Російський нацизм у свідченнях епохи
DOI:
https://doi.org/10.35774/Ключові слова:
українці, жертва, цивілізоване суспільствоАнотація
«Цивілізоване суспільство» в українському еквіваленті – це «усуспільнене суспільство», тобто соціум, який має бути суспільством, що найбільше розуміє, відчуває і знає про російські злочини щонайменше протягом останнього, ХХ століття, хоч злочини проти людяності не мають і не повинні мати термінів давності. Таким суспільством, безперечно, є Український народ, який найбільше постраждав від кількастолітнього російського ґеноциду. Тому він має найбільше моральне право бути суддею над російськими злочинцями незалежно від того, чи дожили вони до отримання справедливої відплати. До участі у винесенні справедливих присудів мають бути причетні всі українці, причому незалежно від країв перебування і поколінь, які еміграцією з батьківської землі рятували своє життя, або майбутнє народження нащадків уже на чужині. Не жертвою, а переможцем, не підсудним, а суддею має бути кожний українець, котрий зберіг честь власної нації – Богообраної захисниці найвищої моральності і людяності.
In the Ukrainian perspective, a “civilized society” is one that recognizes crimes against humanity as timeless and not subject to limitation. The Ukrainian people, having suffered extensively from centuries of Russian oppression and genocide, hold a distinct moral right to contribute to the assessment of such crimes and to the pursuit of justice. This responsibility is shared by all Ukrainians, regardless of their place of residence or generation. Upholding historical truth and national dignity, Ukrainians affirm their role not as passive victims but as active agents of justice and as a nation committed to the defense of human rights and moral values.
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).