СИНТЕЗ ЗНАНЬ: ПРОБЛЕМИ І МЕТОДИ
Ключові слова:
теоретична система знань, науковий предмет, епістемологія, методологічний аналіз, об’єкт вивчення, предмет та об’єкт знання, предмет науки, теоретичне уявлення, синтез знань, теоретине знання, епістемологічна одиниця, методологічна роботаАнотація
Дослідження присвячене одній із найскладніших у методологічному та епістемологічному вимірах пошукування проблем - поєднання і синтезу різнопред-метних знань про один - багатоаспектний, комплекс-
ний, метасистемний - об’єкт вивчення. Авторська методологічна концепція логічно аргументованого розв’язання цієї проблеми ґрунтується на низці процедур концепгпзації, центральну ланку яких становлять засоби миследіяльнісної схематпзації, а саме: а) систематизації знань у практичних, навчальних та дослідницьких (створення наукової теорії) цілях; б) побудови та організації наукового предмета за схемою “подвійного знання”, тобто бінарного уявлення про об’єкт як такий і про знання про нього, а також шляхом рефлексивного аналітичного розмежування предмета та об’єкта знань, методологічно-засобової і теоретично-знаннєвої площин уявлення про досліджуваний об’єкт; в) зреалізування процедури конфігурування як особливої мисленнєвої діяльності з об’єднання і синтезу різноманітних знань про об’єкт та їх результат - створення моделі-конфігуратора як цілісного зображення цього об’єкта; г) детальної характеристики-відмінності структурних моделей об’єктів від формальних (теоретичних) знань за всіма епістемологічними параметрами: за структурою і матеріалом знакової форми, за відношенням до об’єктів і за способами їх використання в науковому пошукуванні; д) побудови методологічної план-картп дослідження багатоупредметне-ного об’єкта шляхом визначення його вузлів і підрозділів, засобів і методів роботи в кожному з них, рухаючись головно в методологічному просторі мислення і знання, апелюючи як до загальних принципів і категорійних понять, так і до специфічно загальних науково-предметних знань. Доведено, що названа план-карта, являючи собою особливе зображення системного об’єкта, і водночас й особливий предмет в науці, фіксує його розкладеним на низку предметів вивчення, їх наступність і процедури аналізу в кожному з цих предметів, а тому сутнісно є схемою чи “програмою”, яка визначає й спрямовує цілеспрямовану діяльність дослідника.
Research dedicated to one of the most difficult in methodological and epistemological dimensions of search of problem - combination and synthesis of various subject of knowledge about one - multi-aspect, complex, goal-
system - the object of study. Author’s methodological concept of logically argumented solution to this problem is based on a set of procedures of concept, central link of which are means of thinking-activity schematic namely: a) systematization knowledge in practice, education and research (creation of scientific theory) purposes; b) construction and organization of scientific subject by scheme “dual knowledge”, namely the binary representation of the object as such and the knowledge about it, and also by reflexive and analytical separation of subject and object of knowledge, methodologically and theoretically-knowledge area of representation of studied object; c) realization of procedures of configuration as a special mental activity of unification and synthesis of various knowledge about object and its result - creation a model-configurator as a complete image of the object; d) detailed characteristics of differences of structural models of objects from formal (theoretical) knowledge on all the epistemological parameters: by the structure and material of sign forms, by relation to the objects and by ways of their usage in scientific research; e) building a methodological plan-card of research of multi-subjective object by determining its units and divisions, means and methods of each of them, moving mainly in methodological space of thinking and knowledge, appealing to both general principles and categorical terms and specifically to the general scientific subject knowledge. Proved that named plan-card representing itself a particular image of system object and in the same time a specific subject in science, fixes it decomposed into a number of subjects of study, their continuity and procedure analysis in each of these subjects and therefore essentially it is scheme or “program” which defines and directs purposeful activity of researcher.
Посилання
Алексеев И.С. Возможная модель структуры физического знания // Проблемы истории и методологии научного познания. - М., 1974.
Алексеев И.С. Принцип детерминизма и физическая картина реальности // Философия и естествознание. - М., 1974.
Больцман Л. Лекции по кинетической теории газов. - М., 1956.
Витгенштейн Л. Логико-философский трактат. -М., 1959.
Выготский Л.С. Мышление и речь. Психологические исследования. - М.-Л., 1934.
Галилей Г. Беседы и математические доказательства... // Сочинения. - Т. 1. - М.-Л., 1934.
