Демократичний стиль управління та психологічна ефективність його впливу

Анотація

У статті обґрунтовано демократичний стиль управління та психологічні умови дієвості його впливу у взаємозалежних контекстах соціальної взаємодії та організаційної діяльності. Саме цей стиль, на відміну від авторитарного і ліберального, аргументовано як важливий системотвірний чинник продуктивного сталого розвиткового функціонування організації в аспектах-вимірах створення таких інваріантів її  к л і м а т у, як соціально-психологічний, організаційний, інноваційно-психологічний, а також його окремих феноменалів – паритетної міжособистої співпраці на благо спільної справи, взаємної підтримки, довіри, сприяння психокультурному розвитку, професійному зростанню та особистісній самореалізації працівників. Загалом показано, що манера управління закладом, установою чи підприємством становить систему форм, методів, прийомів засобів та інструментів, які керівник використовує для впливу на підлеглих йому виконавців з метою досягнення організаційних цілей і виконання повсякденних завдань, що передбачає як постійне спонукання останніх до продуктивної праці, конструктивних ініціатив, професійного вдосконалення і свідомісного зростання, так і актуалізацію позитивних особистісних спроможностей, фахової майстерності, поведінкових реакцій і вчинкових дій самого керівника. Доведено, що згармоноване задіяння психосоціального, особистісного і власне управлінського потенціалу організаційної взаємодії дає змогу оптимізувати її продуктивну траєкторію функціонального розвитку, про що унаочнено засвідчують характер міжособистих стосунків у трудовому колективі, процедура ухвалення колегіальних рішень, зміст і тональність мислекомунікації, способи мотивації та контролю діяльності персоналу, ставлення до новачків та авторитетів, індивідуальна відповідальність та ініціативність. Висвітлено низку базових структурних компонентів стилю управління організацією у їх розвитковому взаємодоповненні: методи, способи і засоби впливу на підлеглих; тип і манера ділової взаємодії і спілкування в колективі; форми та інструменти стимулювання праці й мотивування співробітників; діапазон міжособистісних стосунків у системі «керівник – підлеглий»; розподіл повноважень і рамки особистої відповідальності кожного працівника; критерії оцінювання особистого внеску у спільну справу і зворотний зв’язок між суб’єктними щаблями оргструктури. Підтверджено ефективність демократичного стилю управління завдяки зосередженню його різночинних ресурсів на створенні благодатного оргуправлінського простору та особливого інноваційно-психологічного клімату, на професійній досконалості і стабільності праці, паритетності і творчому характері взаємодії між керівником і колективом, на соціально-психологічній регуляції організаційної діяльності, внутрішньому комфорті та належній мотивації працівників. Підкреслено, що серед багатоманіття психологічних умов ефективності демократичного стилю управління організацією головними є творча взаємовідповідальна співпраця, приємні міжособистісні стосунки і позитивний інноваційно-психологічний клімат, урахування індивідуальних потреб і психодуховних особливостей  внутрішнього світу кожного трудівника, раціогуманістичні форми і методи впливу на особистість, а також підтримка з боку керівництва її службової активності, самостійності, цілеспрямованості, сумлінності та ініціатив щодо самовдосконалення.

The article substantiates the democratic style of management and psychological conditions for the effectiveness of its influence in the interdependent contexts of social interaction and organisational activity. This style, in contrast to the authoritarian and liberal ones, is argued as an important systemic factor of productive sustainable development of the organisation’s functioning in the aspects-dimensions of creating such invariants of its c l i m a t e as socio-psychological, organisational, and innovation-psychological, as well as its individual phenomena – parity interpersonal cooperation for the benefit of a common cause, mutual support, trust, promotion of psychocultural development, professional growth and personal self-realisation of employees. In general, it is shown that the manner of managing an institution, establishment or enterprise is a system of forms, methods, techniques, means and tools which a manager uses to influence their subordinates in order to achieve organisational goals and perform daily tasks, which involves both constant encouragement of the latter to productive work, constructive initiatives, professional development and conscious growth, and actualisation of positive personal capabilities, professional skills, behavioural reactions and actions of the manager. It is proved that the harmonious use of psychosocial, personal and managerial potential of organisational interaction allows optimising its productive trajectory of functional development, as evidenced by the nature of interpersonal relations in the workforce, the procedure for making collective decisions, the content and tone of thought communication, methods of motivation and control of staff activities, attitude to newcomers and authorities, and individual responsibility and initiative. A number of basic structural components of the organisation’s management style in their developmental complementarity are highlighted: methods, ways and means of influencing subordinates; type and manner of business interaction and communication in the team; forms and tools for stimulating work and motivating employees; range of interpersonal relations in the “manager-subordinate” system; distribution of powers and limits of personal responsibility of each employee; criteria for assessing personal contribution to the common cause and feedback between the subjective levels of the organisational structure. The effectiveness of the democratic management style is confirmed by focusing its various resources on creating a fertile organisational and managerial space and a special innovative and psychological climate, on professional excellence and stability of work, parity and the creative nature of interaction between the manager and the team, and on social and psychological regulation of organisational activities, internal comfort and proper motivation of employees. It is emphasised that among the variety of psychological conditions for the effectiveness of the democratic style of organisational management, the main ones are creative mutually responsible cooperation, pleasant interpersonal relations and a positive innovation and psychological climate, consideration of individual needs and psycho-spiritual characteristics of the inner world of each employee; rational and humanistic forms and methods of influence on the individual, and support from the management of their official activity, independence, purposefulness, conscientiousness and initiatives for self-improvement.