Методологічна реконструкція системомиследіяльнісного підходу до розуміння свідомості

Анатолій Васильович Фурман

Анотація


Цілевизначальним орієнтиром пропонованого дослідження є докорінна реорганізація на циклічно-вчинкових засадах етапів історичного становлення методологічної концепції свідомості у рамках теорії діяльності та СМД-методології як відомої вітчизняної філософської течії другої половини ХХ ст. (Г.П. Щедровицький і його школа). Процес оновлення принципів і нормативів СМД-підходу до розуміння категорії і механізму свідомості став можливим завдяки метатеоретичному настановленню у її витлумаченні як атрибутивного інваріанту-способу людської буттєвості у взаємопроникненні та єдності її таких модальностей, як ноуменальне і феноменальне, трансцендентне та іманентне, непізнаване і пізнаване, безмовне й мовленнєве, неозначене (непоіменоване) й означене (назване). Для вирішення цього надзавдання здійснено три кроки пошукування, що виявляють як авторське бачення проблемного контексту філософського методологування у роботі зі свідомістю та основних модусів її розуміннєвого осягнення (свідомість-феномен, свідомість-ноумен, свідомість-категорія, свідомий досвід, свідомість-буття) у форматі інтегральних напрямів розвитку філософії (онтологія, метафізика, феноменологія, поліметодологія), так і принципи, умови та особливості системомиследіяльнісних уявлень про свідомість як про концептуальний засіб методологічної роботи та інтелектуальний базис і водночас ресурс колективної та індивідуальної миследіяльності. Передусім, відштовхуючись від аргументованого розрізнення двох дослідницьких стратегій пізнання-конструювання реальності (науково-природничої і метафізичної), що формують сутнісно різні онтологічні картини свідомості, висновується про екстенсивність і навіть тупиковість першої та евристичність і продуктивність другої. Остання  вимагає не лише критично-рефлексивного задіяння наявного обширу філософських знань, а й здійснення компетентного філософського методологування на шляху створення метатеорії свідомості. Власне така робота, в межах окресленого кола мети й завдань, і здійснена у форматі цього дослідження: за принципом квінтетності виокремлено оптимальне число модусів розуміння свідомості, де кожен з них підданий метаопису за визначенням, сутнісними ознаками і функційними характеристиками, та побудована п’ятерна мислесхема, що у постнекласичному стилі взаємоузгоджує ці розуміннєві модуси. В головній частині змістового метарозгляду піднятої методологічної проблематики доведено, що культурні здобуткм СМД-методології в осмисленні ресурсного потенціалу людської свідомості є унікальними, по-перше, зважаючи на відхід її представників од науково-предметного розгляду феномену свідомості, а зреалізування суто методологічного підходу, по-друге, враховуючи особливості обстоюваного ними способу використання категорії свідомості, а саме як концептуального засобу, мислеінструментально. Так, є всі підстави стверджувати, що Г.П. Щедровицьким і його гуртківцями здійснено повновагомий учинок колективної миследіяльності, зокрема й у спільній розуміннєвій роботі зі сферою свідомості, яка реконструйована нами за етапами канонічного мислевчинення: 1) с и т у а ц і й н и й  етап – концептуальне і категорійне опрацювання проблеми свідомості здійснено на досягненнях логіки, а пізніше методології, з їх основним предметом – мисленням і настановленням на створення його змістово-генетичної теорії засобами діяльнісного підходу;  2) м о т и в а ц і й н и й – свідомість, відштовхуючись від узагальнень культурно-історичної теорії розвитку вищих психічних функцій Л.С. Виготського, була осмислена як інтелектуальний засіб окультурення і соціалізації особи через опанування нею знаками як знаряддям визначального впливу інтерсуб’єктної співдіяльності з навколишніми на противагу другорядному значенню знань, функціоналів свідомості; 3) д і я л ь н и й – широке знаково-інструментальне використання концепту і категорії  свідомості в колективній та  індивідуальній миследіяльності, щонайперше у таких поняттєвих зорганізованостях, як “табло свідомості” (потік образів свідомості, що інтенціюються як на упредметнених діях, так і на знаннях), “механізми свідомості” (породжують мислення в чуттєвій формі як плин образів або об’єктивних узмістовлень, або знакової форми), “чиста свідомість” (спонтанна, беззмістовна, безструктурна, самопричинна – незалежна від досвіду чуттєвого сприймання, від дії будь-якої емпірії), “організована свідомість” (ритмічно збалансована у функціонуванні, наповнена психокультурними утвореннями, хоча й не тривка, плинна, вимагає неабияких внутрішніх (мотиваційних, інтелектуальних, вольових тощо) зусиль особи для свого утримання, згармонування всього наявного матеріалу, що потрапив до її сферного життєпотоку), при цьому чиста свідомість, організуючись, втрачає свою спонтанність, уневільнюється; 4) п і с л я д і я л ь н и й – обґрунтування рефлексивності як одного з головних визначників ефективності кооперації кількох актів діяльності й одночасно зрілості та досконалості свідомості; на рефлексію покладається відповідальність за організацію свідомості, котра, проте є допоміжною, тоді як діяльність сама структурно задає дійсність рефлексії; тільки в рефлексивно збагаченому, мислекомунікаційному оргпросторі методологічних семінарів і сесій, оргдіяльнісних та організаційно-вчинкових ігор функціонали свідомості знаходять свій знаково-семантичний прихисток, свідоцький  осідок (передусім у текстах, формулах, схемах, моделях, рисунках).


