Мережевий плюралізм у психології: перспектива поліметодології і трансдисциплінарності
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2020.02.052Ключові слова:
сучасна психологія, методологія, пізнання, психологічне знання, методологічний монізм, мережевий плюралізм, поліметодологія, трансдисциплінарних підхід, комунікативна раціональністьАнотація
Наявні у психологічній науці сьогочасні трансформації, з одного боку, зачіпають її методологічний і дисциплінарний статус, з іншого – змінюють взаємовідношення із плинною соціокультурної реальністю і повсякденними життєвими практиками людини. Проблема інтеграції психологічного знання знову виникає і переосмислюється на цьому новому етапі розвитку психології. Протилежні дослідницькі настановлення, такі як методологічний монізм і методологічний плюралізм, методологічний ригоризм і методологічний лібералізм, пропонують різні стратегії епістемної інтеграції. Однак з позиції мережевого плюралізму ці настановлення бачаться як частини єдиного процесу пізнання, де діалектичні відношення між ними сприяють досягненню цільного знання. На допомогу психологічній науці, яка прагне до інтеграції досліджень в онтологічно і гносеологічно ускладненому світі, приходять гнучкі, мережеві, пошуково лабільні методологічні стратегії. В епістемологічному плані виникають поліметодології і метатеоретичні конструкції, що дозволяють використовувати для вирішення того чи іншого завдання безліч теорій і підходів. Антиномію незавершеності та цілісності пізнання найбільш продуктивно вирішує сьогодні мережева методологія. Мережевий плюралізм – дослідницька позиція, яка підтримує різноманітність психологічних підходів, концептуальних уявлень і теорій, що осмислюються в перспективі герменевтичної оптики, принципу когерентності і з можливістю інтеграції полярних настановлень в ідеалі цілісного знання. Інтеграція психологічних досліджень відбувається на різних рівнях методології науки: на філософському і загальнонауковому мовиться про трансдисциплінарний підхід, який долає дисциплінарну модель організації знання, замінюючи її проблемно зорієнтовану версію мережеву; на конкретно-науковому рівні використання поліметодології веде до пошукових рефлексивних стратегій, що вибудовуються на підвалинах наявних в арсеналі науковця підходів і методологій; у концептуальному плані тут опрацьовуються метатеоретичні конструкції, котрі є в наші дні як полем його вільного вибору, так і особистої відповідальності. Здатність у пізнавальної діяльності до саморефлексії, критичного мислення і комунікативної раціональності – важливі риси-якості сучасного дослідника, які довершують його професіоналізм і соціокультурну компетентність.
Посилання
Afanasov N. B. (2019). V poiskah utrachenoy sovremennosti [In search of lost modernity]. Sociological review. (Vol. 18, pp. 256–265) [in Russian].
Ball G. (2009). Integrativno-osobistisnuy pidhid y psikhologii vporjadkyvannja golovnih ponjat’ [Integrative-personal approach in psychology: ordering the main concepts]. Psychology and Society – Journal of Psychology, 4, 25–53 [in Ukrainian].
Bauman Z. (2008). Tekychaja sovremennost’ [Current modernity]. Saint-Petersburg: Peter, 240 p. [in Russian].
Furman A.V. (2019). Vitakyl’tyrna metodologija [Vitacultural methodology]. Ternopil: TNEU, 980 p. [in Ukrainian].
Giddens E. (2011). Posledstvija sovremennosti [Consequences of modernity]. Moscow: Praxis, 352 p. [in Russian].
Guseltseva M. S. (2017). Metodologichna optika jak instrument piznannja [Methodological optics as a tool of cognition]. Psychology and Society – Journal of Psychology, 4 (70), 39–55. doi: 10.35774 / pis2017.04.039 [in Ukrainian].
Guseltseva M. S. (2016) Princip razvitija v sovremennoy psihologii: vizovi polyparadigmal’nosty i transdisciplinarnosty. Razrabotka i realizacija principa razvitija v sovremennoy psyhologii [The principle of development in modern psychology: the challenges of polyparadigm and transdisciplinarity. Development and implementation of the principle of development in modern psychology. Zhuravleva A. L. & Sergienko E. A. (Ed.), (Pp. 31–51). Moscow: Institute of Psychology, Russian Academy of Sciences [in Russian].
Guseltseva M. S. (2019). Psihologija povsednevnosty v svete metodologii latentnih izmeneniy [Psychology of everyday life in the light of the methodology of latent changes]. (Monograph). Moscow: Acropolis, 375 p. [in Russian].
