МЕТОДОЛОГІЯ СУЧАСНОГО ПРАВОЗНАВСТВА: СТАНОВЛЕННЯ ТА ОСНОВНІ НАПРЯМИ РОЗВИТКУ

Анотація

Дослідження присвячено обґрунтуванню основних положень методології сучасного правознавства як самостійного напряму юридичної науки, визначального фактору розвитку її предмета i методу. Вивчено історичні етапи та особливості процесу формування юридичної науки. Встановлено, що філософською базою дослідження є плюралістична методологія, яка поєднує різні за змістом, сутністю та походженням методи. Визначено поняття “методологія правознавства” як вчення про структуру, логічну організацію, принципи, методи, засоби і форми діяльності дослідника у процесі пізнання ним досліджуваних державно-правових явищ. Дано структурно-функціональну характеристику цього поняття, розглянуто основні складові його узмістовлення.

Значну увагу приділено сфері наукознавчо-дослідницького підходу, що передбачає аналіз теоретико-пізнавальної ситуації, яка виникає у правосвідомості. Це зумовлено, з одного боку, трансформацією самого підходу, а з іншого - зміною системи пізнавальних засобів і гносеологічних принципів самого правознавства, адже під впливом саме цих процесів відбувається синтез “сучасного правознавства”. Запропоновано органічну систему методології, до першої частини якої належать логічні методи, до другої - спеціальні методи, до третьої - низка проблем, що охоплюють своєрідну соціологію та гносеологію сфери методології.

The thesis deals with grounding the main provisions of the methodology of modern jurisprudence as an independent direction of legal science and an important factor of the development of its subject and method. The historical stages and the peculiarities of the processes of forming legal science are analyzed. It is ascertained that the methodological basis of the research is the pluralistic methodology that unites equal as to their content, essence and origin methods. The concept of the “jurisprudence methodology” as a study of the structure, logical organization, principles, methods, means and forms of the activity of a researcher in the process of cognizing the researched state and legal phenomena is defined. The structural and functional characteristic of this concept is given, and the main component elements of its content are considered.

Considerable attention is paid to the sphere of the scientific (research) approach, which predetermines the analysis of the theoretical and cognitive situation that appears in jurisprudence. It is conditioned, on the one hand, by the transformation of the approach, and on the other hand, by changing the system of the cognitive means and gnosiological principles of jurisprudence, because under the influence of these processes the synthesis of “modern jurisprudence” takes place.

The organic system of the methodology is proposed, the first part of which embraces the logical methods; its second part includes special methods; and its third part involves some problems which cover the peculiar sociology and gnosiology of the methodology.