Континуально-ієрархічна модель особистості
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2018.03.166Ключові слова:
диференціальна психологія, теоретична модель, структура особистості, континуум, ієрархія, формально-динамічна підструктура, змістовно-особистісна підструктура, соціально-імперативна підструктура, емоційністьАнотація
В аналітичному дослідженні запропонована континуально-ієрархічна модель структури особистості, що витлумачена як макросистема, яка утворюється з різнорівневих, взаємозалежних підсистем із самобутніми психологічними характеристиками. Щонайперше виокремлено формально-динамічний, змістовно-особистісний і соціально-імперативний рівні розвиткового функціонування особистості, котрі поєднують дві зони перетину відповідно – якісних характеристик та особистого досвіду. До першого рівня, що передує розвитку інших, відноситься сукупність усіх властивостей, що відображають динаміку, перебіг, активність психічних явищ та індивідні властивості конституційного складу. Другий рівень охоплює власне особистісні риси: систему цінностей, спрямованість, потребо-мотиваційну сферу, атитюди тощо, третій – містить клас характеристик, спричинених долученням особистості до різноманітних соціальних зв’язків і зумовлених упливом реального суб’єктного довкілля, соціальних норм, культурних традицій на її індивідуальність. Теоретичне вирізнення окремих підсистем засновано на логіко-методологічній процедурі диференціації, тоді як їх взаємодія через суміжні зони уможливлена на засадах процедури інтеграції. Відтак авторська структура особистості реалізує принципи і нормативи системного підходу як багаторівневої і полімодальної метасистеми із плетивом компонентів, котрі холістично співдіють між собою. Водночас підтверджено значний евристичний потенціал пропонованої теоретичної моделі при дослідженні емоційності як системної властивості особистості, що не обмежена тільки темпераментальним рівнем її розвиткової організації (передусім модальністю і знаком домінуючих емоцій), а й суто особистісним (ціннісно-смисловою сферою, піковими переживаннями, пристрасністю у стосунках з іншими, ситуаційною ритмікою хвилювань тощо).
A continuum-hierarchical model of the personality structure, interpreted as a macrosystem, which is formed from multilevel, interdependent subsystems with original psychological characteristics is proposed in an analytical study. Primarily, a formal-dynamic, content-personal and social-imperative levels of developmental personality functioning is singled out, which combine two zones of intersection – qualitative characteristics and personal experience, respectively. The first level that precedes the development of others includes a set of all properties that reflect the dynamics, course, activity of mental phenomena and individual properties of the constitutional composition. The second level covers personal characteristics: the system of values, orientation, need-and-motivational sphere, attitudes, etc., the third – contains a class of characteristics, caused by the attachment of personality to a variety of social relationships and due to the impact of the real subjective environment, social norms, and cultural traditions on its individuality. The theoretical isolation of individual subsystems is based on the logical and methodological procedure of differentiation, whereas their interaction through adjacent zones is possible on the basis of the integration procedure. Thus, the author’s structure of personality implements the principles and norms of the system approach as a multilevel and polymodal metasystem with components that holistically co-operate with each other. At the same time, a significant heuristic potential of the proposed theoretical model in the study of emotionality as a systemic property of personality is confirmed, which is not limited only to the temperamental level of its development organization (primarily modality and the sign of the dominant emotions), but also purely personal (value-semantic sphere, the peak experiences, the passion in relations with others, the situation’s rhythm of excitement, etc.).
Посилання
Ананьев Б.Г. Избранные психологические труды: В 2-х т. / Б.Г. Ананьев. – М.: Педагогика, 1980. – Т. 1. – 230 с.; – Т. 2. – 287 с.
Ананьев Б.Г. Человек как предмет познания / Б.Г. Ананьев. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1969. – 339 с.
Блейхер В.М. Психологическая диагностика интеллекта и личности / В.М. Блейхер, Л.Ф. Бурлачук. – Киев: Выща школа, 1978. – 142 с.
Ганзен В.А. Системные описания в психологии / В.А. Ганзен. – Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. – 174 с.
Мерлин В.С. Очерк интегрального исследования индивидуальности / В.С. Мерлин. – М.: Педагогика, 1986. – 256 с.
Рибалка В. Формули особистості і психологічне мислення / Валентин Рибалка // Психологія і суспільство. – 2013. – №4. – С. 88–100.
Рыбалка В.В. Теории личности в отечественной философии, психологии и педагогике: [пособие] / В.В. Рыбалка. – Житомир: Изд-во ЖГУ им. И. Франко, 2015. – 872 с.
Санникова О.П. Эмоциональность в структуре личности / О.П. Санникова. – Одесса: Хорс, 1995. – 334 с.
Саннікова О.П. Досвід побудови моделі структури особистості професіонала / О.П. Саннікова. Проблеми розвитку педагогіки вищої школи в ХХІ столітті: теорія і практика // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (30-31 травня 2002 р.). – Одеса, 2002. – Част. ІІ. – С. 3–7.
Саннікова О.П. Теоретико-методологічні засади дослідження індивідуальних відмінностей / О.П. Саннікова // Наука і освіта. Спецвипуск. “Психологія особистості: теорія, досвід, практика”. – Одеса, 2010. – №9. – С. 3–7.
Фурман А.А. Психологія смисложиттєвого розвитку особистості: [монографія] / А.А. Фурман. – Тернопіль: ТНЕУ, 2017. – 508 с.
Фурман А.А., Фурман А.В. Вчинкова буттєвість особистості: від концепту до метатеорії / Анатолій А. Фурман, Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2018. – №1-2. – С. 5–26.
Хьёлл Л., Зиглер Д. Теории личности / Ларри Хьёлл, Даниил Зиглер; пер. с. англ. С. Меленовской, Д. Викторовой. – СПб.: Питер-Пресс, 1997. – 608 с.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).