Гіпнотерапевтична інтервенція у глибини людської психіки: джерело внутрішньої травми та її вплив на людину
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2018.01.131Ключові слова:
людська психіка, гіпнотерапія, гіпноз, психотерапія, внутрішня травма, сутність людини, пацієнтАнотація
Характер травми широко обговорювався, аналізувався та вивчався в науковій літературі. В цій концептуальній статті нами детально висвітлені психологічні зміст та особливості впливів зовнішніх і внутрішніх травм на людину. Доведено, що внутрішня травма підживлюється духовністю особи, тобто її здатністю мати у житті ідеали і високі цінності та реалізовувати прагнення або намагання їх отримати. Загалом аргументовано, що духовне порушення людської цілісності може бути викликане і зовні (з боку оточення), і внутрішньо (самою особистістю). Зовнішньо викликані духовні порушення чи травми можуть бути усунуті завдяки зліквідуванню зовнішніх сил або стресу, таких як фізичні, соціально-економічні, групові чи особисті сторонні напади або факти надмірного тиску. Натомість внутрішня травма є набагато складнішою для вилікування, тому вимагає кваліфікованих і концентрованих професійних зусиль для того, щоб з’ясувати генезу травми, виявити її причини і чинники й у підсумку застосувати адекватну психоаналітичну техніку роботи з пацієнтом. Внутрішньо викликане духовне порушення – це здебільшого травма, що часто прихована в несвідомому і неабияк загрожує психічному здоров’ю людини. Її руйнівний вплив послаблюється, коли вона стає активною й усвідомленою, або добре знаною жертві. У роботі також подаються результати авторських тематичних досліджень і висновується, що гіпноаналітична техніка є належною формою лікування в психотерапевтичному керуванні процесом здолання пацієнтом власної внутрішньої травми.
The nature of trauma has been widely discussed, analysed and researched in the literature. In this conceptual paper the authors elaborate on the influences of external and internal traumas on the human being. The authors propose that internal trauma is fuelled by the spirituality of the human being, spirituality being defined as the human capacity for having ideals in life and striving or labouring in pursuit of them. Spiritual violation of the human being could be caused externally or internally. Externally caused spiritual violation or trauma could be dealt with through the possibility of the removal of external forces or stressor/s such as physical, socioeconomic, group or personal attacks. Internal trauma is much more complex to heal and requires skilled and concentrated effort for psychological professionals to uncover the genesis of the trauma, expose it and apply a healing analytical process. Internally caused spiritual violation or trauma is often hidden in the unconscious. It is frequently too threatening to the ego of the human being when it becomes actively. and consciously visible or knowledgeable to the victim. The authors provide case studies and conclude that hypnoanalytic technique is an appropriate form of treatment in the psychotherapeutic management of internal trauma.
Посилання
Aristotle. (1976). The Nicomachean Ethics. Translated by J. A. K. Thomson. Middlesex : Penguin Books. (Аристотель (1976). Нікомахова етика.)
Audi R. (1996). The Cambridge Dictionary of Philosophy, Cambridge University Press. (Ауді, Р. (1996). Кембриджський словник філософії.)
Bahalii D. (1992). Ukrainian Travelling Philosopher, Hryhorii Skovoroda. Kyiv : Oriy. (Багалій, Д. (1992) Український мандрований філософ Григорій Сковорода)
Chyzhevsky D. (1946). Essays on the History of Philosophy in Ukraine. Munich : Lectures on philosophy at Ukrainian Free University. (Чижевський, Д. (1946). Нариси з історії філософії в Україні.)
Heidegger M. (1982). Fragen an sein Werk. Ditzingen: Reclam. (Гайдеггер, М. (1982). Питання роботи.)
Heidegger M. (1996). Basic Writings. London : Routledge. (Гайдеггер, М. (1996). Основні твори.)
Hlywa E. & Dolan. L. (2010-1011). Spirituality, Hypnosis and Psychotherapy: A New Perspective. Australian Journal of Clinical and Experimental Hypnosis, 38(2) – 39(1), 111-127. (Глива, Є. & Долан. Л. (2010-1011). Духовність, гіпноз і психотерапія: новий погляд.)
Hlywa E. (2006). Ontological theory of personality based on the writings of Hryhorii Skovoroda, Kyiv, Ukraine : KMM. (Глива, Є. (2006). Онтологічний образ людини у творчості Григорія Сковороди.)
Hlywa E. (2008). Spontaneous and Induced Abreaction. Australian Journal of Clinical and Experimental Hypnosis, 36(2), 78–92. (Глива, Є. (2008). Спонтанна і вимушена абреакція.)
Hlywa E. (2013). Discover Happiness Within Yourself. Sydney : Self-published. (Глива, Є. (2013). Відкрийте щастя в собі.)
Jeeves M. A. (1968). The Scientific Enterprise and Christian Faith. London: Tyndale. (Дживс, М. А. (1968). Вчена діловитість і християнська віра.)
Jeeves M. A. (1976). Psychology and Christianity : The view both ways. Leicester : Inter-Varsity Press. (Дживс, М.А. (1976). Психологія і християнство: погляд в обидві сторони.)
