей, як безумовне прийняття інших, емпатійність у стосунках, здатність бути внутрішньо відкритим для спілкування, наявністю навичок встановлення та підтримування контактів з навколишніми, а також спроможність толерувати, діалогувати, знаходити компроміс. Перелічені характеристики є базовими кваліфікаційними рисами-якостями психолога, які дієво визначають його професійну успішність у взаємодії з клієнтами. Воднораз запропонована у статті модель розвитку безумовного самоприйняття майбутніх психологів віддзеркалює сталу поступальну зміну спрямованості компонентів структури самоприйняття (від умовних до безумовних), а також виявляє психологічні умови та механізми розвитку продуктивного безсумнівного самоприйняття особистості. Для актуалізації та реалізації останніх важливу роль спроможний зіграти психологічний тренінг як інтегральний засіб розвитку повновагомого психоекзистенційного самоприйняття. У підсумку підтверджено гіпотезу про те, що безумовне самоприйняття позитивно спричиняє розвиток таких гуманістичних рис-якостей особистості майбутніх психологів, як безумовне прийняття інших, емпатійність, толерантність, конгруентність, відкритість.
Посилання
Ball, H.O. (2017). Kontseptsiia samoaktualizatsii osobystosti v humanistychnii psykholohii [The concept of self-actualization of the individual in humanistic psychology] . Psykholohiia i suspilstvo, 2, 16-32 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2017.02.016
Hlyva, Ye. (2004). Vstup do psykhoterapii [Introduction to psychotherapy]: navch. posib. Ostroh-Kyiv: Vyd-vo «Ostrozka akademiia», vyd-vo «Kondor» [in Ukrainian].
Humanistychna psykholohiia: Antolohiia [Humanistic psychology: Anthology]: navch. pos. u 3-kh t. / uporiadn. i nauk. red. Roman Trach (SShA) i Heorhii Ball (Ukraina) (2001). Kyiv: Univ. vyd-vo Pulsary,. Tom 1: Humanistychni pidkhody u zakhidnii psykholohii ХХ st. [Humanistic approaches in Western psychology of the 20th century] [in Ukrainian].
Humanistychna psykholohiia: Antolohiia [Humanistic psychology: Anthology]: navch. pos. u 3-kh t. / uporiadn. I nauk. red. Roman Trach (SShA) i Heorhii Ball (Ukraina) (2005). Kyiv: Univ. vyd-vo Pulsary, (2001). Tom 2: Psykholohiia i dukhovnist: (svitohliadni aspekty humanistychno zoriientovanykh napriamiv u suchasnii zakhidnii psykholohii) [Psychology and spirituality: (worldview aspects of humanistically oriented directions in modern Western psychology)] [in Ukrainian].
Zhuravlova, L.P. (2007). Psykholohiia empatii: monohrafiia [Psychology of empathy: a monograph]. Zhytomyr: Vyd-vo ZhDU im. I. Franka [in Ukrainian].
Kokun, O.M. (2012). Psykholohiia profesiinoho stanovlennia suchasnoho fakhivtsia: monohrafiia [Psychology of professional development of a modern specialist: monograph.]. Kyiv: DP «Inform.-analit. Ahentstvo» [in Ukrainian].
Kompetentnisnyi pidkhid u profesiinii pidhotovtsi maibutnikh psykholohiv: monohrafiia [Competency approach in professional training of future psychologists: monograph] / avt. kol.; pid nauk. red. Lozovoi O.M. (2014). Vinnytsia: Vindruk [in Ukrainian].
Kuznetsova, O.A. (2006). Samovidnoshennia, samospryiniattia, samopiznannia yak peredumovy moralnoho samovyznachennia [Self-attitude, self-perception, self-knowledge as prerequisites for moral self-determination]. Pedahohichni nauky. T. 50. Vypusk 37. 43-47 [in Ukrainian].
Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia: kolektyvna monohrafiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Methodology and psychology of humanitarian knowledge: a collective monograph. To the 25th anniversary of the scientific school of professor A.V. Furman] (2019). Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Miasoid, P.A. (2016). Psykholohichne piznannia: istoriia, lohika, psykholohiia [Psychological cognition: history, logic, psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Osnovy psykholohii: pidruchnyk [Basics of psychology] / za zah. red. O.V. Kyrychuka, V.A. Romentsia. 6-e vyd. Stereotyp (2006). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Panok, V.H., Rud, H.V. (2006). Psykholohiia zhyttievoho shliakhu osobystosti [Psychology of a person's life path]. Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
Psykholohiia vchynku: shliakhamy tvorchosti V.A. Romentsia [Psychology of action: ways of creativity V.A. Romanets]: zb. st. / uporiadn. P.A. Miasoid; vidp. red. A.V. Furman (2012). Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Romenets, V.A. (2013). Predmet i pryntsypy istoryko-psykholohichnoho doslidzhennia [Subject and principles of historical and psychological research]. Psykholohiia i suspilstvo, 2, 6-27 [in Ukrainian].
Rubinshtein, S.L. (2021). Pryntsyp tvorchoi samodiialnosti [The principle of creative self-activity]. Psykholohiia i suspilstvo, 2, 97-101 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2021.02.097
Sartr, Zh. (2022). Ekzystentsializm - tse humanism [Existentialism is humanism]. Psykholohiia i suspilstvo, 2, 49-65 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2022.02.049
Furman, A.V. (2013). Geneza tolerantnosti ta perspektyvy ukrainotvorennia (kompleksnyi proiekt) [The genesis of tolerance and the prospects of Ukrainian creation (complex project)]. Psykholohiia i suspilstvo, 1, 6-20 [in Ukrainian].
Furman, A.V. (2021). Suchasni tendentsii rozvytku sfery psykholohii v optytsi vitakulturnoi metodolohii [Modern trends in the development of the field of psychology in the light of vita-cultural methodology]. Psykholohiia i suspilstvo, 2, 6-15 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2021.02.006
Furman, A.V. (2022). Teoretychna model empatiinoi vzaiemodii psykholoha z kliientom: tsyklichno-vchynkovyi pidkhid [A theoretical model of empathic interaction between a psychologist and a client: a cyclical-behavioral approach]. Psykholohiia i osobystist, 2.(22), 9-40 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.33989/2226-4078.2022.2.265484
Furman, A.V. (2020). Teoretychna model osobystisnoho pryiniattia liudyny liudynoiu [A theoretical model of personal acceptance of a person by a person]. Psykholohiia i suspilstvo, 1, 56-77 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2020.01.056
Furman (Humeniuk), O.Ie. (2012). Metodolohiia piznannia osvitnoho vchynku v konteksti innovatsiino-psykholohichnoho klimatu [Methodology of knowledge of an educational act in the context of innovative and psychological climate]. Psykholohiia i suspilstvo, 1, 47-81 [in Ukrainian].
Shaiuk, O.Ia. (2010). Samotolerantnist yak predmet teoretyko-metodolohichnoho analizu [Self-tolerance as a subject of theoretical and methodological analysis]. Vitakulturnyi mlyn. Modul 12, 24-28 [in Ukrainian].
Shaiuk, O.Ia. (2020). Profesiina tolerantnist studentiv-humanitariiv: sutnist, struktura, osoblyvosti formuvannia [Professional tolerance of humanities students: essence, structure, peculiarities of formation]. Psykholohiia i suspilstvo, 1, 78-90 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2020.01.078
Nadvynychna, T.L., Shaiuk, O.Ia. (2022). Osoblyvosti rozvytku profesiino-osobystisnoho potentsialu studentiv-psykholohiv pid chas navchannia u zvo [Peculiarities of the development of the professional and personal potential of psychology students during their studies at the university]. Vcheni zapysky Tavriiskoho natsionalnoho universytetu imeni V. I. Vernadskoho. Tom 33 (72), 6, 58-62 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.32782/2709-3093/2022.6/11
Barry, Harry. (2020). Self-Acceptance. How to Banish the Self-esteem Myth, Accept Yourself Unconditionally and Revolutionise Your Mental Health. Orion Publishing Group [in English].
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).