ГУМАНІТАРНА ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ЕКСПЕРТИЗА В УПРАВЛІНСЬКІЙ СФЕРІ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ КОЛЕКТИВУ ШКОЛИ
Ключові слова:
модульно-розвивальна система навчання A.B. Фурмана, інноваційна школа, гуманітарна психолого-педагогічна експертиза, об’єктивна експертна оцінка, миследіяльність експерта, інноваційна діяльність педагогічного колективу школиАнотація
Здійснюється психолого-педагогічне обґрунтування та аналізуються рівні експертизи управлінських рішень щодо якості інноваційної діяльності колективу експериментальної школи модульно-розвивального типу.
Посилання
Авторська модель управління експериментальною школою. Всеукраїнський семінар 24-26 жовтня 1999року // Нива знань. - 1999. - Ч.І. - 89 с.; Ч. ІІ. - 113 с.
Вірченко С., Швалб Ю. Організація й проведення гуманітарної соціально-психологічної експертизи управлінських рішень // Філософія і соціологічна думка. - 1993. - №9-10. - С. 132-158.
Гуменюк О. Соціальна психологія модульно-розвиваль-ної освіти : концептуальні моделі // Інститут експериментальних систем освіти : Інформаційний бюлетень. - Вип. 3. -Тернопіль: Економічна думка, 2001. - С. 12-17.
Гуменюк О. Феномен полімотивації: сутнісний зміст взаємин за модульно-розвивальної оргсистеми // Психологія і суспільство. - 2001. - №1. - С. 74-124.
Гуружапов В. А. Вопросы экспертизы современных образовательных технологий // Психологическая наука и образование. - 1997. - №1. - С. 95-103.
Мельник В. Управлінська діяльність керівника школи: критеріальних аналіз підготовки вчителя до модульно-розвивальних занять // Освіта і управління. - 1997. - Т. 1, №2. - С. 139-146.
Модульно-розвивальна система : інноваційне програмово-методичне забезпечення // Педагогічний вісник : Спецвипуск. - 2000. - №1. - 60 с.
Модульно-розвивальна система: соціально-культурний зміст навчальних модулів. Фундаментальний експеримент у СШ №80 м. Дніпропетровська // Рідна школа : Спецвипуск.
- 1998. - №10. - 80 с.
Положення про впровадження модульно-розвивальної технології проведення лекційних курсів у Тернопільській академії народного господарства // ІЕСО. - Тернопіль : Економічна думка, 2000. - 23 с.
Фурман А. Модульно-розвивальна інноваційна система у сфері освіти // Інститут експериментальних систем освіти: Інформаційний бюлетень. - Вип. 2. - Тернопіль: Економічна думка, 2000. - С. 14-19.
Фурман А. В. Модульно-розвивальне навчання: принципи, умови, забезпечення: Монографія. - К.: Правда Ярославичів, 1997. - 340 с.
Фурман А. В. Психодидактика інноваційної освіти: матриці соціально-культурного змісту // Інститут експериментальних систем освіти (науково-дослідний): Інформаційний бюлетень. -Випуск 3. - Тернопіль: економічна думка, 2001. - 48 с.
Фурман А. В. Соціально-психологічна експертиза мо-дульно-розвивальних занять у школі: Наукове видання. - К.: Правда Ярославичів, 1999. - 56 с.
Фурман А. В. Українська ментальність та її культурно-психологічні координати // Психологія і суспільство. - 2001.
- №1. - С. 9-73.
Фурман А. В., БригадирМ.Б. Методи дослідження мо-дульно-розвивальних форм навчання. - Тернопіль: Інститут ЕСО, 1999. - 35 с.
Фурман А., Семенюк Т. Науково-методична експертиза граф-схем навчальних курсів загальноосвітньої школи // Освіта і управління. - 1998. - Т.2, №3. - С. 98-109.
Швалб Ю. М. Принципи та моделі психологічної експертизи // Практична психологія та соціальна робота. -1999. - №8. - С. 26-28.
Коміссаров В. О. Соціально-культурний простір експериментальної школи. - Тернопіль: Економічна думка, 2002. - 144 с.
Скирбекк Г. Есть у экспертизы этические основы // Человек. - 1991. - №3.
Харат А. Гуманитарная экспертиза в экстремальных ситуациях // Введение в практическую и социальную психологию. - М., 1996.
Фурман А.В. Теорія освітньої діяльності як метасистема // Психологія і суспільство. - 2001. - №3. - С. 105144; 2003. - №3-4. - С. 20-58.
Основы гуманитарной экспертизы // Человек. - 1997.
- №3. - С. 76-86.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