Ключові слова


свідомість; буття; людина; метатеорія; дослідницька стратегія; онтологічна картина свідомості; трансценденція; філософія; методологія; філософське методологування

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Agafonov, A.Yu. Soznanye: hde yskat “chernei yashchyk”. Metodolohyia i istoryia psykholohii. 2009. T. 3. Vyp. 1 [in Russian].

Miasoid, P. A. & Shatyrko, L. O. (Eds.). (2016). Akademik V. A. Romenets: tvorchist i pratsi [Akademiс V. A. Romenets: creativity and work]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Akopov, G.V. Klassycheskaia i/ili neklassycheskaia psykholohyia soznanyia. Metodolohyia y istoryia psykholohii. 2009. T. 4. Vyp. 1 [in Russian].

Babayucev, A.Yu. Soderzhatelno-henetycheskaia lohyka. Vsemyrnaia entsyklopedyia. Fylosofyia / hl. nauch. red. y sost. A.A. Hrytsanov. Moskva: AST, Mynsk: Kharvest, Sovr. lyt-tor, 2001. S. 964–965 [in Russian].

Vygotsky, L.S. Problema soznanyia. Sobranye sochynenyi: v 6-ty t. T. 1. Moskva: Pedahohyka, 1982. S. 156–167 [in Russian].

Vygotsky, L.S. Psykholohyia. Moskva. 2002. 1008 s. [in Russian].

Furman, A. V. & Furman, O. I. & Shandruk, S. K. & Co (Eds.). (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Furman’s Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Shchedrovitskiy, P. H. & Danylova, V. L. (Eds.). (2010). Georgiy Petrovich Shchedrovitskiy. Moscow: ROSSPEN [in Russian].

Huseltseva M. S. (2017). Metodolohichna optyka yak instrument piznannia [Methodological optics as a tool of cognition]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 4, 39–55 [in Ukrainian].

Guseltseva, M. S. (2013). Evolyutsiya psihologicheskogo znaniya v smene tipov ratsionalnosti (istoriko-metodologicheskoe issledovanie) [Evolution of psychological knowledge in the change of types of rationality (historical and methodological research)]. Moscow: Akropol [in Russian].

Gusserl, E. Ideia k chystoi fenomenolohii i fenomenolohycheskoi fylosofii / per. s nem. Moskva: Akad. Proekt, 2016. 326 s. [in Russian].

Gusserl, E. Kartezianski medytatsii. Vstup do fenomenolohii / per. z nim. Kyiv: Tempora, 2021. 304 s. [in Ukrainian].

Dennet, D. (1918). Pojasnennia “magiya” svidomosti [Explaining the “magic” of consciousness]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 3-4, 5–12 [in Ukrainian].

Kant, I. (2001). Krytyka chystoho rozumu [Critique of pure reason]. (Trans. from german). Kyiv [in Ukrainian].

Mamardaschvili, M.K. (1915). Problema svidomosti I filosofske poklikanniya [Problem consciousness and pfilosoficat calling]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 4, 19–27 [in Ukrainian].

Mamardashvili, M. K. & Pyatigorskiy, A. M. (2011). Simvol i soznanie (Metafizicheskie rassuzhdeniya o soznanii, simvole i yazyike) [Symbol and consciousness (Metaphysical reasoning about consciousness, symbol and language)]. Moscow: Progress-Traditsiya [in Russian].

Furman, A. V. & Furman, O. I. & Shandruk, S. K. & Co (2019). Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A. V. Furmana [Methodology and psychology of humanitarian cognition. To the 25th anniversary of professor A. V. Furman’s scientific school]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Piskoppel, A.A. (2016) SMD-podkhod k katehorii soznanyia v sovremennoi psykholohii. Etnometodolohyia: problemy, podkhody, kontseptsii. Vyp. 21. Moskva. S. 34–59.

Myasoid, P. A. & Furman, A. V. (Eds.). (2012). Psykholohiia vchynku: Shliakhamy tvorchosti V.A. Romentsia [Psychology act: the way of creativity, of Romenets V. A.]. Kyiv: Lybid [in Ukrainian].

Reus, A. G. & Zinchenko, A. P. (2003). Putevoditel po metodologii Organizatsii, Rukovodstva i Upravleniya: hrestomatiya po rabotam G. P. Schedrovitskogo [A guide to the methodology of Organization, Leadership and Management: a reader on the work of G.P. Shchedrovitsky]. Moscow: Delo [in Russian].

