Психологічний зміст гедоністичної спрямованості особистості
DOI:
https://doi.org/10.35774/Ключові слова:
особистість, гедоністична спрямованість, задоволенняАнотація
У статті здійснено філософсько-психологічний аналіз гедоністичної спрямованості особистості як складного мотиваційно-ціннісного утворення, що визначає особливості переживання задоволення, регуляції поведінки та формування життєвих орієнтацій людини. Актуальність дослідження зумовлена трансформацією змісту гедоністичних настанов у сучасному соціокультурному просторі, де під впливом масової культури, медіасередовища та прискорення темпів життєдіяльності спостерігається тенденція до редукції задоволення як провідного регулятора поведінки, що може спричинювати звуження смислово-ціннісної сфери особистості та зростання її вразливості до емоційного виснаження, фрустрації та депресивних станів. Метою статті є теоретичне осмислення психологічного змісту гедоністичної спрямованості особистості як багатовимірного феномену, що формується на перетині біопсихічних, мотиваційно-ціннісних, соціокультурних та рефлексивно-регулятивних чинників. У межах дослідження проаналізовано еволюцію уявлень про гедонізм у філософській та психологічній традиціях – від античних концепцій задоволення як вищого блага до сучасних наукових підходів, у яких гедоністична проблематика інтегрується з теоріями мотивації, емоційної регуляції та психологічного благополуччя. Показано, що історична опозиція між гедоністичним та евдемоністичним розумінням щастя стала концептуальним підґрунтям сучасних психологічних інтерпретацій задоволення як складника життєвої реалізації особистості. Доведено, що психологічний зміст вказаної спрямованості формується під впливом комплексу чинників, серед яких вагому роль відіграють індивідуально-типологічні властивості психіки, особливості емоційної реактивності, чутливість до підкріплення, а також умови соціалізації – сімейне виховання, соціальне оточення і культурні наративи, які задають моделі переживання задоволення та допустимі способи його досягнення. Аргументовано, що гедоністична спрямованість має амбівалентний характер: з одного боку, вона може виконувати адаптивну функцію, підтримуючи емоційну рівновагу, життєву активність і психологічне благополуччя особистості, а з іншого, – головно при домінуванні короткочасних емоційних винагород над довготривалими смисложиттєвими орієнтаціями, набувати потенційно дезадаптивних форм. Обґрунтовано, що інтеграція гедоністичних мотивів у систему особистісних цінностей відбувається за участю когнітивних і рефлексивно-регулятивних механізмів, серед яких провідне місце посідають саморефлексія, усвідомленість та відповідальна саморегуляція. Саме ці психологічні чинники виконують функцію своєрідних модераторів гедоністичних імпульсів, забезпечуючи їх узгодження з довгостроковими життєвими цілями, смислами та соціально прийнятними формами поведінки. Виявлено, що усвідомлена інтеграція прагнення до задоволення у широку життєву стратегію сприяє формуванню психологічної зрілості, підвищенню толерантності до фрустрації та розвитку в особистості здатності до відповідального життєвого вибору. Висновується, що психологічний зміст формування та модифікації гедоністичної спрямованості особистості, будучи методологічно обґрунтованим із позицій циклічно-вчинкового підходу (В. А. Роменець, А. В. Фурман), охоплює чотири аспекти / компоненти – ситуаційно-спричинений, мотиваційно-інтенційний, учинково-дійовий і рефлексивно-післядійовий, кожен з яких щонайменше має подвійне узмістовлення.
