Творення Євгеном Мілеряном психологічної апаратури в Україні і Вірменії
DOI:
https://doi.org/10.35774/pis2022.01.163Ключові слова:
психологічна апаратураАнотація
Стаття розкриває зміст і значення багатогранних психологічних досліджень Євгена Олександровича Мілеряна (1913 – 1983) – творця вимірювальної, тренувальної, пізнавальної, експериментальної, контрольної психологічної апаратури, численних методик психологічного добору пілотів, операторів, водіїв, застосування яких дозволяло попередити виникнення аварійних ситуацій і катастроф, зумовлених людьми, причетними до управління технічними системами різних рівнів складності. Подано основні віхи життєвого і творчого шляху цього яскравого українського і вірменського вченого, на долю якого випали випробування Другої світової війни, змінюваність періодів креативної самореалізації і репресій, праця в Україні і Вірменії. Це, зокрема, заснування експериментальних майстерень з виготовлення психологічних приладів при Науково-дослідному інституті психології Міністерства народної освіти УРСР і створення в них першого “приладу для демонстрування оптичних відчуттів і сприйняття за курсом психології”, що дозволяв демонструвати закономірності змішування кольорів, явища контрасту, включаючи явище крайового контрасту і насиченості, пізніше – електронно-променевого приладу для спостереження динамічної картини просторового розподілу електричних потенціалів, на основі якого було досліджено зміни активності кори головного мозку під впливом різних звукових подразників при наявності чи відсутності спрямованої на них уваги, встановлено біоелектричну активність мозку при електросудомному нападі. Наведено документальні свідчення і спогади очевидців про цькування і репресії проти Є.О.Мілеряна, пов’язані з переслідуванням всього українського в Україні початку 70-х років ХХ ст. Розкрито період праці вченого у Вірменії, що включає продовження психофізіологічних експериментів з вивчення уваги у дітей, з’ясування функціональних змін електричної активності мозку людини під впливом різноманітних чинників, обґрунтування психологічної теорії формування загальнотрудових політехнічних умінь, на засновках якої розроблено нову для свого часу технологічну систему професійно-технічної освіти. Вчений створив апаратурно-психологічні методики діагностування індивідуальних психофізіологічних особливостей людини, діагностичних установок і тренажерів для вивчення професійної придатності операторів, пілотів, водіїв. Розробив концепцію інженерно-психологічної експертизи оцінки якості та надійності функціонування системи “людина—техніка”, психологічні прилади: апарат для дослідження вищої нервової діяльності, атенціометр, електроенцефалотопометр, емокоординометр, апарат КМ-3 для вимірювання швидкості реакції на комплексні сигнали, перцептометр, волюнтограф для вивчення вольових зусиль, мислетахистоскоп, комплікаційний апарат, устрій для вивчення професійної придатності водіїв автотранспорту, навчально-проблемні електротехнічні конструктори-тренажери. Відзначено, що унікальним внеском проф. Євген Мілеряна до розвитку психологічної науки є апаратурно-психологічний напрям поєднання наукової точності вимірювань з творчим розв’язанням тих різноманітних психологічних завдань, що їх ставило перед воєнним і післявоєнним поколіннями ХХ століття.
Посилання
Mileryan E.A. Psihologiya truda i professional'nogo obrazovaniya. Izbrannye nauchnye Trudy / Avtor-sostavitel' E.A.Mileryan. [Psychology of work and vocational education: Selected scientific works / Compiled by E.A. Milerian]. Kiev: NPP "Interservis", 2013. 290 s.[In Russian].
Chepa M.-L.A. Vojtko Vіtalіj Іvanovich [Voitko Vitaliy Ivanovych]. Enciklopedіya Suchasnoi Ukrainy. [In Ukrainian]. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=27488
Moral'nyj kodeks stroitelya kommunizma[The moral code of the builder of communism]. Bol'shaya sovetskaya enciklopediya [In Russian]. http://bse.sci-lib.com/article078087.html
Mileryan E.A. Psihologiya formirovaniya obshchetrudovyh politekhnicheskih umenij[Psychology of the formation of general labor polytechnic skills]. Moskva: Pedagogika, 1973. 299 s. [In Russian].
Mileryan E.A., Sarkisova I.M., Hachatryan G.A., Pogasyan V.V. Tekhnologicheskaya sistema professional'noj podgotovki uchashihsya srednih PTU [Technological system of vocational training of students of secondary vocational schools]. Erevan: Lujs, 1985. 192 s. [In Russian].
Ocherki psihologii truda operatora / pod red. E.A.Mileryana[Essays on the Psychology of Operator Labor / Ed. E.A. Milerian]. Moskva: Nauka, 1974. 308 s. [In Russian].
Psihologicheskij otbor letchikov / pod red. E.A.Mileryana[Psychological selection of pilots / Ed. E.A. Milerian]. Kiev: KVIAVU VVS, 1966. 234 s. [In Russian].
E. A. Mileryan (Nekrolog)[E.A. Milerian (Obituary)]. Voprosy psihologii. 1984. № 2. S. 172. [In Russian].
Lila M.M. E.O.Mileryan - rodonachal'nik profesіjnoї psihologіchnoї dіagnostiki[E.O. Milurian is the founder of professional psychological diagnostics]. Molodij vchenij. № 9.1 (36.1). Veresen', 2016. S. 106 - 110. [In Ukrainian].
Rybalka V.V. Milerian Yevhen Oleksand¬rovych[Millerian Eugene Alexandrovich]. Entsyklopediia Suchasnoi Ukrainy: elektronna versiia [veb-sait] / hol. redkol.: I.M. Dziuba, A.I. Zhukovskyi, M.H. Zhelezniak ta in.; NAN Ukrainy, NTSh. Kyiv: Instytut entsyklopedychnykh doslidzhen NAN Ukrainy, 2019. [In Ukrainian]. https://esu.com.ua/search_articles.php?id=67613
Sikorskij I.A. Zadachi nervno-psihicheskoj gigieny i profilaktiki. Rech', skazannaya v torzhestvennom zasedanii Sjezda Otechestvennyh Psihiatrov v Moskve, 11-go YAnvarya 1887 g. Professorom Universiteta Sv. Vladimira v Kieve, I.A.Sikorskim[The tasks of neuropsychic hygiene and prevention. Speech given at the ceremonial meeting of the Congress of Russian Psychiatrists in Moscow January 11 1887 by Professor of St. Vladimir University in Kiev I.A.Sikorsky]. Kiev: Tip. S.V.Kul'zhenko, 1887. 16 s. [In Russian].
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).