Психологія московитського геноциду: знищення беззахисних
Ключові слова:
спадкоємна андрофаґія, геноцид, панмонголізмАнотація
У статті висвітлено життєве призначення московитів-росіян як спадкоємців кочівників, що полягає у систематичних кочових розбоях, убивствах і пограбуваннях, які протягом останнього тисячоліття відомої історії достатньо виразно виявили своє криваве єство, котре перевершує усі відомі своєю жорстокістю війни і воєнні зіткнення інших народів планети. Відзначено, що це призначення росіян у ХІХ – ХХ століттях втілилося в ідеї панмонголізму: Європа буде знищена новою, православною ордою, яка є бичем Божим за гріхи Заходу, що полягають у двох нав’язуваних ним цінностях – у християнстві і правах людини, а особливий шлях Росії – євразійський, що покликаний, знищивши Захід, створити свою імперію від Владивостока до Лісабона. Підтвердженням цих намірів є те, що більшість опитувань російських громадян свідчать про зростання схвалення ними війни заради знищення всіх українців і завоювання території України, а люди, котрі нездатні чинити опір своїм убивцям, входять до загального наміру росіян знищити усіх людей, як це засвідчили наслідки російських злочинів. Наведено спосіб уникання історичної відповідальності, який зводиться до постійної заміни власної самоназви – неосигніфікації: росіяни, русскіє, советские, великороси, московити і т. д. У цілому ж висловлено думку про те, що заради наукової точности варто брати до уваги всі попередні самоназви сучасних росіян у здійсненні їхньої історичної місії знищення будь-яких інших народів, які не вливались до агресивного угруповання у формах орди, улусу, царства, імперії, союзу чи сучасної федерації. Їх місією є знищення усіх інших етносів як життєве кредо росіян протягом попередніх і нинішнього століття, що відповідає ролі ґенетичного чинника, який втілюється у здобуванні собі поживи найбільш архаїчним способом полювання на інший люд з метою їхнього вбивства для задоволення власних первинних, насамперед матеріальних, потреб. Зокрема, тотальне знищення росіянами цивільної і соціальної інфраструктури України, з одного боку, підтверджує втілення їхнього спадкоємної андрофагії, зафіксованої в історичних джерелах, а з іншого – вказує на кочовий євразійський спосіб варварського життя. Привернута увага до обмеження розуміння та фізичних можливостей, які притаманні найбільш вразливим категоріям населення, до яких належать і неповнолітні, й особи з обмеженими спроможностями внаслідок інвалідності. Воєнні дії на території країни призводять до переходу громадян з однієї категорії в іншу, тобто до інвалідизації як дорослих, так і дітей без розрізнення віку і статі. У статті наведено розповіді молодих людей про власні воєнні переживання, котрі відзначаються багатовимірністю, неповторністю і нескінченністю в безмежжі воєнних наслідків для кожної людини, якій пощастило зберегти своє життя. Перелічені дослідницькі свідчення імперського російського ґеноциду, що надавались у багатьох наукових періодичних виданнях світу, потребують подальшого розширення багатьма дослідниками, актуалізуючи свідомість колег з інших країн до злочинів росіян і до їх наслідків. Висловлено думку про те, що прикладом і фактом сучасного розгортання сфери розумного є ухвалення 29 червня 2024 року резолюції Парламентської асамблеї Організації з безпеки і співробітництва в Європі із визнанням дій росії ґеноцидом українського народу і необхідності деколонізації РФ.
The article highlights the purpose of life of Russians as heirs of nomads, which consists in systematic nomadic robberies, murders and robberies, which during the last millennium of known history have quite clearly revealed their bloody essence, which surpasses all wars and military conflicts of other peoples of the planet known for their cruelty. It was noted that this appointment of the Russians in the 19th and 20th centuries was embodied in the idea of Pan-Mongolism: Europe will be destroyed by a new, Orthodox horde, which is the scourge of God for the sins of the West, which consist in two values imposed by it – Christianity and human rights, and a special way Russia is Eurasian, called upon to destroy the West and create its empire from Vladivostok to Lisbon. These intentions are confirmed by the fact that most polls of Russian citizens indicate an increase in their approval of a war to destroy all Ukrainians and conquer the entire territory of Ukraine, and people unable to resist their killers are included in the general intention of Russians to destroy all people, as evidenced by the consequences of the Russian crimes A method of avoiding historical responsibility is given, which consists in constantly replacing one's own self-name – neo-signification: Russians, Russians, Soviets, Great Russians, Muscovites, etc. In general, the opinion is expressed that for the sake of scientific accuracy, all previous self-names should be taken into account modern Russians in carrying out their historical missions to destroy any other nations that did not merge into an aggressive grouping in the form of a horde, ulus, kingdom, empire, union or modern federation. Their mission is the destruction of all others as a vital credo of Russians during the previous and current centuries, which corresponds to the role of the genetic factor, which is embodied in the acquisition of sustenance by the most archaic way of hunting other peoples with the aim of killing them to satisfy their own material needs. In particular, the total destruction by the Russians of the civil and social infrastructure of Ukraine, on the one hand, confirms the embodiment of their hereditary androphagy, recorded in historical sources, and on the other hand points to a nomadic Eurasian call from Vladivostok to Lisbon. Attention is drawn to the limitation of understanding and physical capabilities inherent in the most vulnerable categories of the population, which include both minors and persons with limited capabilities due to disability. Military actions lead to the transition from one category to another, that is, the invalidation of both adults and children without distinction of age. The article contains the stories of young people about their own war experiences, which are characterized by multidimensionality, uniqueness and infinity in the limitless consequences of war for every person who was lucky enough to save his life. The listed research evidence of the Russian genocide, which was provided in many scientific periodicals of the world, needs further expansion by many researchers, drawing the attention of colleagues from other countries to the crimes of the Russians and their consequences. The opinion is expressed that the adoption of the resolution of the Parliamentary Assembly of the Organization for Security and Cooperation in Europe on June 29, 2024 recognizing Russia's actions as genocide of the Ukrainian people and the need for decolonization of the Russian Federation is an example and fact of the modern development of the sphere of reason.
