РЕФЛЕКСІЯ ЕПІСТЕМОЛОГІЧНИХ ЗАСАД СУЧАСНОЇ СОЦІОЛОГІЇ
Ключові слова:
епістемологія, соціальна закономірність, суб’єкт, метод пізнання, картина соціального світу, культура соціологічного теоретизування, соціальний феномен, ноумен, соціологічна рефлексія, емпіризм, субстанціоналізм, суб’єктивізм, раціоналізм, сенсуалізмАнотація
Загострення кризи розвитку будь-якого соціального об’єкта завжди спричиняє актуалізацію більш прискіпливого розгляду його витоків і першооснов. Для соціології - це епістемологічні засади всього масиву напрацьованого знання. У статті висвітлені способи розгляду та критичного переосмислення цих засад. Окремо аргументовано той факт, що пересічний вітчизняний соціолог стикається з проблемою не тільки вибору теоретичної позиції, концепції чи моделі із фактично безлічі теоретичних уявлень, а й із потребою рефлексивного визначення своїх світоглядних та ідеологічних орієнтирів, методологічного обґрунтування епістемологічної презентації об’єкта соціологічного пізнання та з’ясування його соціальної сутності як взаємодоповнення феноменального та ноуменального змістових вимірів. У цьому контексті демонструються інтелектуальні картини несамокритичності українських соціологів стосовно визначення епістемологічних передумов-координат пізнавальної творчості соціо-гуманітарного тематичного спрямування.
Посилання
Гоулднер А.У. Наступающий кризис западной социологии / А.У. Г оулднер / Перевод с англ. - Санкт-Петербург: Наука, 2003. - 575 с.
Джонсон Т., Дандекер К., Эшуорт К. Теоретическая социология: условия фр агментации и единств а // Т еория и история экономических и социальных институтов. -М., 1993. - Том 1. Выш. 1. - С. 83-105.
Ильин М.В. Слова и смыюлы. Опыт описания ключевых политических понятий. - М.: РОССПЭН, 1997. - 432 с.
Кравченко С. А. Модерн и постмодерн в динамически меняющемся мире. - М.: Издательство “МГИМО-университет”, 2007. - 286 с.
Кравченко С. А. Социологическая теория: дискурс будущего // Социол. исслед. - 2007. - № 3. - С. 3-23.
Кравченко С.А. Динамика социологического мышления и воображения // Социол. исслед. - 2009. -№ 8. - С. 14-24.
Крылов Д. Интервью с Александром Филипповым (06 октября 2008 г.). Доступ: OPEC.RU.http://www. opec.ru/docs.aspx?id=224&ob_no=87755.
Крылов Д. Интервью с Иммануилом Валлерстай-ном (18 сентября 2009 г.) // Экономическая социология.
- 2009. - Т. 10, №5. - С. 7-10. Доступ: http://ecsoc.hse.ru/ data/2009/11/28/1234590208/1 ecsoc_t10_n5.pdf.
Лукашевич М.П., Туленков М.В., Яковенко Ю.І. Соціологія. Основи загальної, спеціальних і галузевих теорій. - К.: Каравела, 2008. - 544 с.
НемировскийВ.Г., Невирко Д.Д., Гришаев С.В. Социология: Классические и постнеклассические подходы к анализу социальной реальности. - М.: Российск. гуманит. гос. ун-т, 2003. - 557 с.
Николаенко Л.Г., Яковенко А.К., Яковенко Ю.И. До основания (эпистемологического), а затем, но главное - зачем? // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії і практики: Зб. наук. праць. - Запоріжжя, 2009. - Вип. 43. - С. 116-135.
Отрешко Н.Б. Трансформация эпистемологических оснований социологии: субъект, метод познания, картина социального мира. - К.: ИС НАНУ, “Випол”, 2009. - 268 с.
ПригожинИ., Стенгерс И. Время, хаос, квант. -М., 1994. - 326 с.
Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новыш диалог человека с природой. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 295 с.
Ритцер Дж. Современные социологические теории. - М.-СПб. и др.: Питер, 2002. - С. 357-414.
Романовский Н.В. О современном этапе развития социологии // Социальные исследования. - 2007. - №1.
- С. 22-31.
Тощенко Ж. Т., Романовский Н.В. О тенденциях развития социологии в современном мире // Социологические исследования. - 2007. - №6. - С. 3-12.
Яковенко Ю. Методологічна невизначеність в епоху постмодерну... // Психологія і суспільство. - 2010. - №1. - С. 200-204.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
