ВЗАЄМОЗВ'ЯЗОК, ВЗАЄМОЗУМОВЛЕННЯ ТА ВЗАЄМОДІЯ ПРИРОДИ І ЛЮДИНИ ЯК ЧИННИКИ ЗАДОВОЛЕННЯ НУЖД

Анотація

Повне задоволення біологічних форм нужденності людини в їстівних речовинах, одязі, взутті та житлових умовах, а також широкого спектру її духовних i соціальних нужд є позаісторичною, вічною проблемою. У статті різнобічно доводиться, що ця проблемність первинно визначається не суспільством, а природою Землі, Космосу і, відповідно, функціонуванням людського організму. В її здоланні задіяні земне середовище, соціум i сама людина. Мета статті - з’ясування виняткової вагомості природи у формуванні спроможності втамування первинних біологічних нужд кожної людини. Для досягнення цієї мети автором зреалізовані оригінальні методологеми: по-перше, якщо біологія вивчає природні властивості людини, будову її організму, системи травлення, кровообігу, дихання, серцево-судинну i нервову системи, опорно-рухомий апарат, структуру та обсяги необхідних для її життєдіяльності мінеральних, органічних речовин тощо, то у випадку предметно відрефлексованого дослідження економічною теорією біологічних, духовних, соціальних нужд людини, їх проблемного осмислення i відшукання способів належного задоволення, виникає обов’язковість задіяти у систему пізнання метод розмежування нужд та органів, які формують здатність особи до праці; по-друге, природа поєднує дві сфери, а саме безпосереднього та опосередкованого способів насичення її ресурсами нужденного організму людини; звідси постає проблема взаємодоповнення двох груп (від світу i від самої людини), що уможливлюють її народження, існування, розвиток, ситуаційне задоволення своєї нужди; по-третє, світ “підлаштував” природні речовини, предмети, явища, процеси до структури потрібних для людського організму речовин, їх склад i самоорганізацію біохімічних реакцій, або ж навпаки, об’єктивно запрограмовані нужди людини, різні біохімічні процеси він поєднав, узгодив із системами властивостей та розвиткового перебігу неорганічної природи, рослинного і тваринного світів; по-четверте, природа визначила, що для того щоб нужди постійно задовольнялись і відбувався нормальний процес обміну речовин, в організм людини щодобово має із зовнішнього природного середовища надійти близько 600 харчових речовин із яких 66 належать до абсолютно незамінних; по-п’яте, на рівні хімічних речовин, що оптимально повинні бути присутні в харчових продуктах, учені виділяються дві різні групи - органічні і мінеральні; по-шосте, природа створила окремі й воднораз взаємопов’язані сфери продукування мінеральних та органічних речовин, кожна з яких характеризується особливим механізмом руху від природних джерел до клітин організму людини; по-сьоме, вона сконструювала винятково складний, наддосконалий, побудований на клітинній системі, людський організм, здатний “прийняти” харчові продукти, здійснити процеси їх біохімічних перетворень і тим самим забезпечити його життєздатність і психофізичну стійкість.