Постмодерністський світогляд і проблемний контекст психологічного пізнання особистості

Мирослав Савчин

Анотація


На методологічному рівні проаналізовано змістові характеристики постмодерністського світогляду та його переважно деструктивний вплив на стан розв’язання наявних проблем психологічної науки. В цьому світогляді образ світу розглядається як багатовимірне, гетерогенне, мозаїчне утворення, а культура – як сфера прояву екстазу комунікації; акцентується увага на динамічності процесів і не звертається погляд на стабільні модуси; порядок відшуковується у хаосі, що нібито допомагає зберегти відчуття сталості системи в умовах дефіциту впорядкованості, рефлексуються протилежні процеси структурування та хаотизації, розвивається ідея множинності краси. В лоні названого світогляду життя розглядається як текст, а комунікація (діалог) – як ключовий момент соціального буття особистості, проголошується контектуальність (залежність від соціокультурних впливів) повсякдення людини, характеризуються процедури контролю за дискурсами, що зумовлено “лінгвістичним поворотом”, зосередженістю розмірковувань на текстах. Зазначається, що постмодерністська ідеологія фактично оголошує табу на науковість, об’єктивність у пізнанні світу, тому що самій реальності приписується імітованість, заперечується можливість побудови систематизованої теорії та філософії, пропонується мережевий принцип організації знання, а для забезпечення його “об’єктивності” пропонується відмовитися від категорії суб’єкта, щоб позбутися суб’єктивності пізнання, що немовби проявляється в дотриманні цінностей і смислів пізнавальної діяльності, а для означення структури пізнання експлуатується поняття “епістема”, що характеризує структуру історично змінного пізнання. Загалом у постмодерністському світогляді пропагується досягати об’єктивності за допомогою діалогу, комунікації та конвенції, коли інтерсуб’єктивність постає критерієм істинності, методологічний поступ пов’язується з міждисциплінарністю та трансдисциплінарністю. У даному світоглядному вимірі на тлі нігілістичності особистість розглядається динамічною, плинною, мінливою, багатоголосою, не жорстко детермінованою, емансипованою структурно, причому без стабілізуючого ядра (духовного Я, статі, Я-концепції), перебільшено витлумачується індивідуально неповторне, те, що не поєднане із загальнолюдським і нейтральне стосовно об’єктивних цінностей (до прикладу, аморалізм). Помилково трактується свобода як вседозволеність, навіть у сфері самореалізації і самотворення. Аналізується постмодерністська ідея наративу як текстуальної інтерпретації людиною світу, своєї особистості та свого життя. Висловлюється твердження, що між процесами реального життя та наративуванням можуть бути різні співвідношення, адже людина здатна повноцінно жити, не вдаючись до наративації. Зазначається, що постмодернізм нехтує стабілізуючими феноменами внутрішнього світу людини, вічними сенсами життя (творення віри, любові, добра і боротьби зі злом, поширення автентичної свободи та відповідальності, надії, переживання щасливих моментів, оздоровчих станів смиренності та каяття за негідні вчинки, духовного осмислення страждань). Обстоюється думка, що завдяки орієнтації на духовне у своєму внутрішньому світі та житті особистість конструктивно долає хаос, упорядковує хвилювання, роздуми, наміри, у неї виникає тверда надія, усвідомлюються великі життєві цілі, знаходить автентичні смисли буття і тоді справді почувається щасливою; духовне Я робить нас сильнішими, дозволяє розумно діяти в умовах невизначеності, тиску складних проблем, дає змогу долати стресові ситуації, отримувати користь від власного одухотвореного страждання.


Ключові слова


постмодернізм; світогляд; світ; пізнання; людина; життя; особистість; наратив; духовне Я; самотворення

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Asmolov, A.G. (2002). Beyond Consciousness: Methodological Problems of Nonclassical Psychology. Moskva: Smysl [in Russian].

Asmolov, A.G. (2007). Personality psychology: cultural and historical understanding of human development. [3rd ed., Rev. and add]. Mjsrva: Meaning: publishing center Academy [in Russian].

Bibikhin, V. V. (1993). Language of Philosophy. Moskva [in Russian].

Baudrillard, J. (2011). Symbolic exchange and death / [Per. with fr. and foreword. S.N. Zenkina] – Mjskva: Dobrosovet, Publishing House KDU [in Russian]..

Baudrillard, J. (2015). Simulacra and Simulations [Trans. with fr. A. Kachalova] Mjskva: Publishing house POSTUM [in Russian].

Vasilyuk, F.E. (1996). Methodological meaning of the psychological crisis [Questions of psychology]. 6, 25–40 [in Russian].

Vitacultural methodology: anthology (2019). [To the 25th anniversary of the scientific school of Professor A.V. Furman. Collective monograph]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Guseltseva, M.S. (2006). Category of culture in psychology and humanities. [Questions of psychology]. 4, 3–14 [in Russian].

Guseltseva, M.S. (2006). Methodological crises and types of rationality in psychology. [Questions of psychology]. 1, 3–15 [in Russian].

Guseltseva, M.S. (2007). Postmodern perspectives of development of psychology. [Theory and methodology of psychology: Post-nonclassical perspective of TZZ] / otv. ed. L. A. Zhuravlev, A. V. Yurevich. Moskva: Publishing house Institute of Psychology RAS, 45–73 [in Russian].

Guseltseva, M.S. (2005). Post-nonclassical rationality in cultural psychology. [ Psychological journal]. 26, 6, 5–15 [in Russian].

