Моральне здоров’я особистості як предмет психологічного пізнання
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2018.03.120Ключові слова:
особистість, здоров’я, моральне здоров’я, моральна сфера, моральне нездоров’я, мораль духовної природи, мораль соціальної природи, умовні моральні цінностіАнотація
У статті здійснено історичний аналіз трактування в гуманітарних науках моральності особистості взагалі та у її відношенні до духовного і до проблематики морального здоров’я зокрема. Констатується невизначеність щодо проблеми моральності людини в етичній думці античності, що привела до морального песимізму. Стверджується, що на сучасному етапі традиційно вивчення морального здоров’я особистості здійснюється переважно із соціологічного, психосоціального і загальнопсихологічного підходів, які не становлять глибинного смислового узмістовленні мотиваційного поля моральної поведінки та її стійкості. Аргументується, що автентична моральність індивідуальна, нерегламентована й абсолютна. Викладаються методологічні і теоретичні засади психологічного вивчення морального здоров’я особистості у контексті духовної парадигми, аналізуються емпіричні факти прояву даного феномену. Зазначається, що моральне здоров’я як складова сили та енергії людини перебуває у синергетичній взаємодії з її духовним, соціальним, психологічним, психічним та соматичним здоров’ям. Висновується, що повноцінне моральне здоров’я стосується володіння особистістю духовними здатностями вірити, любити, творити добро і боротися зі злом, уреальнювати свободу та відповідальність. Детально розглядається феномен морального нездоров’я, що виявляється в орієнтації особистості на моральність соціальної природи, у володінні неусвідомленими неавтентичними моральними феноменами, в наявності конфліктів у моральній сфері особистості між усвідомленими й неусвідомленими утвореннями, в егоїстичній спрямованості спонукальної сфери, в обстоюванні деструктивних умовних моральних цінностей, що спричинені дією психологічних механізмів функціонування нездорового Я. Обґрунтовується, що в основі морального здоров’я особистості є автентичні духовні цінності, розвинуте моральне Я, моральна самосвідомість, моральний ідеал. Викладаються перспективи дослідження даного проблемного контексту актуалізованого поля психологічного упредметнення.
The article presents a historical analysis of the interpretation in humanities morality of personality in general and in its relation to the spiritual and to the problems of moral health in particular. It is stated uncertainty about the problem of human morality in the ethical thought of antiquity, which led to moral pessimism. It is argued that at the present stage traditionally the study of moral health of personality is carried out mainly from sociological, psychosocial and general psychological approaches, which do not place a deep semantic content filling of the motivational field of moral behavior and its stability. It is argumented that authentic morality is individual, unregulated and absolute. The methodological and theoretical principles of psychological study of the moral health of personality in the context of spiritual paradigm are described; empirical facts of the manifestation of this phenomenon are analyzed. It is noted that moral health as a component of human power and energy is in synergistic interaction with its spiritual, social, psychological, mental and somatic health. It is concluded that full moral health relates to the possession of a person’s spiritual ability to believe, to love, to do good and to fight evil, to establish freedom and responsibility. The phenomenon of moral illness is considered in detail, which manifests itself in the orientation of personality on morality of social nature, in the possession of unconscious non-authentic moral phenomena, in the presence of conflicts in a moral sphere of personality between conscious and unconscious entities, in the selfish orientation of an inductive sphere, in the defense of destructive conditional moral values, caused by an action of psychological mechanisms of the functioning of unhealthy Self. It is substantiated that the basis of moral health of personality are authentic spiritual values, developed moral Self, moral self-consciousness, moral ideal. The prospects of studying this problematic context of actualized field of psychological specification are presented.
Посилання
Адлер А. Наука жить: пер с англ. и нем. – К.: Port-Royal, 1997. – 288 с.
Братусь Б.С. К проблеме нравственного сознания в культуре уходящего века // Вопросы психологии. – 1993. – №1. – С. 6–13.
