Психологія і методологія: перспективи співорганізації

Анотація

Пропонований текстовий запис прочитаних відомим мислителем-методологом у березні 1987 року в одному з університетів лекцій відноситься до останнього періоду його навдивовижу продуктивної творчості, а саме до створення робочої схеми миследіяльності, форм, засобів та умов її різнопланового рефлексивного опрацювання і до повновагомого становлення системомиследіяльної методології як новаційного суспільно-культурного явища в його інтелектуальному осередді – у систематичній напруженій роботі Московського методологічного гуртка. Крім того, саме у цей історичний час програмно, організаційно та імітаційно-технічно освоюється ідея методологічних ігор та проводяться численні оргдіяльнісні ігри за різними проблемно-тематичними напрямами розв’язання найскладніших наукових, виробничих і ковітальних ситуацій. П р е д м е т о м колективної мислекомунікації лектора з аудиторією професійних психологів, що об’єднує проблемні ділянки актуалізованого полідіалогічного змістового ландшафту роздумів, запитань, відповідей, аргументацій, є історичні перспективи розвитку психології. Лектор пропонує відмовитися від галілеєвської моделі науки і вундтівської моделі психологічної науки зокрема через їх відірваність від життя та функціонування у власних штучних ареалах законів і закономірностей як ідеальних абстракцій. Тому він, однозначно заперечуючи психологізм будь-якого ґатунку, підтримує не природничо-наукову стратегію употужнення психології, а розуміннєву, рефлексивно-інтерпретаційну, яку цікавлять пояснення, конструювання та опис достеменної психічної реальності за адекватно визначеними цілями і цінностями, формами і методами, способами і засобами здійснюваного миследіяння. Засаднича теза тут формулюється вкрай категорично; “поза рамок методологічної думки ніякої психології більше бути не може”. Аргументується це тим, що тільки методологічне мислення уможливлює миследіяння будь-якого психологічного узмістовлення відповідними засобами, методами, формами, адекватними конкретній життєвій ситуації. До того ж прогнозоване збагачення предметного поля психології в наступні десятиліття і визначатиметься не наявним матеріалом і не онтологічним змістом, а методологічним підходом, або повноцінною філософською методологемою, хоча саме “мислення не може вивчатися психологічно”. Оптимальною формою організації та інтегральною умовою розвитку колективної миследіяльності, зокрема й у сфері психології, є оргдіяльнісна гра, котра водночас, за принципом трьох “с”, забезпечує самодіяльність, самоорганізацію і саморозвиток її учасників, які діють у зімітованій, проте реальній, проблемно-конфліктній ситуації.