Guseltseva M. S. (2018). Transdisciplinarniy podhod v sovremennoy psihologii [Transdisciplinary approach in modern psychology]. Questions of psychology – Journal of Psychology. 5, 3–12 [in Russian].
Zelenkova T.V. (2007). O setevoy paradigme v psyhoplogii [On the network paradigm in psychology]. Methodology and History of Psychology – Journal of Psychology, 2 (3), 18–28 [in Russian].
Ball G.O., Gubenko O.V. & Zavgorodnya O.V. (2012). Integrativno- osobistisnuy pidhid y psyhologichniy nauci ta praktici. [Integrative-personal approach in psychological science and practice]. (Monograph). Bal G.O. (Ed.), Kirovograd: Imex-LTD, 206 p. [in Ukrainian].
Intervju s T.V. Kornilova o buduschem psihologii [Interview with T.V. Kornilova about the future of psychology]. Social and economic psychology – Journal of Psychology. (2019), 4 (16), 224–271. Retrieved from http://soc-econom-psychology.ru/engine/documents/document744.pdf [in Russian].
Klochko V.E. (2007). Postneklassicheskaya transspektiva psshologicheskoy nauki [Post-classical transspective of psychological science]. Bulletin of Tomsk State University, 305. Retrieved from http://cyberleninka.ru/article/n/postneklassicheskaya-transspektiva-psihologicheskoy-nauki [in Russian].
Kornilova T.V. & Smirnov S.D. (2006) Metodologicheskie osnovu psihologii [Methodological foundations of psychology]. Saint-Petersburg: Peter, 320 p. [in Russian].
Krastev I. (2018) Posle Evropu [After Europe]. Moscow: Ed. house “Delo” RANKhIGS, 144 p. [in Russian].
Mazilov V.A. (2006) Kommunikativnaja metodologija psihologicheskoy nauki: vozmoznuy put’ integracii znaniya [Communicative methodology of psychological science: a possible way to integrate knowledge]. Epistemology and philosophy of science. (Vol. VIII. № 2. pp. 140–156) [in Russian].
Mamardashvili M.K. (1997). Psihologicheskaya topologiya pyti [Psychological topology of the path]. Saint-Petersburg: RHGI Publishing House, 568 p. [in Russian].
Marcinkovskaya T.D. (2007). Psihologaya v sovremennom mire. Tejriya I metodologiya psihologii: Post-neklassicheskaya perspektiva [Psychology in the modern world. Theory and methodology of psychology: Post-nonclassical perspective]. Zhuravlev A.L. & Yurevich A.V. (Ed.), (Pp. 33–44.). Moscow: Institute of Psychology, Russian Academy of Sciences [in Russian].
Marcinkovskaya T.D. (2015) Sovremennaya psihologiya – vuzovu tranzitivnosty [Modern psychology - the challenges of transitivity]. Psychological research – Journal of Psychology. 8 (42). Retrieved from: http://psystudy.ru. [in Russian].
Mezhuev V.M. (2013). Gymanizm i sovremennaja civilizaciya [Humanism and modern civilization]. Center for Humanitarian Technologies. Retrieved from: https://gtmarket.ru/laboratory/expertize/5868. [in Russian].
Melnikova O.T. & Khoroshilov D.A. (2014). Validnost’ kachestvennuh issledovaniy v rakyrse poliparadigmal’nosti sovremennoy psihologii [The validity of qualitative research in the perspective of the polyparadigm of modern psychology]. Questions of Psychology – Journal of Psychology, 1, 28–37 [in Russian].
Metamodernizm. istorichnost’, affekt i glybina posle postmodernisma [Metamodernism. Historicity, Affect and Depth after Postmodernism]. (2019). R. Van den Acker (Ed.). Moscow: RIPOL classic, 494 p. [in Russian].
Moren E. (2005). Metod. Priroda prirodu [Method. The nature of nature]. Moscow: Progress-Tradition [in Russian].
Myasoed P.А. (2004) Psihologiya v aspekte tipov naychnoy nacional’nosti [Psychology in the aspect of types of scientific rationality]. Questions of Psychology – Journal of Psychology, 6, 3–18 [in Russian].
Myasoed P.А. (2013). Tvorcheskoe nasledie V. A. Romentsa v istoriko-psihologicheskom znanii [Creative heritage of VA Romantsa in historical and psychological knowledge]. Psychological Journal – Journal of Psychology , 34 (3), 51–59 [in Russian].
