Вплив освітнього довкілля на соціальні пріоритети і психічне здоров’я школярів

Автор(и)

Ключові слова:

профілактика, соціальні пріоритети, комплексний супровід

Анотація

Дослідження актуальне зростанням порушень у формуванні соціальних пріоритетів, що негативно впливає на фізичне здоров’я дітей і підлітків шкільного віку. Зміни в освітньому довкіллі, передусім підвищене навчальне навантаження та вплив суспільних факторів, часто призводять до дисгармонії у розвитку особистісних цінностей учнів, що вимагає зреалізування комплексних підходів для забезпечення гармонійного розвитку та зміцнення здоров’я української юні. У статті висвітлено особливості формування порушень соціопсихічних пріоритетів та їх вплив на здоров’я школярів в умовах сучасного освітнього простору. Зокрема, проведено рандомізоване контрольоване вивчення 1255 учасників віком від 7 до 17 років за методом подвійного засліплення під впливом соціальних пріоритетів. Збір даних здійснювався через автоматизовану систему Universal on line, версія 45. У результаті проведення серії емпіричних зрізів встановлено, що має місце тісний зв’язок між здоров’ям школярів та порушеннями у формуванні їхніх соціальних пріоритетів. Негативна кореляція між кількістю здорових учнів і тих, хто переживає соціальні проблеми (-0,72), свідчить про позитивний вплив психофізичного здоров’я на зниження соціальних труднощів; позитивна кореляція між порушеннями в опануванні названих пріоритетів та захворюваністю (0,91) вказує на наявність сильного взаємовпливу між ними. Сформована модель лінійної регресії демонструє, що існує така безпосередня залежність: збільшення здорових дітей на одну особу знижує соціальні проблеми на 0,4276. Воднораз аргументовано, що має місце підвищення кількості порушень соціальних пріоритетів дітей і підлітків стосовно сприйняття ними навчання та їх ставлення  до праці. У підсумку проведеного дослідження висновується, що здоров’я школярів та їхні соціальні пріоритети тісно взаємопов’язані, що виявляється в обопільні їх дії і на особистісну адаптацію, і на психосоціальну реалізацію. Профілактика порушень у формуванні вказаних пріоритетів позитивно впливає на здоров’я учнів, покращує їхню соціалізацію та академічну успішність. Використання інтегрованого підходу, що враховує вікові та індивідуальні особливості розвитку осіб цієї вікової групи, є ключовим для попередження порушень у сфері соціально-смислових пріоритетів. Констатовано, що сьогодні постала нагальна потреба в модернізації освітньої системи та формуванні у школярів ціннісного ставлення до праці.

The study is relevant due to the growth of violations in the social priorities formation, which negatively affects the physical health of children and adolescents of school age. Changes in the educational environment, especially the increased educational load and the influence of social factors, often lead to disharmony in the development of students’ personal values, which requires the realization of complex approaches to ensure the harmonious development and strengthening of the Ukrainian youth health. The article highlights the formation features of the sociopsychic priorities violations and their impact on the health of schoolchildren in the conditions of modern educational space. In particular, a randomized controlled study of 1255 participants aged 7 to 17 years was conducted using the method of double blinding under the influence of social priorities. Data collection was carried out through the automated system Universal on line, version 45. As a result of a series of empirical sections, it was established that there is a close relationship between the health of schoolchildren and violations in their social priorities formation. A negative correlation between the number of healthy students and those experiencing social problems (-0.72) suggests a positive effect of psychophysical health on reducing social difficulties; a positive correlation between disturbances in mastering these priorities and morbidity (0.91) indicates the presence of a strong mutual influence between them. The formed model of linear regression demonstrates that there is such a direct dependence: an increase in healthy children per person reduces social problems by 0.4276. At the same time, it is argued that increasing the number of social priorities’ violations of children and adolescents in relation to their perception of learning and their attitude to work. As a result of the conducted research, it is concluded that the health of schoolchildren and their social priorities are closely interrelated, which manifests in their mutual actions and personal adaptation, as well as in psychosocial implementation. Prevention of violations in the formation of these priorities has a positive effect on the students’ health, improves their socialization and academic performance. The use of an integrated approach that takes into account the age and individual development characteristics of this age group persons is key to preventing violations in the field of socio-semantic priorities. It is stated that today there is an urgent need to modernize the educational system and form schoolchildren’s value attitude to work.

