РЕФЛЕКСІЯ

Анотація

На основі критичного переосмислення філософських трактувань рефлексії, що мали місце в історії інтелектуальної думки (Платон, Аристотель, Локк, Ляйбніц, Фіхте, Г еґель та ін.), а також авторських напрацювань у методологічно оновленому осмисленні цієї проблематики, ставиться завдання детально розглянути рефлексію в контексті діяльності у двох аспектах її вивчення: а) як процесу та особливої структури і б) як принципу розгортання схем діяльності. Для її вирішення обґрунтована ідєя ^o^pauu ^Ern^cn та запропонована схема такого кооперативного зв’язку як базова “рамка” для пояснення усіх специфічних проявів рефлексії. Доведено, що головна умова peфлeк-cwm^ виxoдy полягає в тому, що особа повинна вийти із колишньої позиції діяча і перейти в нову -peфлeкcивнy - ^зирію, тобто зовнішню як щодо вже виконаних діяльностей, так і стосовно майбутньої, проектованої. Воднораз суть рефлексивного відношення полягає у розвитку двох рядоположних діяльностей - рефлектованої і рефлектуючої, котрі й утворюють за певних обставин організованість
рефлексивної кооперації. Сформульовано основний парадокс останньої: співпраця у сфері пізнавальної творчості зовні є цілком доступною, проте, зважаючи на різні ієрархічні побудови, об’єкти, засоби і типи придатного знання, між діячами рефлективного і рефлектуючого спрямування не може бути ніякого розуміння й відтак конструктивної комунікації. Різнобічно аргументовано, що до способів подолання цього парадоксу належать два шляхи налагодження розуміннєвих зусиль між названими діячами: або коли вони повно володіють особливими засобами розуміння, або виробляють комплексні уявлення “конфігураторного типу” про об’єкт, які об’єднують його різні знаннєві проекції. У підсумку висновується, що саме так уможливлюється дія механізму рефлексивного поглинанняабо виходу, який у поєднанні з логіко-методологічною процедурою конфігурування взаємодоповнює ресурси розвитку смислової і предметної видів рефлексії.

Based on a critical rethinking of philosophical interpretations of reflection that have taken place in the history of intellectual thought (Plato, Aristotle, Locke, Leibniz, Fichte, Hegel, etc.), and also author’s developments in methodologically renewed understanding of this issue, the task is to examine in details reflection in the context of two aspects of its studying: a) as a process and a special structure and b) as a principle of deployment schemes of activity. To solve it, a grounded idea of cooperation and the proposed scheme of such cooperative communication like basic “frame” for an explanation of all the specific mani-
festations of reflection. It is proved that the main condition of reflexive release is that the person should get out of the previous position of the figure and move to a new one -reflective - a position that is on the outside is already performed activities and for future, projected. At the same time the essence of reflective relationship is to develop two one order activities - reflexive and reflective that form in certain circumstances organization of reflexive cooperation. The basic paradox of the last one is formulated: cooperation in the field of cognitive creativity outside is quite affordable however because of the different hierarchical construction, objects, equipment and types of suitable knowledge between actors of reflective direction can be no understanding and therefore constructive communication. Versatile argumented that there are two ways of establishing efforts of understanding between these figures that belongs to method of solution of this paradox: either when they have full special means of understanding or product complex idea of “configurative type” about object that combine its different knowledge projections. As a result we have a conclusion that the action of mechanism of reflexive absorption or release becomes possible which in combining with logical and methodological procedure of configuring complementary resources developing semantic and substantive types of reflection.