КАНОНІЧНА ПСИХОЛОГІЯ ВОЛОДИМИРА РОМЕНЦЯ: ВЧИНОК, ІСТОРІЯ, ОСОБИСТІСТЬ
Ключові слова:
В.А. Роменець, канонічна психологія, вчинок, М.М. Бахтін, Г.С. Сковорода, С.Л. Рубінштейн, категорійний лад психології, “Велика Логіка Вчинку”, суб’єктно-вчинкова парадигма, ідея і закон учинку в контексті історії психології, особистість, культураАнотація
В дослідженні теоретико-методологічному обґрунтуванню піддягають три джерела-витоки канонічної психології як самобутнього перспективного напряму розвитку світової психологічної думки кінця XIX століття, фундатором якого є видатний український учений Володимир Андрійович Роменець. Перше змістове упредметнення пов’язано із філософсько-психологічною теоріє вчинку та ґрунтовно розробленою автором “Великою Логікою Вчинку”, основні складові якої позначені поняттями “ситуація”, “мотивація”, “дія” і “післядія”; друге - центрується на оригінальній і вкрай евристичній версії історії психології академіка Роменця, що зреалізовує зв’язок логічної та історичної організованостей учинку в лоні розвитку психології від найдавніших часів (Первісне суспільство, Стародавній світ) до завершення XX століття, а у підсумку описує історичні періоди становлення людства як надскладну динаміку зміни логічної структури вчинку в його покомпонентному (ситуаційному, мотиваційному, дійовому і післядійовому) уможливленні; третє - активізує постмодерністськи зорієнтовані концепти і світоглядні горизонти постання особистості, котра визначається загальним контекстом її життя, який задає суспільство, культура, історія, релігія, держава, і котра є творцем власної історії, де її творчість - це передусім самотворення.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).