Профілактика насильства і колективна ефективність у молодих жінок від насильницьких ситуацій
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2020.02.098Ключові слова:
стратегії подолання, соціальна тривожність, сприйнятий ризик, ефективність колективу, культура громадянАнотація
Програма втручання з жінками, жертвами гендерного насильства, розроблена і спрямована на оцінку впливу соціальної ефективності шляхом аналізу: сприйняття, відчуття та несприятливої поведінки, які впливають на їхнє здоров’я та знижують якість їх життя. Були використані саморегульовані групові методики. Вибірка складалася з 66 жінок, у віковому діапазоні від 17 до 21 року, 33 жінки в групі лікування та 33 жінки контрольної групи. Дана робоча група була створена для виявлення факторів ризику та просування стратегій подолання для дієвої адаптації. Для цього ми працювали з квазі-експериментальним дизайном використовуючи повторні заходи: очікувані (попереднє тестування) – втручання – фактичні (заключний тест) з контрольною групою. Він проводився у вихідний протягом 11 тижнів у 6-годинному режимі робочої групи, загалом 66 годин. Спрямовані про-соціальні стратегії втручання, що враховують фактори ризику, ендемічні аспекти насильства, серед інших, модуляцію негативних когнітивних та поведінкових процесів та фізіо-афективні реакції, позначені таким чином, що призводять до ризику еволюції індивідуальної патології, яка зазвичай призводить до депресивних процесів, узагальнюють тривожність, хронічний стрес та посттравматичний характер. Програма зазнала суттєвих змін, що визначаються аналізом відхилення та ослаблення до високих ефектів, продемонстрованих D Коена, відмінності в до та після лікування в про-соціальних аспектах, у термінах факторів ризику, серед інших, у негативних когнітивних та поведінкових процесах та фізіо-афективних реакціях, що формують риси синдрому загальної тривоги та посттравматичного стресу у молодих жінок.
Посилання
Bandura, A. (2001). Social cognitive theory: An agentic perspective. Annual Review of Psychology, 52, 1-26. The Agency (1956). Describes the form of agency.
Chambers, R. (1989). Editorial Introduction: Vulnerability, Coping and Policy. IDS Bulletin 20(2): 1-7.
Chávez-Valdez, S.M. y Esparza-del Villar, O.A. (2018). Manejo De Miedo, Estrategias De Afrontamiento Y Cultura Ciudadana Para Prevención De La Violencia. European Scientific Journal. 14(5), e-ISSN 1857-7431, doi: 10.19044/esj.2018.v14n5p133, 133-149.
Cohen, J. (1992). A Power Primer. Psychological Bulletin, 112, 155-159.
Feixa, C. (1998). De jóvenes, bandas y tribus. Antropología de la juventud. Barcelona: Ariel.
Gómez, C.E. (2008). Adolescencia y familia: revisión de la revisión y la relación y la comunicación como factores de riesgo o protección. Revista Intercontinental de Psicología y Educación, 10 (2), 105-122.
Durán, V (2017). Las muertas que no se ven: el limbo de los feminicidios. Mexicanos contra la corrupción e impunidad, A.C. Recuperado en Línea en: http://contralacorrupcion.mx/web/femimicidiosocultos. Fecha de publicación: 23 de febrero del 2017.
Nińo, S., Lugo, N., Rozo, C. y Vega, L. (1998). Territorios del miedo en Santafé de Bogotá: imaginarios de los ciudadanos. Bogotá: TM Editores y Observatorio de Cultura Urbana.
Peńa, M. (2005). Conducta antisocial. Factores de riesgo y de protección. Tesis doctoral. Universidad Complutense de Madrid.
Ruiz, J.I. (2007). Cultura ciudadana, miedo al crimen y victimización: un análisis de sus interrelaciones desde la perspectiva del tejido social. Acta Colombiana de Psicología.
Ruiz, J.I. (2010). Eficacia Colectiva, Cultura Ciudadana y Victimización. Acta Colombiana de Psicología, Bogotá, Colombia.13(1) , 26-29.
Santos, J.I., Villa, M.J.P., García, A., León, G., Quezada, S. &Tapia, R. (2003). La transición epidemiológica de las y los adolescentes en México. Salud pública en México, 45 (1), 140-152.
Valenzuela-Aguilera, A. (2012). La eficacia colectiva como estrategia de control social del espacio barrial: evidencias desde Cuernavaca, México. Revista INVI, 27(74), 187-215.
Villareal, A. y Silva, B.F.A. (2006). Social cohesion, criminal victimization and perceived risk of crime in Brazilian neighborhoods. Social Forces, 84 (3), 1725-1753.
Vozmediano, L. y San Juán, C. (2006). Empleo de Sistemas de Información Geográfica en el estudio del Miedo al Delito. Revista Espańola de Investigación Criminológica. 2 (4) www.criminologia.net. (recuperado el 26 de octubre del 2014).
Vuanello, R. (2006). Un nuevo instrumento de Evaluación Psicológica: El Cuestionario de Inseguridad Urbana. Interdisciplinaria, 23, 1:17-45.
Wieviorka, M. (2001) La violencia: Destrucción y constitución del sujeto. Espacio Abierto, vol. 10, núm. 3, julio-septiembre, 2001, Universidad del Zulia Maracaibo, Venezuela.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