Біографії авторів

  • Валерій Киричук

    кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри психології управління Центрального ін­ституту післядипломної освіти Університету менед­жменту освіти, м. Київ.

    kyrichuk@ukr.net

    ORCID: 0000-0003-0296-421X 

  • Сергій Руденко

    доктор медичних наук, доцент кафедри педіатрії післядипломної освіти Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ.

    rudenko60med@gmail.com

    ORCID: 0000-0002-1821-204

  • Юрій Марушко

    доктор медичних наук, професор, завідувач кафедри післядипломної освіти Національного ме­дичного університету імені О.О. Богомольця, м. Київ.

    iurii.marushko@gmail.com

    ORCID: 0000-0001-8066-9369

Посилання

Alcantara-Porcuna V., Sanchez-Lуpez M., Martinez-Vizcaнno V., Martнinez-Andrus M., Ruiz-Hermosa A., Rodrнguez-Martнn B. (2021). Parents' perceptions on barriers and facilitators of physical activity among schoolchildren: a qualitative study. International Journal of Environmental Research and Public Health, 18(6):3086. doi: 10.3390/ijerph18063086

https://doi.org/10.3390/ijerph18063086

Allison M.A., Crane L.A., Beaty B.L., Davidson A.J., Melinkovich P., Kempe A. (2007). School-based health centers: improving access and quality of care for low-income adolescents. Pediatrics, 120(4): e887-e894.

https://doi.org/10.1542/peds.2006-2314

Alvarez-Bueno C., Pesce C., Cavero-Redondo I., Sanchez-Lopez M., Martinez-Hortelano J.A., Martinez-Vizcaino V. (2017). The effect of physical activity interventions on children's cognition and metacognition: A systematic review and meta-analysis. Journal of the American Academy of Child & Adolescent Psychiatry, 56(9):729-738. doi: 10.1016/j.jaac.2017.06.012

https://doi.org/10.1016/j.jaac.2017.06.012

Arbesman M., Bazyk S., Nochajski S.M. (2013). Systematic review of occupational therapy and mental health promotion, prevention, and intervention for children and youth. The American Journal of Occupational Therapy, 67(6) - e120-e130. doi: 10.5014/ajot.2013.008359.

https://doi.org/10.5014/ajot.2013.008359

Boers E., Afzali M.H., Newton N.C., Conrod P.J. (2019). Association of screen time and depression in adolescence. jamapediatrics, 173(9):853-859. doi: 10.1001/ jam pediatrics. 2019.1759

https://doi.org/10.1001/jamapediatrics.2019.1759

Bonell C., Farah J., Harden A., et al. (2021). Interventions to improve mental health and well-being among school-aged children: A systematic review. Cochrane Database of Systematic Reviews, 2021(5) . doi: 10.1002/14651858. CD013167.pub2.

https://doi.org/10.1002/14651858

Duncan M., McCarthy R., Fernandes J., Li K.K., Assefa M.T., Dumuid D., Olds T. (2022). The association of physical activity, sleep, and screen time with mental health in Canadian adolescents during the COVID-19 pandemic: A longitudinal temporal substitution analysis. Mental Health and Physical Activity. doi: 10.1016/j.mhpa.2022.100473

https://doi.org/10.1016/j.mhpa.2022.100473

Fenwick-Smith A., Dahlberg E.E., Thompson S.C. (2018). Systematic review of resilience-enhancing, universal, primary school-based mental health promotion programs. BMC Psychology, 6(1):30. doi: 10.1186/s40359-018-0242-3

https://doi.org/10.1186/s40359-018-0242-3

Fyfe-Johnson A.L., Hazlehurst M.F., Perrins S.P., Bratman G.N., Thomas R., Garrett K.A., et al. (2021). Nature and children's health: a systematic review. Pediatrics, 148(4).doi:10.1542 / peds.2020-049155

https://doi.org/10.1542/peds.147.3MA1.50

Godin K., Leatherdale S.T., Elton-Marshall T. (2015). A systematic review of the effectiveness of school-based obesity prevention programs for First Nations, Inuit and Mйtis youth in Canada. Clinical Obesity, 5(3):103-115. doi: 10.1111/cob.12099

https://doi.org/10.1111/cob.12099

Guthold R., Stevens G.A. Riley L.M., Bull F.C. (2020). Global trends in insufficient physical activity among adolescents: A pooled analysis of 298 population-based surveys with 1.6 million participants. The Lancet Child & Adolescent Health, 4(1):23-35. doi: 10.1016/S2352-4642(19)30323-2

https://doi.org/10.1016/S2352-4642(19)30323-2

Haug E., Castillo I., Samdal O., Smith O.R.F. (2023). Body-related concerns and participation in physical education among adolescent students: the mediating role of motivation. Frontiers in Psychology, 14:1266740. doi: 10.3389/fpsyg.2023.1266740

https://doi.org/10.3389/fpsyg.2023.1266740

Киричук В., Руденко С. (2012). Проектування та психолого-педагогічний супровід розвитку обдарованості. Київ. ТОВ «Інформаційні системи»: 272.

