Peculiarities of the mutually caused development of personality self-consciousness and Self-concept
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2018.03.154Ключові слова:
personality, consciousness, self-consciousness, self-concept, self-esteem, level of aspirations, global Self-concept, positive-harmonic Self-concept, speech as a correlate of consciousness, ability to self-awareness, self-perception, self-creationАнотація
У статті висвітлено особливості холістичного розвитку самосвідомості, Я-концепції та самооцінки як діалектичного взаємодоповнення категорій загального, особливого та одиничного в осередді психодуховного життя особистості. При цьому самосвідомість розглядається як цілісне психічне новоутворення, яке онтогенетично виникає пізніше свідомості і суть якого полягає в самоусвідомленні. Динамічним центром свідомості є Я, що керує поведінкою, спілкуванням та вчинками людини, а центральним утворенням самосвідомості – Я-концепція, що становить систему уявлень (Я-образ), ставлень (Я-ставлення), дій (Я-вчинок) взаємозалежну сукупність установок особистості, які спрямовані на саму себе. Доведено, що самооцінка являє собою “клітинку” самосвідомості, сутнісно відображає цінність та значущість, котрі особа приписує собі. Здійснено конструктивний аналіз трьох етапів розвитку самосвідомості, які виокремив німецький філософ Г. В. Ф. Геґель, – одинична, особлива і загальна виміри самосвідомості. Встановлено, що на особистісному рівні самосвідомість у структурному співвідношенні становить єдність чотирьох сторін котрі зумовлені вчинками людини: пізнавальної (самопізнання), емоційно-ціннісної (самоставлення), психорегуляційної (саморегуляція), рефлексивної (самоусвідомлення).
The article highlights peculiarities of the holistic development of self-consciousness, Self-concept and self-esteem as a dialectical complementary of general, special and individual categories in the core of a personality psycho-spiritual life. At the same time, self-consciousness is considered as a holistic psychic new formation, which arises ontogenetically later than consciousness, and the essence of which lies in self-awareness. The dynamic center of consciousness is the Self, which controls the behavior, communication and actions of a human, and the central formation of self-consciousness is the Self-concept that constitutes a system of representations (Self-image), attitudes (Self-attitude), actions (Self-deed) an interconnected set of personality installations that are directed towards himself. It is proved that self-esteem represents a “cell” of self-consciousness, essentially reflects the value and significance that a person attributes to himself. It was made a constructive analysis of the three stages of the self-consciousness development, which was singled out by the German philosopher G. W. F. Hegel: a single, special and general dimension of self-consciousness. It is established that at the personal level, self-consciousness in the structural ratio is a unity of four sides which are caused by a human actions: cognitive (the self-cognition), emotional-valuable (the self-attitude), psycho-regulative (the self-regulation), reflexive (the self-awareness).
Посилання
Бахтин М.М. Эстетика словесного творчества /Михаил Михайлович Бахтин. – М.: Искусство, 1979. – 424 с.
Бернс Р. Развитие Я-концепции и воспитание / Роберт Бернс; пер. с англ. – М. : Прогресс, 1986. – 421 с.
Болотова А.К. Развитие самосознания личности: временной аспект / А.К. Болотова // Вопросы психологии. – 2006. – №2. – С. 116 – 125.
Виготский Л.С. Собрание сочинений: В 6-ти т. Т. 1. Вопросы теории и истории психологии / Лев Семёнович Выготский; под ред. А.Р. Лурия, М.Г. Ярошевского. – М.: Педагогика, 1982. – 488 с., ил. (Акад. пед. наук СССР).
Гегель Г.В.Ф. Энциклопедия философских наук / Георг Вильгельм Фридрих Гегель. – Т.3. Философия духа / отв. ред. Е.П. Ситковский; ред. коллегия: Б.М. Кедров и др. – М.: Мысль, 1977. – 471 с. – (АН СССР. Ин-т философии. Филос. наследие).
Джемс У. Психология / Уильям Джемс: [пер. с англ.; под ред. Л.А. Петровской]. – М.: Педагогика, 1991. – 368 с.
Зинченко В.П. Сознание и творческий акт / Владимир Петрович Зинченко. – М.: Языки славянских культур, 2010. – 592 с.: ил.
Кант І. Критика чистого розуму / Іммануїл Кант; пер. з нім. та прим. І. Бурковського. – К.: Юніверс, 2000. – 504 с.
