Життєдайність українців наперекір і всупереч російському геноциду

Анотація

У статті висвітлені історична методологема і теоретичні здобутки української філософсько-психологічної думки, знаннєвий ресурс якої має живодайне призначення для збереження нашої багатовікової індоєвропейської нації. Здійснено співвіднесення цієї думки-деміурга із сучасною американською методологією позитивної психології. У цьому аналітичному контексті розглянуто такі ключові питання: визначення того, що входить до предмета позитивної психології, а що залишається за його межами; співвідношення обсягу того, що охоплюється предметним полем позитивної психології, а що дотичне до нього. Основна увага зосереджена на з’ясуванні того, наскільки функціонально самодостатнім для збереження життя є становлення живодайного призначення психології в умовах російського ґеноциду українців в Україні: які джерела надії на збереження людського життя в умовах постійних нічних російських бомбардувань осель сімей з дітьми, денних артилерійських обстрілів, зґвалтувань, повішань, утоплень, спалень, поранень, розстрілів українського населення у власних домівках та під час спроб евакуації з окупованих росіянами територій. Виходячи з пошуку відповідей на ці гострі суспільні питання, стаття обґрунтовує ідеї і позиції одного із засновників позитивної психології у США Мартіна Селігмана. Сформульована дилема співіснування: «Чи може один вид-етнос мати добробут і щастя на тлі чи за рахунок життя іншого на нашій планеті?» Зазначено, що на відміну від європейського культурного процесу, психологічна думка в Україні протягом останнього тисячоліття розвивалася хвилеподібно, перебуваючи в прямій залежності від ступеня захищеності чи агресивності геокультурного середовища, структурованого різними державними утвореннями, які намагалися підкорити Україну військовим шляхом, поєднаним з іншими засобами ґеноциду та асиміляції. Праобразом теорії позитивної психології є теорія емоцій, створена в 1706-1710 роках Феофаном Прокоповичем, яка була викладена в п’ятій книзі підручника «Про риторичне мистецтво» під назвою «Про тлумачення афектів душі». Відповіді на питання про щастя людини розвинули Георгій Кониський, учитель Григорія Сковороди в Києво-Могилянській академії у своїй теорії щастя, і сам Григорій Сковорода. В дослідженні стверджується, що неминучий конфлікт між здобуттям і створенням, пограбуванням і збереженням результатів своєї праці, вбивством людей і захистом їхнього життя визначає нинішню війну між монголоїдною расою, яку концентрує в собі Росія, та європеоїдами, до яких належать українці та їхня держава Україна, котра завжди приймала на себе перший удар з часів Золотої Орди донині. На кожному з цих етапів розвитку людської цивілізації, який супроводжувався війнами, вбивствами та пограбуваннями, збереження життя визначалося вірою у власні сили і надією на краще майбутнє, а отже на безпеку, добробут і щастя. Усе це визначає ґрунт, на якому постає живодайне призначення психологічного знання з його здатністю реалізувати творчі здібності людини для покращення існуючих взаємин, умов життя та щастя.

The article presents the historical methodological principle and theoretical achievements of Ukrainian philosophical-psychological thought, whose knowledge resource has a life-giving purpose for the preservation of our centuries-old Indo-European nation. A correlation of this demiurgic thought is drawn with the modern American methodology of positive psychology. In this analytical context, the following key questions are examined: determining what is included in the subject of positive psychology and what remains outside it; the question of the ratio of the volume of what is covered by the subject field of positive psychology compared to what is adjacent to it. The main focus is on determining how functionally self-sufficient for the preservation of life the formation of the life-giving purpose of psychology is in the conditions of the Russian genocide of Ukrainians in Ukraine: what are the sources of hope for preserving human life in the conditions of constant nightly Russian bombing of homes of families with children, daytime artillery shelling, rapes, hangings, drownings, burnings, injuries, shootings of the Ukrainian population in their own homes and during attempts to evacuate from the territories occupied by the Russians. Based on the search for answers to these pressing social questions, the article substantiates the ideas and positions of one of the founders of positive psychology in the USA, Martin Seligman. The article poses the dilemma of coexistence: «Can one species-ethnos have well-being and happiness against the background of or at the expense of the life of another on our planet?» It is noted that, unlike the European cultural process, psychological thought in Ukraine over the past millennium has developed in a wave-like manner, being directly dependent on the degree of protection or aggressiveness of the geocultural environment structured by various state formations that tried to conquer Ukraine by military means combined with other means of genocide and assimilation. The prototype of the theory of positive psychology is the theory of emotions, created in 1706-1710 by Feofan Prokopovich, which was set out in the fifth book of the textbook «On the Art of Rhetoric» under the title «On the Interpretation of the Affects of the Soul.» Answers to the question of human happiness were developed by Heorhiy Konysky, Hryhoriy Skovoroda’s teacher at the Kyiv-Mohyla Academy in his theory of happiness, and Hryhoriy Skovoroda himself. The article argues that the inevitable conflict between acquisition and creation, plunder and preservation of the results of one’s labor, killing people and protecting their lives determines the current war between the Mongoloid race, which is concentrated in Russia, and the Europoids, to which Ukrainians and their state Ukraine belong, which has always taken the first blow from the time of the Golden Horde to the present day. At each of these stages of the development of human civilization, which was accompanied by wars, murders and plunder, the preservation of life was determined by faith in one’s own strength and hope for a better future, and therefore – for security, well-being and happiness. All this determines the ground on which the life-giving purpose of psychological knowledge is revealed, with its ability to realize a person’s creative abilities to improve existing relationships, living conditions, and happiness.