Засадничі уявлення та категорійні засоби теорії діяльності

Автор(и)

  • Георгій Щедровицький кандидат філософських наук, професор, головний редактор журналу “Вопросы методологии”, фундатор СМД-методології і методологічного руху в СРСР.

DOI:

https://doi.org/10.35774/pis2022.01.095

Ключові слова:

теорія діяльності, системодіяльнісний підхід, методологія, мислення, архітектоніка, онтологія діяльності

Анотація

Методологічне дослідження присвячене висвітленню інтелектуальних джерел, базових фундаментальних уявлень, категорійних засобів, науково-предметних ресурсів, системних і власне поліструктурних засновків, відтворювально-діяльнісних схем, логічних принципів та оргдіяльних нормативів, а також інваріантів рефлексивного, натуралістичного і діяльнісного позиціювання загальної теорії діяльності. Воно узагальнює результати виконання неформальною групою самоідентифікованих методологів під керівництвом Г.П. Щедровицького другої великої програми Московського методологічного гуртка, а саме створення теорії діяльності й утвердження діяльнісного підходу в філософсько-науковому дискурсі, починаючи із 60-х років минулого століття. Примітно те, що ця теорія постає на засадах системного підходу з його атрибутивними характеристиками поліструктурності, розвиткової функціональності, морфологічної та процесної цілісності, продуктивно використовує його категорійні засоби і понятійні можливості наукового предмета як епістемологічної системи. Загалом категорія діяльності із регулятивного важеля перетворюється на системотвірне осереддя світоглядно широких онтологічних уявлень і з об’єктивного принципу – на основний предмет дослідження-конструювання. Щонайперше це підтверджують схеми “відтворення діяльності і трансляції культури”, “акту діяльності” та “рефлексивного виходу”, що у взаємодоповненні виявляють методологічні ресурси мислення як діяльності, тобто розкривають механізм передачі культурних норм, парадигм, і власне способів і засобів самого мислення в соціокультурному, історичному плині повсякдення. Серед ядерних новоутворень методологічного мислення обґрунтовується рефлексія, яка ініціюється проблемними ситуаціями і водночас є специфічним механізмом розвитку діяльності завдяки різноманіттю форм та організованостей людської кооперації. У підсумку збагачення отримує не лише сам методологічний проєкт, що обстоює своєрідну “тоталізацію” рефлексії і рефлексивне “замикання” усієї сукупної сфери діяльності, а й перспектива третьої великої інтелектуальної програми, що виникає на рубежі 1980 років, – системомиследіяльнісної методології або СМД-методології.

Посилання

Ansoff H.J., Branderburg R.C. A program of research in business planning. Management science. Vol. 13. Baltimore, 1967. N 6.

https://doi.org/10.1287/mnsc.13.6.B219

Behavioral Sciences Division. Report. New York, 1953.

Berelson B. Behavioral sciences. International encyclopedia of social science. Vol. III. New York, 1968.

Berelson B., Steiner G.A. Human behavior. An inventory of scientific findings. New York, etc., 1964.

Завантаження

Як цитувати

Щедровицький, Георгій. “Засадничі уявлення та категорійні засоби теорії діяльності”. Психологія і суспільство, no. 1, July 2022, pp. 95-126, https://doi.org/10.35774/pis2022.01.095.

Статті цього автора (цих авторів), які найбільше читають

Схожі статті

1-10 з 410

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.