Кон И.С. В поисках себя: Личность и ее самосознание / Игорь Семенович Кон. – М.: Политиздат, 1984. – 335 с.
Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность / Алексей Николаевич Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
Ломов Б.Ф. Об исследовании законов психики / Борис Федорович Ломов // Психологический журнал. – 1980. – Т.1, №1. – С. 157–189.
Основи психології : підруч. [для студ. вищ. навч. закл.] / за заг. ред. О.В. Киричука, В.А. Роменця. – [2-е вид., стереотип.]. – К.: Либідь, 1996. – 632 с.
Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъективности / Вадим Артурович Петровский. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1995. – 512 с.
Психология самосознания: [хрестоматія] / [ред.-сост. Д.Я. Райгородский]. – Самара: Изд. Дом “Бахрар–М”, 2000. – 672 с.
Роджерс К.Р. Взгляд на психотерапию. Становление человека / Карл Роджерс; пер. с англ. [общ. ред. и предисл. Исениной Е.И.]. – М.: Изд. группа “Прогресс”, “Универс”, 1994. – 480 с.
Роменець В.А. Історія психології ХХ століття: навч. посібник / В.А. Роменець, І.П. Маноха; вст. ст. В.О. Татенка, Т.М. Титаренко. – Вид. 3-тє. – К.: Либідь, 2017. – 1056 с.
Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии: учеб. [для психологов, педагогов, философов] / Сергей Леонидович Рубинштейн. – СПб.: Питер, 2000. – 712 с.: ил. – (Серия “Мастера психологии”).
Фрейд З. “Я” и “Оно” / Зигмунд Фрейд // “Я” и “Оно”: в 2-х кн. – Тбилиси: Мерани, 1991. – Кн. 1. – С. 351–392.
Фурман А.А. Психологія смисложиттєвого розвитку особистості: [монографія] / Анатолій Анатолійович Фурман. – Тернопіль: ТНЕУ, 2017. – 508 с.
Фурман А.В. Психологія Я-концепції: Навч. пос. / Анатолій Васильович Фурман, Оксана Євстахіївна Фурман (Гуменюк). – Львів: Новий світ-2000, 2006. – 360 с.
Фурман А.В. Свідомість як рамкова умова пізнання і методологування / Анатолій В. Фурман // Психологія і суспільство. – 2017. – №4. – С. 16–38.
Фурман (Гуменюк) О.Є. Психологія Я-концепції: [навч. пос.] / О.Є. Фурман (Гуменюк). – Тернопіль: Економічна думка, 2004. – 310 с.
Фурман (Гуменюк) О. Методологія пізнання освітнього вчинку в контексті інноваційно-психологічного клімату / Оксана Фурман (Гуменюк) // Психологія і суспільство. – 2012. – №1. – С. 47–81.
Фурман О.Є. Простір і час у психологічному дискурсі / Оксана Євстахіївна Фурман // Психологія і суспільство. – 2017. – №1. – С. 79–132.
Фурман О.Є. Я-концепція як предмет багатоаспектного теоретизування / Оксана Євстахіївна Фурман // Психологія і суспільство. – 2018. – №1-2. – С. 38–67.
Чамата П.Р. К вопросу о генезисе самосознания личности / П.Р. Чамата // Проблемы сознания: Материалы симпозиума. Март-апрель 1966 / отв. ред. В.М. Банщиков. – М.: Наука, 1966. С. 228–239.
Чеснокова И.И. Проблема самосознания в психологии: [монография] / Ирина Ивановна Чеснокова. – М.: Наука, 1977. – 144 с.
Шандрук С. Теоретична модель розвитку професійних творчих здібностей особистості практичного психолога / Сергій Шандрук // Психологія і суспільство. – 2015. – №4. – С. 107–121.
Erikson E.H. The concept of ego identity // Amer. Psychoanal. Assn. – 1956. – №4. – Р. 56–121.
Hull J.G., Slone L.B., Meteyer K.B., Matthews A.R. The nonconsciousness of self-consciousness / J.G. Hull., L.B. Slone, K.B. Meteyer, A.R. Matthews // Journal of Personality and Social Psychology. – 2002. – №83(2). – P. 406–424.
Trapnell P.D., Campbell J.D. Private self-consciousness and the five-factor model of personality: Distinguishing rumination from reflection / P.D. Trapnell, J.D. Campbell // Journal of Personality and Social Psychology. – 1999. – № 76(2). – Р. 284–304.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