Myasoed P. (2009) Metateoretichnuy analiz y psihologii [Metatheoretical analysis in psychology]. Psychology and Society – Journal of Psychology, 4, 54–82 [in Ukrainian].
Myasoed P. (2019). Printsip istirizmy i muslennya y psihologii [The principle of historicism and thinking in psychology]. Psychology and Society – Journal of Psychology, 3-4, 38–72. doi: https://doi.org/10.35774/pis2019.03.038 [in Ukrainian].
Myasoed P.А. (2016). Psihologichne piznannya: istoriya, logika, psihologiya [Psychological cognition: history, logic, psychology]. Kyiv: Lybid, 560 p. [in Ukrainian].
Nestik T. A. & Zhuravlev A. L. (2018). Psihologiya global’nuh riskov [Psychology of global risks]. Moscow: Institute of Psychology, Russian Academy of Sciences, 402 p. [in Russian].
Oleskin A. V. & Kurdyumov V. S. (2015). Setevie struktury: optsii v mire zhivogo i chelovecheskom sociume [Network structures: options in the world of living and human society]. Economic Strategies, 7, 74-85 [in Russian].
Zhuravlev, A.L., Kornilova, T.V., & Yurevich A.V.(2012). Paradigmy’ v psikhologii: naukovedcheskij analiz. [Paradigms in Psychology: Science Analysis]. Moskva: Institut psikhologii RAN, pp.468 [in Russian].
Petrovskij, A., & Yaroshevskij M. (1999) Osnovy’ teoreticheskoj psikhologii. [Foundations of theoretical psychology]. pp.528, Moscow: INFRA-M [in Russian].
Psikhologiya neopredelennosti i vyzovy sovremennosti. (2015).Speczvypusk. Psikhologicheskie issledovaniya - Psychological research (Vols,8, №40). Retrieved from
http://psystudy.ru/index.php/num/2015v8n40.html [in Russian].
Psikhologiya povsednevnosti (2017). Speczvy’pusk. Psikhologicheskie issledovaniya. - Psychological research (Vols,10, №56). Retrieved from : http://psystudy.ru/index.php/num/2017v10n56.html. [in Russian].
Znakov, V.V., & Zhuravlev A.L..( 2018) Psikhologiya cheloveka kak sub’ekta poznaniya, obshheniya i deyatel’nosti [Human psychology as a subject of knowledge, communication and activity] Moscow: Institute of Psychology RAN,. pp.2216. [in Russian].
Romenecz’, V. (2013) Predmet i pryntsypy istoryko-psykholohichnoho doslidzhennia.[ Subject and principles of historical-psychologic doslijennya.] Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and Society. 2. pp. 6-27. [in Ukrainian].
Sergienko, E.(2007) Ot kognitivnoj psikhologii – k psikhologii sub’ekta. [From cognitive psychology to the psychology of the subject]. Psikhologicheskij zhurnal – Psychological journal (Vols,28(1), pp. 17–27.) [in Russian].
Sergienko, E.(2011) Sistemno-sub’ektny’j podkhod: obosnovanie i perspektiva. [Systematic approach: justification and perspective.] Psikhologicheskij zhurnal – Psychological journal. (Vols,32(1), pp. 120–132.) [in Russian].
Smirnov, S. (2005). Metodologicheskij plyuralizm i predmet psikhologii. [Methodological pluralism and the subject of psychology] Voprosy’ psikhologii - The question of psychology.№4. pp. 3–8. [in Russian].
Sorokin, P.(1992) Chelovek, czivilizacziya, obshhestvo. [People, civilization, society]. Moscow political publishing house. pp. 543 [in Russian].
Styopin V.(2000). Teoreticheskoe znanie: Struktura, istoricheskaya e’volyucziya. [Theoretical knowledge: structure, its historical evolution]. Moscow: Progress-Tradition. pp.744 [in Russian].
Zhuravlev, A., & Yurevich, A. ( 2007) Teoriya i metodologiya psikhologii. Postneklassicheskaya perspektiva [Theory and methodology of psychology. Post-nonclassical perspective] Moscow: Institute of Psychology RAN [in Russian].
Titov, Y.H. ( 2019). Pryntsyp postneklassycheskoi psykholohyy. [The principles of postnon-classical psychology] InV.O. Miedintsev. Teoretychni doslidzhennia u psykholohii: monohrafichna seriia – Theoretical dosages of psycholonia: monochrophic series.. (Vols,7(1), pp. 150–176) . doi: 10.24411/2616-6860-2019-00005 [in Ukraine].
