ЗМІСТ ТА ФОРМА ПОСТАНОВКИ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПРОБЛЕМИ

Анотація

Незадоволення представників психологічної науки нездатністю мислення, озброєного логікою, зрозуміти сутність складних явищ дійсності, ґрунтується лише на усвідомленні ними того, що сутність, відповідно до вимог діалектики, розуміється як суперечність. Відсутність у них конкретного знання стосовно обмеженості інструментальних можливостей формальної логіки, а також стосовно спроб вдосконалити ці можливості видатними представниками філософської думки з метою пошуку формальних засобів подолання суперечності заважає їм сформулювати це незадоволення у вигляді теоретичної проблеми. У роботі обґрунтовується авторська позиція стосовно розуміння форми постановки теоретичної проблеми та розв’язання її шляхом розробки більш досконалих форм мислення, які знаково моделюють його природну діалогічність і котрі спроможні використовуватись самим мисленням як психологічне знаряддя, що відповідає вимогам діалектики.

Dissatisfaction of representatives of psychological science of inability of thinking, armed by logic, to understand the complex phenomenon of reality, based only on awareness by them that nature, according to the requirements of dialectics, understood as a contradiction. Lack in specific knowledge concerning the limitations of instrumental possibilities of formal logic, and also concerning attempts to improve these possibilities by outstanding representatives of philosophical thought with aim to search formal means of overcoming contradictions prevents them to formulate this dissatisfaction in the form of theoretical problem. The paper substantiates the author’s position regarding understanding forms of setting theoretical problem and solving it by developing more sophisticated forms of thinking, which symbolically modeling its natural dialogism and which are able to be used by thinking as a psychological tool of thinking which uses a contradiction in accordance with requirements dialectics.