Guseltseva, M.S. (2005). Types of methodological attitudes in psychology. [Questions of psychology]. 6, 98–103 [in Russian].

Derrida, J. (1992). Letter to a Japanese friend. [Questions of philosophy]. 11, 226–231 [in Russian].

Jameson, F. (2008). Postmodernism, or the logic of the culture of late capitalism: trans. from English. Кyiv [in Ukrainian].

Djerdzhen, K.J. (1995). Movement of social constructionism in modern psychology. [Social psychology: self-reflection marginal: a reader / ed.-comp.] E. V. Yakimova. Moskva: INION RAN, 51–73 [in Russian].

Zinchenko, V.P. (2012). On the methodological culture of psychologists [(from monism to pluralism. Cultural psychology], 1, 59–68 [in Russian].

Znakov, V.V. (2005). Psychology of the subject and psychology of human existence. [Subject, personality and psychology of human existence] ed. V.V. Znakova and Z.I. Ryabikina. Moskva: IP RAS, 9–44 [in Russian].

Ilyin, I.P. (2001). Postmodernism: Glossary of terms. Moskva, 254–255 [in Russian].

Kornilova, T.V. (2007). Experimental paradigm, or False dichotomies in psychology. [Theory and methodology of psychology: Post-nonclassical perspective of TZZ] / otv. ed. A. L. Zhuravlev, A. V. Yurevich. Moskva: Publishing house Institute of Psychology RAS, 95–118 [in Russian].

Mazilov, V. A. (2006). Methodological problems of psychology at the beginning of the XXI century. [Psychological journal]. 1, 27, 23–34 [in Russian].

Malin, I.I. (2008). Rhizome as a concept of the post-Christian era and its manifestation in narrative theology, liturgical innovations and existential interpretation of the text of Scripture and Tradition. [The future of religion: from the present to the future. Collection of articles on the sources of the round table. November 21, 2008] ed. prof. A. A. Fedorova, prof. A. M. Dorozhkina, I. I. Malina (compiled by the collection). N. Novgorod: NGPU named after K. Minin [in Russian].

Mankovskaya, N. B. (2000). Aesthetics of postmodernism. Sankt-Peterburg: Aleteya [in Russian].

Methodology and psychology of humanistic cognition (2019). [To the 25th anniversary of the scientific school of Professor A.V. Furman. Collective monograph. Ternopil: TNEU], 998 [in Ukrainian].

Morshchakova, O. (2010). The culture of socio-humanitarian knowledge in the situation of postmodernism. [Psychology and society]. 2, 129–141 [in Ukrainian].

Savchyn, M.V. (2013). Spiritual paradigm of psychology: monography. Кyiv: Akademvidav [in Ukrainian].

Savchyn, M.V. (2016). Personality abilities: monograph. Кyiv: Akademvidav [in Ukrainian].

Savchyn, M.V. (2019). Human health: spiritual, personal and bodily dimensions: monograph. Drohobych: PE Posvit [in Ukrainian].

Savchyn, M.V. (2013). Methodologists of psychology: monograph. Кyiv: Akademvidav [in Ukrainian].

Sokolova, E.E. (2007). Methodological unity contrapluralism: AN Leontiev’s school against modern dichotomization of psychology. [Theory and methodology of psychology: Post-nonclassical perspective of TZZ] / otv. ed. A. L. Zhuravlev, A. V. Yurevich. Moskva: Publishing house Institute of Psychology RAS, 286–312 [in Russian].

Tatenko, V.O. (2009). Modern psychology: theoretical and methodological problems: [textbook]. Kyiv [in Ukrainian].

Usmanova, A. R. (2001) “Rhizome” [Postmodernism. Encyclopedia / Comp. and scientific. ed.] A. A. Gritsanov, M. A. Mozheiko. Minsk: Interpress service; Book House [in Russian].

Florensky, P. A. (1990). Pillar and statement of truth. Moskva [in Russian].

Foucault, M. (1997). The will to truth: Beyond knowledge, power and sexuality. Moskva [in Russian].

Foucault, M. (1966). The order of discourse / [Will to Truth: Beyond Knowledge, Power and Sexuality. Works of different years]. Moskva: Kastal [in Russian].

Harre, R. (1995) Metaphysics and methodology: some recommendations for socio-psychological research. [Social psychology: self-reflection marginal] / ed.-comp. E. V. Yakimova. Moskva: INION RAN, 74–93 [in Russian].

Yaroshovets, V. (2012). Humanistic content of the methodology of cognition. [Psychology and society]. № 4, 8–18 [in Ukrainian].

Jaspers, K. (1997). General psychopathology. Moskva: Practice [in Russian].

Deleuze, Gillesand; Guattari, Fйlix. (1980). A Thousand Plateaus. [Trans. Brian Massumi]. London and NewYork: Continuum, 2004. Vol. 2 of Capitalism and Schizophrenia. 2 vols. 1972 – 1980. [Trans. of Mille Plateaux]. Paris: Les Editions de Minuit [in English].

Gergen, К. I. (1994). Toward a Postmodern Psychology. [Psychology and Postmodernism] / ed. by S. Kvales. London: Sage Publications, 17–30 [in English].

Larsen, D. I. (1999). Eclecticism Psychological theories as interwoven stories. [International Journal for the Advoncement of Counslling], 21, 69–83 [in English].

Malewski; Psychiatry – isteria – 1.4. A methodological model of psychiatry is possible [Electronic resource]. – URL: http: // psychiatry.ru/library/lib/article.php4?booknumber=39&article_id=6).] [in English].




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2020.04.007

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)