ПРО ПРИРОДУ "НАУКОВИХ РЕВОЛЮЦІЙ"
Ключові слова:
сфера науки, історія науки, індуктивізм, конвенціоналізм, фальсифікаціоналізм, науково-дослідницька програма, онтологічна картина, парадигма, наукове відкриття, епстема, форма (схема) організації пізнання, СМД-методологіяАнотація
Про природу “наукових революцій”.
Донині рух-поступ науки пояснювався або як відкриття неспростовних факторів та їх індуктивне узагальнення, або як винайдення все більш простих класифікуючих систем, або як висунення теорій та їх спростування у вирішальних експериментах, або як конкуренція і витіснення наукових програм. У статті аргументовано та різнобічно доводиться, що сфера науки розвивається від основних форм (схем) організації пізнання до створення нових форм чи схем. А це закономірно вказує на те, що всі “наукові революції” відбуваються з організаційно-методичних позицій, щораз демонструючи зразки досліджень нового типу та утверджуючи самобутні методологічні концепції науки. Обґрунтовується п’ятиетапна модель поступу останньої за три століття її існування, зважаючи на критерій укрупнених форм організації науково-дослідницької діяльності, а також формулюється чітка авторська позиція: будь-яке обговорення історії і розвитку науки, яке ігнорує організа-ційно-мисленнєву та організаційно-діяльнішу дійсності цього розвитку , сприяє появі так званих альтернативних теорій і наук. Натомість перспективні і виправдані методологічні, але ніяк не онтологічні, “прориви”, “революції” чи зсуви, які формують і реалізують нові схеми організації пізнання.
Посилання
Гайденко П.П. Эволюция понятия науки. Становление и развитие первых научных программ. - М.: Наука, 1980.
Гайденко П.П. Эволюция понятия науки (XVII-XVIII вв.). Формирование научных программ нового времени. - М.: Наука, 1987.
Гегель Г.Ф.В. Философия природы // Энциклопедия философских наук. - М., 1975. - С. 92-94.
Горохов В.Г. Знать, чтобы делать. - М.: Знание, 1987.
Громыко Ю.В. Проблема национальной безопасности - это проблема воспроизводства национальной гениальности данной страны // Кентавр. - №31. -С. 31-39; Громыко Ю.В. Метапредмет “Знание”. - М.: Пушкинский институт, 2001. - С. 73-78.
Копылов Г.Г. Научное знание и инженерные миры // Кентавр. - 1996. - №1 (http://www.circle.ru/kentavr/ TEXTS/015KOP.ZIP)
Копылов Г.Г. Хроника загубленного мира, или как злокозненный Вольтер целый мир погубил // Кентавр. - 1997. - №17 (http ://www.circle.ru/kentavr/ TEXTS/017KOP.ZIP)
Копылов Г.Г. О мифе научной истины // Кентавр.
- 1998. - №19 (http://www.circle.ru/kentavr/TEXTS/ 019KOP.ZIP)
Копылов Г.Г. Возможные пути рационализации экстрасенсорных феноменов: злая судьба лженаук // Кентавр. - 2000. - №24 (http ://www.circle.ru/kentavr/ TEXTS/024KOP.ZIP). См.: Эзотерика, наука, экстрасенсорика: как не быть лженаукой // Дискурсы эзотерики (философский анализ) / Отв. ред. Л.В. Фесен-кова. - М.: Эдиториал УРСС, 2001. - 240 с., С. 54-78.
Копылов Г.Г. Социокультурные технологии и НТР // Этюды по социальной инженерии. - М.: УРСС, 2002.
Копылов Г.Г. Трансформация схем познания в ходе формирования Новых наук (1620-1750) // Кентавр.
- 2002. - №28. - С. 40 (http ://www.circle.ru/kentavr/ TEXTS/028KOP.ZIP)
Кордонский С. Кризисы науки и научная мифология // Отечественные записки. - 2002. - №17 (www.strana-oz.ru/numbers/2002_07/2002_07_11 .html)
Кун Т. Структура научных революций. - М.: Прогресс, 1977. - 300 с.
Лакатос И. История науки и ее рациональные реконструкции // Структура и развитие науки. - М.: Наука, 1978 (http://www.circle.ru/Biblio/LAKAHIS.ZIP)
Лакатос И. Фальсификация и методология научно-исследовательских программ. - М.: Медиум, 1995.
Липкин А.И. Основания современного естествознания. - М.: “Вузовская книга”, 2001.
Марача В.Г. Имперский проект институционализации Новой науки // Кентавр. - 2001. - №27. - С. 66 (http ://www. circle.ru/kentavr/TEXTS/027 MAR.ZIP)
Наумов С.В. Представление о программах и программировании в контексте методологической работы // Кентавр. - 1991. - №1 (http://www.circle.ru/kentavr/ TEXTS/ 003NAU.ZIP)
Попов С.В. ОДИ: мышление в зоне риска // Кентавр. - 1994. - №3 (http ://www.circle.ru/TEXTS/012PPV.ZIP)
Попов С.В. Методология организации общественных изменений // Кентавр. - 2001. - №26 (www. circle.ru/kentavr/TEXTS/026PPV.ZIP)
Розин В.М. Типы и дискурсы научного мышления. - М.: УРСС, 2000.
Сапрыкин Дм. Л. Regnum Hominis (Имперский проект Фр. Бэкона). -М.: Индрик, 2001.
Сокулр ЗА. Знаниеивласть: наука в обществе модерна. - СПб.: Изд. Русского Христ. гум. института, 2001. -240 с.
Физики. Справочник. - М.: Наука, 1984.
Щедровицкий Г.П. Принципы и общая схема методологической организации системно-структурных исследований и разработок // Избранные труды.
- М.: ШКП, 1995. - С. 88-114.
Щедровицкий Г.П. Исходные представления и категориальные средства теории деятельности // Избранные труды. - М.: ШКП, 1995. - С. 233-280.
Щедровицкий Г.П. Схема мыследеятельности -системно-структурное строение, смысл и содержание / / Избранные труды. -М.: ШКП, 1995. - С. 281-298.
Щедровицкий Г.П. О некоторых моментах в развитии понятий // Избранные труды. - М.: ШКП, 1995. - С. 577-589.
Щедровицкий Г.П. Синтез знаний: проблемы и методы // Избранные труды. - М.: ШКП, 1995. - С. 634-666.
Щедровицкий Г.П. Опыт логического анализа рассуждений (“Аристарх Самосский”) // Философия.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).