Jung C. G. (1917). Collected papers on analytical psychology. New York: Moffat, Yard & Co. (Юнг, К. Г. (1917). Збірник статей з аналітичної психології.)
Jung C. G. (1936). Modern Man in Search of Soul. New York : Harcourt. (Юнг, К. Г. (1936). Сучасна людина в пошуках душі.)
Jung C. G. (1958a). Psychology and Religion. Collected Work, Vol. 11, Princeton University Press. (Юнг, К. Г. (1958а). Психологія і релігія.)
Jung C. G. (1958b). The Spirit of Psychology. In W. Burnett (Ed.), This is my Philosophy. London: George Allen & Unwin. (Юнг, К. Г. (1958б). Дух психології.)
Jung C. G. (1960). Collected works. Princeton : Princeton University Press.( Юнг, К.Г. (1960). Зібрання творів.)
Kant I. (1958). Critique of Pure Reason. New York : The Modern Library. (Кант, І. (1958). Критика чистого розуму.)
Khotkevych H. (1921). Hryhorii Savych Skovoroda. Sydney: Surma. (Хоткевич, Г. (1921). Григорій Савич Сковорода.)
Kostiuk H. (1988). Elements Dialectics in Psychological views of Skovoroda. Kyiv : Soviet School. (Костюк, Г. (1988). Елементи діалектики в психологічних поглядах Сковороди.)
May Rollo (1953). Man’s Search for himself. A Delta Book, New York. (Май, Ролло (1953). Людина в пошуках себе.)
Plato (1974). The Republic. Middlesex : Penguin Books. (Платон (1974). Республіка.)
Rogers C. R. (1951). Client-Centred Therapy. Boston : Houghton Mifflin Co. (Роджерс, К.Р. (1951). Клієнт-центрована терапія.)
Romenets V. A. (1983). Історія психології Стародавнього світу і Середніх віків, Kyiv : Vishcha Shkola – The History of Psychology of the Ancient World and Middle Ages. Kyiv : Higher School.
Rousseau J. J. (2002). The Social Contract and The First and Second Discourses. (Ed.) Susan Dunn. New York : Vail-Ballou Press. (Руссо, Ж. Ж. (2002). Суспільний договір; перші і другі дискурси.)
Russell B. (1971). History of Western Philosophy. London : Unwin University Books. (Рассел, Б. (1971). Історія західної філософії.)
Sartre J. P. (1948). The Emotions : Outline of a Theory. New York: Philosophical Library. (Сартр, Ж.П. (1948). Емоції : начерк теорії.)
Sartre J. P. (1956). Being and Nothingness : An essay on phenomenological ontology. New York : Philosophical Library. (Сартр, Ж.П. (1956). Буття і ніщо: есе про феноменологічну онтологію)
Skovoroda H. (1973). Сковорода Григорій. Повне зібрання творів. Київ : Наукова думка. (Complete Works of Hryhorii Skovoroda in two volumes (Ukrainian language). Kyiv : Scholarly Thoughts).
Skovoroda H. (1995). Discover human being in yourself. Transl. by M. Kashuba, transl. of poetry by V.Voitovych, Lviv: Svit. (Григорій Сковорода. Пізнай в собі людину,1995, Видавництво “Світ“, Львів; переклад М. Кашуба та В. Войтович.
Thatcher Virginia S. (1980). The New Webster Encyclopedic Dictionary. Consolidated Book Publishers, Chicago. (Тетчер, Вірджинія С. (1980). Новий Вебстер : енциклопедичний словник.)
Tillich P. (1952). The Courage to Be. New Haven : Yale University Press. (Тілліх, П. (1952). Мужність бути.)
Tillich P. (1953). Systematic Theology. Chicago : University of Chicago Press. (Тілліх, П. (1953). Систематичне богослів’я.)
Tillich P. (1954). Love, Power and Justice. New York : Oxford University Press. (Тілліх, П. (1954). Любов, сила і справедливість.)
Tillich P. (1955). Biblical Religion and the Search for Ultimate Reality. Chicago : University of Chicago Press. (Тілліх, П. (1955). Біблійна релігія і пошук вищої реальності.)
Tillich P. (1958). The Dynamics of Faith. New York : Harper & Brothers. (Тілліх, П. (1958). Динаміка віри.)
Tillich P. (1959). Theology of Culture. New York : Oxford University Press. (Тілліх, П. (1959). Теологія культури.)
Tillich P. (1962). Existentialism and Psychotherapy : In H.M. Ruitenbeek (Ed.) Psychoanalysis and Existential Philosophy, pp. 3-16. New York : E. P. Dutton & Co. (Тілліх, П. (1962). Екзистенціаліст і психотерапія : В Руйтенбік Г.М. (ред.). Психоаналіз та екзистенційна філософія.)
van Kaam A. (1969a). Existential Foundations of Psychology. New York : Image Books. (ван Каам, А. (1969a). Екзистенційні основи психології.)
van Kaam A. (1969b). Personality Fulfilment in the Religious Life. Denville, New Jersey : Dimension Books. (ван Каам, А. (1969b). Досягнення особистості в релігійному житті.)
van Kaam A. (1975). In Search of Spiritual Identity. Denville, New Jersey : Dimension Books. (ван Каам, А. (1975). У пошуках духовної ідентичності.)
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).