Посилання
Haidegger, M.(2023). Lyst pro humanizm [Uber den humanismus]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 2, 51-74, [in Ukrainian].
Boltivets, S, et al. (2022). Obsessive-Compulsive Disorders of waiting for Death as a Result of Military Genocide of the Ukrainian Population. Ment Health Hum Resilience Int J, 6(1) [in English].
https://doi.org/10.23880/MHRIJ-16000173
Boltivets, S., Gonchar, T., Gonchar, O. and Uralova L.(2023). Rehabilitation of Children and Adolescents with Deviant Behavior and Neurosis-Like Pseudoneurasthenic States of Residual Organic Genesis. Mental Health & Human Resilience International Journal (MHRIJ); Volume 7, Issue 2 [in English].
https://doi.org/10.23880/mhrij-16000230
Boltivets, S. and Stepyko, M. (2024). Resilience of Ukrainian Society in Resistance to the Russian Genocide. Ment Health Hum Resilience Int J, 8(1) [in English].
Boltivets, S., Kozhenovski, L., Trach, R. (2022). Ukrainski dity i molod u prytsilakh rosiiskoho genotsydu [Ukrainian children and youth in the sights of the Russian genocide]. Derzhavna simeina ta molodizhna polityka: zakonodavstvo, metody ta praktyky, 2, 24-45 [in Ukrainian].
Boltivets, S.I., Okhremenko, O.R. (2023). Rosiiskyi teroryzm u velykykh mistakh: kyivske doslidzhennia. [Russian terrorism in big cities: Kyiv study]. Protydiia terorystychnym aktam u miskomu seredovyshchi: zbirnyk materialiv Naukovoho forumu. Navchalno-naukovyi instytut prava ta politolohii UDU imeni Mykhaila Drahomanova (m. Kyiv, 21 chervnia 2023 r.). Kyiv: Vyd-vo UDU imeni Mykhaila Drahomanova, 2023. P. 311-314 [in Ukrainian].
Boltivets, S., Gonchar, T.O.; Uralova, L.T.; Gonchar, O.A.(2023). Chelyadyn, Yu.Ya. Assessment of immunological indicators in children with behavioral disorders due to perinatal cerebrovascular lesions. Modern pediatrics. Ukraine 4(132) [in English].
Boltivets, S. (2023). Voienni strazhdannia v ekspertno-psykholohichnykh obstezhennniakh [Military suffering in expert psychological examinations]. Aksiopsykholohichni vektory rozvytku suchasnoi osvity: zbirnyk materialiv Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi konferentsii (m. Ternopil, 19 - 20 zhovtnia 2023 r.). Ternopil: TNPU im. V. Hnatiuka. P. 191-194 [in Ukrainian].
Boltivets, S. (2023). Zavdana viinoiu moralna shkoda osobystosti ta yii psykholohichna ekspertyza [The moral damage of the individual caused by the war and its psychological examination]. Psykholohiya i suspilstvo - Psychology and society, 2(88), 26-35 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.35774/pis2023.02.169
Boltivets, S. (2022). Rosyjska agresja w Ukrainie a sytuacja osуb z niepeіnosprawnoњciami. [Russian aggression in Ukraine and the situation of people with disabilities]. Societas /Communitas, 33(1), 143-159 [in Polish].
https://doi.org/10.55226/uw.S-C.2022.33.1.4
Boltivets, S., Honchar, T., Chelyadyn, Y., Uralova, L., Honchar, O. (2023). Medico-social and psychological model of rehabilitation of children with neurotic disorders who are in foster families under conditions of social stress. Problemy Polityki Spoіecznej, 60(1), 59-72 [in English].
https://doi.org/10.31971/pps/168429
Boltivets, S. (2023) The psychology of the Russian genocide: Total destruction of the defenseless. Problems of Psychology in the 21st Century, 17(1), 4-8. [in English].
https://doi.org/10.33225/ppc/23.17.04
Boltivets, S. (2023). The right to live. The New World Book of Happiness. Lannoo Uitgeverij, Tielt, Belgium, Leo Bormans and the authors, 250-251 [in English].
Boltivets, S. (2023). We should never forget. The New World Book of Happiness. Lannoo Uitgeverij, Tielt, Belgium, Leo Bormans and the authors, 252-253 [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).