Гейтинг А. Обзор исследований по основаниям математики. - М., 1936.
Генисаретский О.И. Логический смысл моделей и моделирования // Метод моделирования в естествознании. Тез. докл. и выступлений на симпоз. - Тарту, 1966.
Генисаретский О.И. Методологическая организация системной деятельности // Разработка и внедрение автоматизированных систем в проектировании (теория и методология). - М., 1975.
Гильберт Д. Основания геометрии. - М., 1948.
Гуковский М.А. Механика Леонардо да Винчи. - М.-Л., 1947.
ДубровскийВ.Я., ЩедровицкийЛ.П. Проблемы системного инженерно-психологического проектирования. - М., 1971.
Дубровский В.Я., Щедровицкий Л.П. Проблемы модификации в системном проектировании // Разработка и внедрение автоматизированных систем в проектировании (теория и методология). - М., 1975.
Зигварт X. Учение о суждении, понятии и выводе // Зигварт X. Логика. Т. 1. - СПб., 1908.
Кант И. Критика чистого разума. -СПб., 1907.
Кондильяк Э.Б. Трактат о системах. - М., 1938.
Лакатос И. Доказательства и опровержения. Как доказываются теоремы. - М., 1967.
ЛенинВ.И. Материализм и эмпириокритицизм // ПСС. - Т. 18. - М., 1961
Максвелл Дж.К. Избранные сочинения по теории электромагнитного поля. - М., 1938.
Маркс К. Теории прибавочной стоимости (IV том “Капитала”) // Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения. - Т.
Ч.ІІІ. - М., 1964.
Маркс К., Энгельс Ф. Святое семейство, или критика критической критики // Маркс К. и Энгельс Ф. Сочинения. - 2-е изд. - Т.2. - М., 1955.
Маркс К., Энгельс Ф. Из ранних произведений. -М., 1956.
Методология исследования проектной деятельности (Всесоюз. науч. конф. “Автоматизация проектирования как комплексная проблема совершенствования проектного дела в стране”). Сб. 2. - М., 1973.
Москаева A.C. Об одном способе исследования употребления моделей // Метод моделирования в естествознании. - Тарту, 1966.
Москаева A.C. Математика и философия // Проблемы исследования структуры науки. - Новосибирск, 1967.
Москаева A.C., Розин В.М. К анализу строения систем знания типа “Начал” Евклида. Сообщения I-II // Новые исследования в педагогических науках. - Вып. 8 и 9. - М., 1966.
Папуш М.В. Проблема единства семиотики и схема “семиозиса” Ч.Морриса // Проблемы семантики. - М., 1974.
Проблемы исследования систем и структур. Материалы к конференции. - М., 1965.
Проблемы исследования структуры науки (материалы к симпозиуму). - Новосибирск, 1967.
Проблемы прогнозирования материально-предметной среды // Труды ВНИИТЭ. Техн. эстетика. -Вып. 2. - М., 1972.
Проблемы теории проектирования предметной среды // Труды ВНИИТЭ. Техн. эстетика. - Вып. 8. -М., 1974.
Раппапорт А.Г. Проектирование без прототипов // Разработка и внедрение автоматизированных систем в проектировании (теория и методология). - М., 1975.
Раппапорт А.Г., Сазонов Б.В. Проблемы будущего и трансформация проектирования // Техническая эстетика. - 1972. - № 1.
Розин В.М. Анализ знаковых средств в геометрии // Вопросы психологии. - 1964. - № 6.
Розин В.М. Логический анализ происхождения функций моделей, употребляемых в естественных науках // Метод моделирования в естествознании. -Тарту, 1966.
Розин В.М. Об изображении структуры науки // Проблемы исследования структуры науки. - Новосибирск, 1967.
Розин В.М. Структура современной науки // Проблемы исследования структуры науки. - Новосибирск, 1967.
Розин В.М., Москаева A.C. Предметы изучения структуры науки // Проблемы исследования структуры науки. - Новосибирск, 1967.
Сазонов В.В. Методологические проблемы в развитии теории и методики градостроительного проектирования // Разработка и внедрение автоматизированных систем в проектировании (теория и методология). - М., 1975.
Самсонова Е.Г., Воронина Л.А. Анализ строения эмпирической науки (на материале исследования физики) // Проблемы исследования структуры науки. -Новосибирск, 1967.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).