Rubinshtjejn,S.L. (2003). Bytije I soznanije. Chjelovjek I mie. Sankt-Peterburg: piter [in Russian].

Saveleva, M. Y. (2002). Vvedenie v metateoriyu soznaniya [Introduction to the metatheory of consciousness]. Kyiv: Vidavets PARA-PAN [in Russian].

Furman, A. V. (Ed.). (2015). Systema suchasnykh metodolohii: khrestomatiia u 4-kh tomakh [The system of modern methodologies: a textbook in 4 volumes]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A.A. (2019). Interzijnist yak sutnisna oznaka smuslozuttevogo buttij osobustosti [Intentionality as an essential feature of the persnality’s meaning-life existence]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3-4, 118–137 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2020). Metodolohiia psykholohichnoho piznannia smyslozhyttievoi sfery osobystosti [ethodology of psychological cognition of the meaning of life sphere of personality]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 1, 5–34 [in Ukrainian].

Furman, A. A. (2017). Psykholohiia smylozhyttievoho rozvytku osobystosti [Psychology of the meaning-life personality development]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2016). Ideia i zmist profesiinoho metodolohuvannia [The idea and content of professional methodology]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2018). Metateoretychna mozaika zhyttia svidomosti [Metatheoretical mosaic of the life of consciousness]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 13–50 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2018). Metateoretychni kontsepty piznannia svidomosti [Metatheoretical concepts of cognition of consciousness.]. Psykholohiia osobystosti – Personality psychology, 1 (9), 5–11 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2005). Modulno-rozvyvalna orhanizatsiia myslediialnosti – skhema profesiinoho metodolohuvannia [Modular and developmental organization of thinking - a scheme of professional methodology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 4, 40–69 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2017). Modulno-rozvyvalnyi orhprostir metodolohuvannia: arhumenty rozshyrennia [Modular-developmental organizational space of methodology: arguments of expansion]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 1, 34–49 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2013). Paradyhma yak predmet metodolohichnoi refleksii [Paradigm as a subject of methodological reflection]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3, 72–85 [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2011). Psykhokultura ukrainskoi mentalnosti [Psychoculture of the Ukrainian mentality]. Ternopil: Ekonomichna dumka [in Ukrainian].

Furman, A. V. (2015). Svit metodolohii [The world of methodology]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 2, 47–60 [in Ukrainian].

Furman, A. V. & Shandruk, S. K. (2014). Orhanizatsiyno-diyalnisni ihry u vyshchiy shkoli [Organizational-activity games in high school]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Shvalb Yu.M. Svidomist yak vidnoshennia liudyny do svitu. Psykholohiia i suspilstvo. 2004. №4. S. 154–166 [in Ukrainian].

Schvalb, Yu.V. (2004). Svidomist jak vidnoschennja do svitu. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 4, 154–166 [in Ukrainian].

Schvalb, Yu.M. (2012)/ Soznanija jak fenomen zhyzny: metodolohycheskye podkhodы. Kharkovskaia shkola psykholohyy: nasledye y sovremennaia nauka / otv. red. T.B. Khomulenko. M.A. Kuznetsov. Kharkov, 2012. S. 153-164 [in Russian].

Shchedrovytskyi, G.P. (2013). Dyzainerskoe dvyzhenye y perspektivi eho razvytyia. Annaly MMK: 1979 (1). Moskva, 2013. 348 s. [in Russian].

Shchedrovytskyi, G. P. (2006). Znak i dejatelnost. Kn. 2. Moskva [in Russian].

Shchedrovitskiy G. P. (1995). Izbrannye trudy [Selected Works]; Piskoppel, A. A. & Shchedrovitskiy, L. P. (Eds.) Moscow: Shk. kult. politiki [in Russian].

Shchedrovytskyi, H. (2013). Metodolohichne znachennia opozytsii naturalistychnoho i systemodiialnisnoho pidkhodiv [Methodological significance of the opposition of naturalistic and systemic approaches]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 1, 40–47 [in Ukrainian].

Shchedrovytskyi, G. P. (2005). Muschleniie. Ponimanie. Reflecsija. Moskva [in Russian].

Shchedrovytskyi, H. (2006). Orhanizatsiino-diialnisna hra yak nova forma orhanizatsii ta metod rozvytku kolektyvnoi myslediialnosti [Organizational-activity game as a new form of organization and method of development of collective thinking]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 3, 58–69 [in Ukrainian].

Schedrovitskiy, G. P. (2004). Organizatsionno-deyatelnostnaya igra: Sbornik tekstov (2). Iz arhiva G.P. Schedrovitskogo [Organizational-activity game: Collection of texts (2). From the archive of G.P. Shchedrovitsky]. Vol. 9. Moscow: Nasledie MMK [in Russian].

Shchedrovytskyi, H. P. (2005). Skhema mysle¬diialnosti – systemno-strukturna budova, znachennia i zmist [The scheme of mentality – the system-structural structure, meaning and content]. Psykholohiia i suspilstvo – Psychology and society, 4, 29–39 [in Ukrainian].




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2021.01.005

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)