Бердяев Н.А. О назначении человека. – М.: Республика, 1993. – 383 с.
Берн Э. Игры, в которые играют люди. Люди, которые играют в игры. Психология человеческой судьбы. – М., 1983. – 236 с.
Гиллиган К. Иным голосом // Этическая мисль. – М., 1991. – С. 362–373.
Грот М.Я. Вибрані психологічні твори / упорядник, передмова, примітки М.Д. Бойправ. – Ніжин: Вид. НДП ім. М. Гоголя, 2006. – 296 с.
Еп. Игнатий Бренчанинов. Творення. – М., 2017. – Т.1. – 787 с.
Заболоцька С.І. Психологічні умови розвитку моральних форм поведінки у навчально-ігровій діяльності дошкільників: автореф. дис. – Острог, 2013. – 20 с.
Завгородня О. Моральність як психологічна проблема // Психологія і суспільство. – 2009. – №2. – С. 60–77.
Заміщак М.І. Психологічні умови становлення моральної самооцінки молодших школярів: автореф. дис. – Острог, 2014. – 20 с.
Зимянський А.Р. Психологічні умови розвитку моральної самосвідомості підлітків: автореф. дис. – Острог, 2015. – 20 с.
Кант И. Из “лекции по этике” // Этическая мисль. – М., 1990. – С. 297–323.
Кон И.С. Психология доброго поступка // Этическая мысль. – М., 1989. – С. 58–85.
Кримський С.Б. Балансируя между ангелом и зверем. Каким будет моральный выбор современности? // Человек и мир. – 1996. – №5. – С. 22–25.
Кримский С.Б. Контуры духовности: Новые контексты идентификации // Вопросы философии. – 1992. – №12. – С. 21–28.
Кураев А.О. О вере и знании – без антиномий // Вопросы философии. – 1992. – №7. – С. 26–35.
Кьеркегор С. Страх и трепет: пер. с дат. – М.: Республика, 1993. – 383 с.
Лосский Н.О. Условия абсолютного добра. – М.: Высшая школа, 1991. – 559 с.
Маринетти А. Словарь образов. – Л., 1991. – 149 с.
Николаичев Б. Осознаваемое и неосознаваемое в нравственном поведении личности: дисс... канд. психол. наук: 19.00.13. – М., 1974. – 139 с.
Савчин М.В. Духовний потенціал людини: [навч. видання].– Вид. 2-ге, пер., доп. – Івано-Франківськ: Місто НВ, 2010. – 518с.
Савчин М.В. Духовна парадигма психології: [монографія]. – К.: Академвидав, 2013. – 224 с.
Савчин М.В. Методологеми психології: [монографія]. – К.: ВЦ “Академвидав”. – 221 с.
Ухтомский А.А. Доминанта. – СПб.: Питер, 2002. – 448 с.
Фихте И.Г. Сочинение в двух томах. – М., 1993. – Т.2. – 349 с.
Фромм Э. Бегство от свободы: пер. с англ. – М.: Прогресс, 1995. – 256 с.
Швейцер А. Культура и этика. – М.: Прогресс, 1993. – 343 с.
Шопенгауэр А. Свобода воли и нравственность / общ. ред., сост., вступ. Ст. А.А.
Гусейнова и А.П. Скрипника. – М.: Республика, 1992. – 448 с.
Юнг К.Г. Современности будущого. – Минск, 1992. – 456 с.
Яценко Т.С. Основи глибинної психокорекції: феноменологія, теорія і практика: [навч. посібник]. – К.: – Вища школа, 2006. – 382 с.
Яценко Т.С. Проблема дослідження несвідомої сфери психіки суб’єкта // Феномен щирості (до 100-річчя від дня народження Карла Роджерса: Матеріали наук. практ. конф. 27-29 вересня 2002 р.) – Вінниця, 2002. – С. 49–65.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).