Психологічна діагностика міжособистісної взаємодії засобами соціометричного опитування

Анотація

У статті досліджено один із найскладніших для пізнання психологічних феноменів, а саме внутрішньогрупові стосунки у системах “студент – студент”, “студент – мікрогрупа”, “студент – група”, “мікрогрупа – мікрогрупа”, “мікрогрупа – група” та ін. Автором запропоновано низку удосконалень процедури проведення соціометричного опитування. Зокрема обґрунтована доцільність одночасного застосування декількох соціометричних критеріїв, що дають змогу виявити симпатію/антипатію, зумовлену когнітивною та емоційною складовою. Адже відомо, що одна і та ж особа у своїй соціальній групі може бути соціометричним лідером за одним критерієм і водночас аутсайдером – за іншим. Також на основі узагальнення результатів емпіричного обстеження 52 студентських академічних груп у трьох ЗВО України та теоретичного обґрунтування доцільності і можливості об’єктивного розмежування етапів розвитку малої соціальної групи на матеріалі кількісних показників запропоновано використовувати у ролі критерію такого розмежування кількісні параметри індексу експансивності взаємодії членів групи: дифузна група (0 – 0,16), асоціація (0,17 – 0,20), кооперація (0,21 – 0,30), автономія (0,31 – 0,36), колектив (0,37 – 1,0).  Водночас у статті висвітлено низку виявлених у ході дослідження психологічних закономірностей, пов’язаних із виникненням і перебігом процесу міжособистісного контактування у студентських академічних групах. Особлива увага дослідника приділена динаміці внутрішньогрупових взаємин студентів на різних курсах навчання, балансу раціонально-логічних та образно-емоційних спричинень позитивного мікроклімату малих соціальних груп, а також нормальній та аномальній лініям їх розвитку. Зазначені закономірності і тенденції збагачують предметне поле кількох дисциплінарних гілок психології, а саме педагогічної, вікової, соціальної.