Психосоціальне деталювання як методологічна процедура
Ключові слова:
методологування, деталь, детальність, деталізація, деталюванняАнотація
Міждисциплінарне дослідження присвячене обґрунтуванню значущості інтелектуального деталювання як узвичаєного порядку здійснення професійної методологічної миследіяльності над ковітальними та особистісними подіями людського повсякдення. Об’єктом вивчення є психосоціальне деталювання як засіб методологування у соціогуманітаристиці, а його предметом – назване деталювання як мислевчинкова дія, що спрямована на з’ясування та пояснення того, що відбулося як особистісна чи персоніфікована соціальна подія. Результатом наукового пошуку стало підтвердження гіпотези, що складається із двох тверджень. Перше вказує на те, що методологічна процедура психосоціального деталювання суспільно важливих явищ і процесів забезпечить виявлення мікрозв’язків між соціальними та психологічними механізмами, які подієво впливають на поведінку та діяльність людей у різних життєвих ситуаціях. Зокрема, доведено, що роль взаємозв’язків між цими механізмами виконують психологічні та соціальні деталі, що завдяки взаємопроникненню і співорганізованості утворюють у часопросторі мікроподієве полотно взаємодії особи як джерела психодуховного й довкілля як соціо-культурного досвіду етносу. Друге твердження, що отримало підтвердження, констатує перспективу: описана методологічна процедура уможливлює прогнозування суспільної подієвості з урахуванням потенційного відгуку громадян на певні події. Вчинкова організація психосоціального деталювання соціальної чи життєвої події вказує на те, що сценарування потенційних реакцій реалізовується методом екстраполяції на засадах попередньо здобутого знання і на вичерпності тлумачень про мікроподієві зв’язки. Тому методологічна процедура психосоціального деталювання є фундаментально важливою для міждисциплінарних досліджень у царині соціогуманітаристики і під час створення соціальних прогнозів.
Посилання
Boryshevskyi M.I. (1996). Psykholohichni mekhanizmy rozvytku osobystosti. [Psychological mechanisms of personality development]. Pedahohika i psykholohiya - Рedagogy and psychology, 3. 26-33 [in Ukrainian].
Furman, A. V. & Furman, O. I. & Shandruk, S. K. & Co (Eds.). (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Furman's Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Hetman O.H., Bilytska N.V., Baskova H.V., Vetokhin V.I. (2011). Detaliuvannia kreslenykiv zahalnoho vydu: navch. posib [Detailing drawings of a general type: a tutorial]. Kyiv: NTUU "KPI" [in Ukrainian].
A.V. Furman, V.S. Biskup, O.S. Morshchakova (2020). Zahalna sotsiolohiia: khrestomatiia [general sociology: textbook]. Kyiv: Vyd. Lira-K. [in Ukrainian].
Kuznetsov Y. (2017) Fenomen khudozhnoi detali: metodolohichni vymiry piznannia [The phenomenon of artistic detail: methodological dimensions of cognition]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society 3. 7-29. DOI:https://doi.org/10.35774/pis2017.03.007
https://doi.org/10.35774/pis2017.03.007
Furman, A. V. & Furman, O. I. & Shandruk, S. K. & Co (2019). Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A. V. Furmana [Methodology and psychology of humanitarian cognition. To the 25th anniversary of professor A. V. Furman's scientific school]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Kyrychuk, O. V. & Romenets, V. A. (Eds.). (2006). Osnovy psykholohii [Fundamentals of psychology]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].
Sliusarevskyi, M. M. (2019) Neskhodymi tereny Psykhei: marshruty naukovoho piznannia: vybrani pratsi [The inhospitable terrains of Psyche: the routes of scientific knowledge: selected works]. Kyiv: Talkom [in Ukrainian].
Tulenkov, M. V., Lobanova, A. S., Yaremchuk, S. S. (2023). Systemnyi analiz u sotsiolohii: pidruchnyk [System analysis in sociology: textbook]. Chernivtsi: Chernivetskyi nats. Un-t imeni Yuriia Fedkovycha [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2016). Ideia i zmist profesiinoho metolohuvannia [The idea and content of professional methodologization]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Furman A.V. (2022). Metodolohichna optyka yak instrument myslevchynennia [Methodological optics as a thought-activity tool]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society. 2. 6-48. [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.35774/pis2022.02.006
https://doi.org/10.35774/pis2022.02.006
Furman A.V., Shandruk S.K. (2013). Sotsiema yak evrestychnyi kontsept zahalnoi sotsiolohichnoi teorii [Sociema as heuristic concept of general sociological theory]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society. 1. 57-74. [in Ukrainian]
Furman O.I., Furman A.A., Dykyi Y.O. (2021). Vchynok i podiia yak sotsiemna orhanizovanist zhyttievoho shliakhu osobystosti [Act and event as a sociemic organization of the personality's life path]. Psykholohiia i suspilstvo - Psychology and society. 2. 143-168. [in Ukrainian] DOI: https://doi.org/10.35774/pis2021.02.143
https://doi.org/10.35774/pis2021.02.143
Jung K. G. (2022). Struktura i dynamika psykhichnoho [The Structure and Dynamics of the Psyche]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury [in Ukrainian].
Anna Freud: Selected Writings. (2015). Edited with introductions by Richard Ekins and Ruth Freeman. Penguin Books [in English].
Detail. English meaning (Retrieved from) - URL: https://dictionary.cambridge.org/dictionary/english/detail. [in English]
Peter Hedstrцm and Petri Ylikoski. (2013). Analytical sociology and social mechanisms. Encyclopedia of Philosophy and the Social Sciences, Ed. Byron Kaldis, pp. 27-30 [in English]. DOI: https://doi.org/10.4135/9781452276052.n12
https://doi.org/10.4135/9781452276052.n12
Robert W. White. (1981). The Abnormal Personality. New York: Willey [in English]
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