Киричук В., Руденко С. (2014). Технології проектування в практиці роботи загальноосвітнього навчального закладу: теоретико-практичний аспект. Київ. ІОД НАПН України: 333

López-Sąnchez M., Arango-Paternina C.M., Petro-Petro J., Lema-Gómez L., Eusse-López C., Petro J.L., Watts-Fernįndez W., Perea-Velįsquez F. (2023). Academic performance and social networks of adolescents in a Caribbean city in Colombia. BMC Psychology, 11(1):255. doi: 10.1186/s40359-023-01299-9

https://doi.org/10.1186/s40359-023-01299-9

Nathan N., Elton B., Babic M., McCarthy N., Sutherland R., Wolfenden L. (2018). Barriers and facilitators to the implementation of physical activity policies in schools: a systematic review. Preventive Medicine, 107:45-53. doi: 10.1016/j.ypmed.2017.11.012.

https://doi.org/10.1016/j.ypmed.2017.11.012

O'Farrell P., Wilson C., Shiel G. (2023). Teachers' perceptions of the barriers to assessment of mental health in schools with implications for educational policy: A systematic review. British Journal of Educational Psychology, 93(1):262-282. doi: 10.1111/bjep.12553.

https://doi.org/10.1111/bjep.12553

Pierce M., Hope H.F., Kolade A., Gellatly J., Osam C.S., Perchard R., Kosidou K., Dalman C., Morgan V., Di Prinzio P. (2019). Effects of parental mental illness on children's physical health: systematic review and meta-analysis. The British Journal of Psychiatry, 217(6):354-363. doi: 10.1192/bjp.2019.216

https://doi.org/10.1192/bjp.2019.216

Purba A.K., Thomson R.M., Henery P.M., Pearce A., Henderson M., Katikireddi S.V. (2023). Social media use and health risk behaviors in young people: systematic review and meta-analysis. BMJ, 380. doi: 10.1136/bmj-2022-073552

https://doi.org/10.1136/bmj-2022-073552

Rist E., Joshi S.V. (2021). Collaboration with schools and school-based health centers. Child and Adolescent Psychiatric Clinics of North America, 30(4):751-765. doi: 10.1016/j.chc.2021.07.004.

https://doi.org/10.1016/j.chc.2021.07.004

Simmonds M, Llewellyn A., Owen C.G., Woolacott N. (2016). Predicting adult obesity from childhood obesity: a systematic review and meta-analysis. Obesity Reviews, 17(2):95-107. doi: 10.1111/obr.12334

https://doi.org/10.1111/obr.12334

Strömmer S., Barrett M., Woods-Townsend K., Baird J., Farrell D., Lord J., et al. (2020). Engaging adolescents in changing behavior (EACH-B): A study protocol for a cluster randomized controlled trial. Trials, 21(1):859. doi: 10.1186/s13063-020-04761-w

https://doi.org/10.1186/s13063-020-04761-w

Thomas M.M.C., Miller D.P., Morrissey T.W. (2019). Food insecurity and child health. Pediatrics, 144(4). doi: 10.1542/peds.2019-0397.

https://doi.org/10.1542/peds.2019-0397

Vincent G.E., Barnett L.M., Lubans D.R., Salmon J., Timperio A., Rodgers N.D. (2017). Temporal and bidirectional associations between physical activity and sleep in primary school-aged children. Applied Physiology, Nutrition, and Metabolism, 42(3):238-242. doi: 10.1139/apnm-2016-0424. Epub 2016 Nov 3.

https://doi.org/10.1139/apnm-2016-0424

Wallace C., Greenbaum J., Albright K. (2022). Global perspectives on the health and social impacts of child trafficking. Pediatrics, 150(4). doi: 10.1542/peds.2022-055502

https://doi.org/10.1542/peds.2021-055840

Webb N.J., Miller T.L., Stockbridge E.L. (2022). Potential effects of adverse childhood experiences on school engagement in youth: a dominance analysis. BMC Public Health, 22(1):2096. doi: 10.1186/s12889-022-14524-8

https://doi.org/10.1186/s12889-022-14524-8

Weitzman M. (2021). Social influences on child health. Pediatrics in Review, 42(7):402-404. doi: 10.1542/pir.2020-004897

https://doi.org/10.1542/pir.2020-004897

Young H., Költõ A., Reis M. (2016). Sexual health questions included in the Health Behavior in School-aged Children (HBSC) Study: an international methodological pilot investigation. BMC Medical Research Methodology, 16(1):169. doi: 10.1186/s12874-016-0270-8

https://doi.org/10.1186/s12874-016-0270-8

Завантаження

Опубліковано

2024-12-11

Як цитувати

Киричук, Валерій, et al. “Вплив освітнього довкілля на соціальні пріоритети і психічне здоров’я школярів”. Психологія і суспільство, vol. 90, no. 2, Dec. 2024, pp. 179-92, https://pis.wunu.edu.ua/index.php/uapis/article/view/1296.

Схожі статті

1-10 з 59

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.