Bazhanova, V.& Sholcza R. (2015) Transdiscziplinarnost’ v filosofii i nauke: podkhody’, problemy’, perspektivy’ [Transdisciplinarity in philosophy and science: approaches, problems, perspectives]. Moscow Publishing House “Navigator”, . pp. 564 [in Russian].
Fukuyama, F. (1999) Doverie: soczial’ny’e dobrodeteli i sozidanie blagosostoyaniya. [Trust: Social Virtues and Welfare Building.] Novaya postindustrial’naya volna na Zapade – New postindustrial wave in the West. Moscow: Publishing house ’Academia”. Antologiya. pp.123-162. [in Russian].
Furman, A.V. (2019) Metodologichne obgruntuvannya predmetnogo polya teoretichnoyi psikhologyiyi. [Methodologically priming the subject field of theoretical and psychology]. Psikhologiya i suspil’stvo. – Psychology and society, 3-4(77-78),. 5-37. https://doi.org/10.35774/pis2019.03.005 [in Ukraine].
Furman, A.A. (2018) Metodologi’chna optika postnekla¬sichnogo psikhologi’chnogo pi’znannya. [Methodological optics of post-nonclassical psychological cognition]. Vi’snik KhNPU i’meni’ G.S. Skovorodi ’Psikhologiya”. – Bulletin of KhNPU named after GS Frying pans “Psychology”, 56. https://doi.org/10.5281/zenodo.888798. http://journals.hnpu.edu.ua/index.php/psychology/article/view/37. [in Ukraine].
Furman, A.V. (2019) Metateoretichna rekonstrukcziya predmetnogo polya kanonichnoyi psikhologyiyi [Metatheoretical reconstruction of the subject field of canonical psychology.] Psikhologiya osobistosti – Psychology of personality, 1 (10), 5-17. https://doi.org/10.15330/ps.10.1.5-21[in Ukraine].
Khabermas, Yu. (2003) Filosofskij diskurs o moderne.[ Philosophical discourse about modernity]. Moscow: Worldwide, pp. 416. [in Russian].
Khoking, Dzh. (2016) Doverie: Istoriya. [Trust: History] Politicheskaya e’ncziklopediya – Political encyclopedia Moscow, pp. 296 [in Russian].
Shvyrev, V.S. (2003) Raczional’nost kak czennost kul’tury. Tradicziya i sovremennost. [Rationality as a cultural value. Tradition and modernity]. Moscow: Pro-gress-Tradicziya,. pp.176 [in Russian].
Shtompka, P. (2012) Doverie – osnova obshhestva [Trust is the foundation of society]. N.V. Morozovoj. Moscow: Logos, pp. 440[in Russian].
Yurevich, A.V. (2001) Metodologicheskij liberalizm v psikhologii. [Methodological liberalism in psychology]. Voprosy’ psikhologii. The question of psychology, 5. . 3–18. [in Russian].
Yurevich, A.V. (2014) Psikhologiya soczial’ny’kh yavlenij. [Psychology of social phenomena.] Moscow: Institute of Psychology RAN, 2014. [in Russian].
Yanchuk , V.A. (2018) Kul’turno-dialogicheskaya metaperspektiva integraczii psikhologii v usloviyakh ne-opredelennosti i konstruktivistskogo mnogoobraziya. [Cultural-dialogical meta-perspective of the integration of psychology in conditions of uncertainty and constructivist diversity] Metodologiya i istoriya psikhologii. - Methodology and history of psychology, 1. pp 124–154. [in Russian].
Feyerabend, P. (1993) Against Method. Outline of an Anarchistic Theory of Knowledge. London: New Left Books, (third edition) https://theanarchistlibrary.org/library/paul-feyerabend-against-method ( date off the application: 15.01.2020).
Cole, M. (1995) From crosscultural to cultural psychology. Swiss Journal of Psychology. Vol. 54 (4). pp. 262–277.
O’Reilly, T. (2017) WTF? What’s the future and Why it’s up to us. N.Y: Harper Business, .pp 409
Peterson, J.B. (2018) 12 Rules for Life: An Antidote to Chaos. Canada: Penguin Random House, pp 403
Pinker, S. (2018) Enlightenment Now: The Case for Reason, Science, Humanism, and Progress. N.Y.: Penguin, pp556.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
