Психологічна діагностика міжособистісної взаємодії засобами соціометричного опитування
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2019.03.138Ключові слова:
соціометрія, міжособистісна взаємодія, мала група, колектив, індекс згуртованості, індекс експансивності, соціальна дистанція, інтеграція, симпатія/антипатіяАнотація
У статті досліджено один із найскладніших для пізнання психологічних феноменів, а саме внутрішньогрупові стосунки у системах “студент – студент”, “студент – мікрогрупа”, “студент – група”, “мікрогрупа – мікрогрупа”, “мікрогрупа – група” та ін. Автором запропоновано низку удосконалень процедури проведення соціометричного опитування. Зокрема обґрунтована доцільність одночасного застосування декількох соціометричних критеріїв, що дають змогу виявити симпатію/антипатію, зумовлену когнітивною та емоційною складовою. Адже відомо, що одна і та ж особа у своїй соціальній групі може бути соціометричним лідером за одним критерієм і водночас аутсайдером – за іншим. Також на основі узагальнення результатів емпіричного обстеження 52 студентських академічних груп у трьох ЗВО України та теоретичного обґрунтування доцільності і можливості об’єктивного розмежування етапів розвитку малої соціальної групи на матеріалі кількісних показників запропоновано використовувати у ролі критерію такого розмежування кількісні параметри індексу експансивності взаємодії членів групи: дифузна група (0 – 0,16), асоціація (0,17 – 0,20), кооперація (0,21 – 0,30), автономія (0,31 – 0,36), колектив (0,37 – 1,0). Водночас у статті висвітлено низку виявлених у ході дослідження психологічних закономірностей, пов’язаних із виникненням і перебігом процесу міжособистісного контактування у студентських академічних групах. Особлива увага дослідника приділена динаміці внутрішньогрупових взаємин студентів на різних курсах навчання, балансу раціонально-логічних та образно-емоційних спричинень позитивного мікроклімату малих соціальних груп, а також нормальній та аномальній лініям їх розвитку. Зазначені закономірності і тенденції збагачують предметне поле кількох дисциплінарних гілок психології, а саме педагогічної, вікової, соціальної.
Посилання
Бєлікова Ю. В. Можливості соціометрії у вивченні групових емоцій. Наукові праці Чорноморського державного університету імені Петра Могили. Сер.: Соціологія. 2011. Т. 156, Вип. 144. С. 6-9.
Золотовицкий Р. А. Социометрия Я. Л. Морено: мера общения. СОЦИС: социологические исследования. 2002. №4. С. 103-113.
Морено Я. Л. Социометрия: Экспериментальный метод и наука об обществе : пер. с англ. А. Боковикова. Москва : Академический проект, 2001. 384 с.
Мухатдинова О. Р. Построение и анализ социограмм на основе нечеткой логики. Социология: методология, методы, математическое моделирование (4М). 2000. № 12. C. 154-172.
Солнышков А. Ю. Алгоритм социометрической диагностики для формальных групп значительной численности. Социологические исследования. 2011. № 10. С. 56-68.
У світі психології : загальна психологія. URL: https://alyona-psicholog.jimdo.com/загальна-психологія/загальна-психологія/ (дата звернення: 15.11.2019).
Фурман А.В. Обґрунтування системи базових концептів психологічної діагностики. Психологія і суспільство. 2007. №4. С. 39-55.
Фурман А.В., Дубно А.В. Психодіагностична компетентність соціального працівника : монографія. Тернопіль : ТНЕУ, 2017. 102 с.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).