The article conducts a philosophical-psychological analysis of the hedonistic orientation of the personality as a complex motivational-value formation that determines the features of experiencing pleasure, regulating behavior, and forming a person’s life orientations. The relevance of the study is due to the transformation of the content of hedonistic attitudes in the modern sociocultural space, where, under the influence of mass culture, the media environment, and the acceleration of the pace of life, there is a tendency to reduce pleasure to the leading regulator of behavior, which can cause a narrowing of the semantic-value sphere of the personality and an increase in its vulnerability to emotional exhaustion, frustration, and depressive states. The aim of the article is to provide a theoretical understanding of the psychological content of the hedonistic orientation of the personality as a multidimensional phenomenon, which is formed at the intersection of biopsychic, motivational-value, sociocultural, and reflexive-regulatory factors. The study analyzes the evolution of ideas about hedonism in philosophical and psychological traditions – from ancient concepts of pleasure as the highest good to modern scientific approaches, in which hedonistic problematics are integrated with theories of motivation, emotional regulation, and psychological well-being. It is shown that the historical opposition between the hedonistic and eudaimonistic understanding of happiness has become the conceptual basis of modern psychological interpretations of pleasure as a component of the life realization of the personality. It is proven that the psychological content of this orientation is formed under the influence of a complex of factors, among which a significant role is played by individual-typological properties of the psyche, features of emotional reactivity, sensitivity to reinforcement, as well as conditions of socialization – family upbringing, social environment, and cultural narratives, which set models of experiencing pleasure and permissible ways of achieving it. It is argued that the hedonistic orientation has an ambivalent character: on the one hand, it can perform an adaptive function, supporting emotional balance, life activity, and psychological well-being of the individual, and on the other – mainly when short-term emotional rewards dominate over long-term meaningful life orientations – it can acquire potentially maladaptive forms. It is substantiated that the integration of hedonistic motives into the system of personal values occurs with the participation of cognitive and reflexive-regulatory mechanisms, among which self-reflection, awareness, and responsible self-regulation occupy a leading place. It is these psychological factors that perform the function of peculiar moderators of hedonistic impulses, ensuring their coordination with long-term life goals, meanings, and socially acceptable forms of behavior. It is shown that the conscious integration of the desire for pleasure into a broad life strategy contributes to the formation of psychological maturity, increased tolerance to frustration, and the development of the ability to make responsible life choices in the individual. It is concluded that the psychological content of the formation and modification of the hedonistic orientation of the personality, being methodologically substantiated from the standpoint of the act-cyclical approach (V. Romenets, A. Furman), includes the situationally-caused, motivational-intentional, act-action, and reflexive-post-action components, each of which has at least a twofold substantive content.
Посилання
Aristotle (2025). Nikomakhova etyka [Nicomachean Ethics]. Kyiv: VERBA [in Ukrainian].
Epikur (2025). Lysty. Osnovni dumky. Frahmenty [Letters. Principal Doctrines. Fragments]. Kyiv: Apriori [in Ukrainian].
Kargina, N. V. (2019). Hedonistychne ta evdemonistychne rozuminnia psykholohichnoho blahopoluchchia: perevahy y nedoliky [Hedonic and eudaimonic understanding of psychological well-being: advantages and disadvantages]. Teoriia ta praktyka suchasnoi psykholohii - Theory and Practice of Modern Psychology, 4 (1), 27-31 [in Ukrainian].
Onfray, M. (2016). Syla zhyttia. Hedonistychnyi manifest [The Force of Life. Hedonistic Manifesto]. Kyiv: Nika-Tsentr [in Ukrainian].
Trach, R. (2019). Liudynoznavcha psykholohiia [Human Studies Psychology]. Kyiv: Universytetske vydavnytstvo PULSARY [in Ukrainian].
Frankl, V. (2020). Liudyna v poshukakh spravzhnoho sensu. Psykholoh u kontstabori [Man's Search for Meaning]. Kharkiv: Knyzhkovyi klub "Simeinoho dozvillia" [in Ukrainian].
Freud, S. (2021). Vstup do psykhoanalizu [Introduction to Psychoanalysis]. Ternopil: Bohdan [in Ukrainian].
Furman, A. V. (2016). Ideia i zmist profesiinoho metodolohuvannia [The Idea and Content of Professional Methodologization]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].
Furman A. V., Furman O. Ye., Shandruk S. K., Furman A. A. (2019). Metodolohiia i psykholohiia humanitarnoho piznannia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A. V. Furmana: kolektyvna monohrafiia. [Methodology and psychology of humanitarian cognition. To the 25th anniversary of Professor A. V. Furman's Scientific School: Collective monograph]. Ternopil: TNEU. [in Ukrainian].
Khamitov, N. (Ed.). (2021). Filosofskyi slovnyk. Liudyna ta svit [Philosophical Dictionary. Human and World]. Kyiv: KNT [in Ukrainian].
Jung, C. G. (2024). Psykholohichni typy [Psychological Types]. Kyiv: Tsentr navchalnoi literatury [in Ukrainian].
Kahneman, D. (1999). Objective happiness. In E. Diener, N. Schwarz & D. Kahneman (Eds.), Well-being: The Foundations of Hedonic Psychology (p. 3-34). New York: Russell Sage Foundation [in English].
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). Self-determination theory and the facilitation of intrinsic motivation, social development, and well-being. American Psychologist, 55(1), 68-78 [in English].
https://doi.org/10.1037/0003-066X.55.1.68
Ryan, R. M., & Deci, E. L. (2000). The darker and brighter sides of human existence: Basic psychological needs as a unifying concept. Psychological Inquiry, 11, 318-337 [in English].
https://doi.org/10.1207/S15327965PLI1104_03
Seligman, M. E. P. (2011). Flourish: A New Understanding of Happiness and Well-Being - and How to Achieve Them. London: John Murray [in English].
Williams, M., & Penman, D. (2021). Usvidomlenist. Yak znaity harmoniiu v nashomu shalenomu sviti [Mindfulness: Finding Peace in a Frantic World]. Kyiv: Monolit-Bizz [in Ukrainian].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
