"Знайти себе" і "бути вірним собі" як вектори самопізнання
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2018.03.112Ключові слова:
людина, самопізнання, душа, переживання, автентичність, гуманістична психологія, психотерапія, особиста автономія, самореалізація особистостіАнотація
У статті самопізнання розглядається як одна з атрибутивних властивостей розвиткового функціонування свідомої здатності людини бути присутньою у світі. Йдеться про розуміння особистості як про шарову побудову: у підґрунті перебуває “емоційно-динамічне єство” (Г. Скоровода) чи “організм” (К. Роджерс), тобто наші потяги, прагнення й пов’язані з ними емоції; і над ним поверх когнітивно-вольову “особисту надбудову” (Ф. Лерш), свідоме “Я”. Наші переживання є автентичними (справжніми), коли те, що переживається у підґрунті особи (“живіт“,“серце“), не відшовхнуте від нашої особистої надбудови (“розум“, “воля“), як це стається у фройдистських витісненнях, а навпаки, людина дає собі звіт того, що там діється, й керується цим у своїх рішеннях і висловах. Витіснення “підвалу” із поля наших переживань веде до нещирості, брехні самому собі (Ж-П. Сартр), й у крайніх випадках – до неврозу та психозу. Особистісно центрована психотерапія Карла Роджерса допомагає людині “знайти себе“, прислуховуватись до свого “організму” і помалу рухатись у напрямку до “повно функціональної особистості”. Йдеться про стиль життя, у якому людина відкрита до своїх глибинних переживань і бере їх до уваги у своїх рішеннях та поведінці. Поняття “повністю функціонуючої особистості” подібне до концепції самоактуалізаційної особи А. Маслова.
Using the personаlity theory of German psychologist Philipp Lersch, a phenomenological elucidation of what it means “to thine own self be true” is offered. Lersch views the person as a two-tіеr structure. The <affective-dynamic> base is formed by our drives, needs, desires, and emotions connected with them. Resting upon it is the <personal superstructure> of thinking and decision-making processes. Harmonious working together of both levels is a precondition of personal authenticity, while lack of it, as in repressions, leads to inauthentic, “phony“ experiences and behaviors (as described by J.D.Salinger in his novel “Catcher in the rye”). In the person-centered therapy of Carl Rogers client is slowly moving in the direction of a <fully functioning person> which is open to and in touch with experiences of its <organism>, i.e. its <affective-dynamic base>. This Rogerian concept is similar to the A.H. Maslow’s descriptions of <self-actualizing persons>.
Посилання
Балл Г.О. Концепція самоактуалізації особистості в гуманістичній психології // Психологія і суспільство. – 2017. – №2. – С. 16–32.
Берн Е. Игры, в которые играют люди. – Екатеринбург: ЛИТУР,1999.
Бичко А.К. Класична доба української філософії // Філософія: Курс лекцій. –Київ: Либідь, 1994.
Лейнґ Р.Д. Екзистенційно-феноменологічні основи науки про особу // “Антологія гуманістичної психології”, Том 1, за ред. Р. Трача і Г. Балла. – Київ: Пульсари, 2001. – С. 110–121.
Лерш Ф. Структура особи. – Київ: Пульсари, 2014.
Сартр Ж.-П. Буття і ніщо. – К иїв: Основи, 2001.
Селінджер Дж.Д. Над прірвою у житі. –Київ: Молодь,1984. Передрукована під назвою “Ловець у житі”. – Харків: Фоліо, 2010 і Харків: Книжковий клуб “Клуб сімейного дозвілля”, 2015.
Стівенс Б. Із мого життя. Антологія гуманістичної психології, том 1. За ред. Р. Трача і Г. Балла. – Київ: Пульсари, 2001. – С. 60–78.
Тeйлор Ч. Етика автентичності. – Київ: Дух і Літера, 2002.
Трач Р. Гуманістична течія у психології // Психологія і суспільство. – 2017. – №2. – С. 33–40.
Франкл В.Е. Человек в поисках смысла. – Москва: Прогресс,1990.
Фурман А.А. Психологія смисложиттєвого розвитку особистості: [монографія] / Анатолій Анатолійович Фурман. – Тернопіль: ТНЕУ, 2017. – 508 с.
Шустер Ш. Філософські практики як альтернативні шляхи до благополуччя // Антологія гуманістичної психології, том 2. За ред. Р. Трача і Г. Балла. –Київ: Пульсари, 2005. – С. 239–250.
Frankl V.E. Ein Psycholog erlebt das Konzentrationslager. Wien: Verlag fьr Jugend und Volk, 1946.
Fromm E. Individual and social origins of neurosis. American Sociological Review, 1944, 9, р. 380.
Ionesco E. Rhinoceros. Paris: Gallimar, 1959.
Maslow A.H. Motivation and personality. 2nd ed. New York: Harper & Row, 1970.
Maslow A.H. The farther reaches of human nature. New York: Viking, 1971.
Rogers C.R. On becoming a person. Boston: Houghton Mifflin,1972.
Sartre J.-P. La putain respectueuse. Paris: Gallimar, 1947.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).