ГУМАНІСТИЧНА ТЕЧІЯ У ПСИХОЛОГИЇ
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2017.02.033Ключові слова:
західна психологія, психічні процеси людини, природничо-наукова психологія, пояснення, розуміння, описова психологія, експериментальна психологія, бігевіоризм, научіння, тестування, сцієнтизм, когнітивна психологія, функції мислення, буттєві цінностіАнотація
У статті в історико-аналітичному ракурсі подається розрізнення та висвітлюються понятійно-категорійні й психофеноменальні особливості постання і розвитку трьох головних течій поступу психологічної науки за останніх півтора століття, а саме природничо-наукової, психоаналітичної і гуманістичної. Аргументуються обмежені пояснювальні можливості перших двох у їх різних розгалуженнях, й натомість окреслюються евристичні можливості та перспективи розвитку третьої течії як найбільш людиноцентричної й обнадійливої, зважаючи на ризики техногенної цивілізації і домінування глобальних масштабів людського споживання над процесами природозбережливого продукування й суспільствотворення.
It is presented in the article in the historical-analytical aspect the distinction and is highlighted conceptual-categorical and psychophenomenal features of the rise and development of the three main streams of the progress of the psychological science over the last one and a half century, namely, natural sciences, psychoanalytic and humanistic. Limited explanatory possibilities of the first two in their various branches are argued and, in return, the heuristic opportunities and prospects of the development of the third stream as the most human-centric and encouraging, concerning the risks of technogenic civilization and the dominance of the global scale of human consumption over the processes of nature-conservation production and the creation of society.
Посилання
Балл, Г.А. (1993). Концепция самоактуализации личности в гуманистической психологии. - К.-Донецк: Ровесник. - 32 с.
Балл, Г.А. (2006). Психология в рациогуманис-тической перспективе: Избранньїе трудьі. - K.: Основа.- 408 с.
Гуманістична психологія: Антологія: [навч. пос.]: у 3-х т. / упорядн. і наук. ред. Роман Трач (США) і Георгій Балл (Україна). - K.: Унів. вид-во Пульсари, 2001. - Том 1: Гуманістичні підходи у західній психології XX ст. - 252 с.
Гуманістична психологія: Антологія: [навч. пос.]: у 3-х т. / упорядн. і наук. ред. Роман Трач (США) і Георгій Балл (Україна). - K.: Унів. вид-во Пульсари, 2001. - Том 2: Психологія і духовність: (світоглядні аспекти гуманістично зорієнтованих напрямів у сучасній західній психології). - 2005. - 279 с.
Шикаренко, О. (1996). Етичний потенціал “філософії серця” Памфіла Юркевича // Філософська і соціологічна думка. - № 3-4.
Dilthey, W. (1931). Ideen über eine beschreibende und zergliedernde Psychologie // Dilthey, W. Gesammelte Schriften. Bd. 5. - Leipzig:Teubner.
Diamond, S. (1974). In search of the primitive. - New Brunswick, N.J.: Transaction.
Frankl, V.E. (1963). Mаn’s search for meaning. - New York: Washington Square.
Fromm, E. (1968). The revolution of hope. -New York: Rinehart.
Impara, J.C. & Plake, B.S. (Eds.) (1998). The Thirteenth Mental Measurements Yearbook. - Lincoln, NB: Buros Insitute of Mental Measurements.
Lane, R.E. (2000). The loss of happiness in market democracies. - New Haven, CT: Yale University Press.
Lersch, Ph. (1970). Aufbau der Person: 11 Aufl. -München: J.A. Barth.
Maslow, A.H. (1970). Motivation and Personality: 3rd ed. - Boston, MA: Addison-Wesley.
May, R.., Angel, E. & Ellenberger, H.F. (Eds.) (1958). Existence: A New Dimension in Psychiatry and Psychology. - New York: Basic Books.
Plake, B.S. & Impara, J.C. (Eds.) (1999). Supplement to the Thirteenth Mental Measurements Yearbook. -Lincoln, NB: Buros Institute of Mental Measurements.
Rogers, C.R. (1942). Counseling and Psychotherapy.
- Boston, MA: Houghton Mifflin.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
