СУЧАСНИЙ СТАН СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ ФУНКЦІЇ УКРАЇНСЬКОЇ СІМ'Ї
Ключові слова:
соціокультурна функція сім’ї, сімейний інститут, подружжя, суспільство, ціннісні орієнтаціїАнотація
Сім’я - це не тільки соціальний інституту, а й певний вияв морально-психологічної згуртованості людей, характерною рисою якої є міжособистісні стосунки. З цього випливає, що сім’ю можна розглядати і як соціальний інституту, і як специфічну соціальну спільноту людей чи малу соціальну групу. Якщо вивчати розвиток сім’ї в історичному аспекті, то, порівняно із сім’єю минулого, особистісно-психологічний момент відіграє значно вагомішу роль. Але, як відомо, індивідуальний розвиток людини залежить від соціуму, а особисте - це специфічний формовияв суспільного. Звідси випливає, що від характеру суспільства значною мірою залежать і сімейні стосунки, особливо міжособистісні.
Посилання
Бодрова В.В. Семья в переходный период: социальнопсихологические проблемы // Экономические и социальные перемены: мониторинг общественного мнения. - 1995. - №2.
Голод С.И. Современная семья: плюрализм моделей // Социологический журнал. - 1996. - №3-4. - С. 99-108.
Гурко Т.А. Трансформация института современной семьи // Социологические исследования. - 1995. - №10. - С. 95-99.
Зубак Ю.А. Проблемы социального развития молодежи в условиях рынка // Социологические исследования. - 2003. - №4. - С. 42-51.
Підсумки Всеукраїнського перепису населення 2001 року // Урядовий кур’єр. - 2002. - 28 грудня. - С. 6.
Про становище сімей в Україні: Доповідь за підсумками 1999 року / О.М. Балакірєва та ін.; Український інститут соціальних досліджень та ін. - К., 2000.
Рубинштейн М.М. Кризис семьи как органа воспитания // Весиник Московского университета. - Сер. 18. Социология и политология. - 1997. — №3. - С. 56-64.
Тоффлер Е. Третья волна. - М.: АСЕ, 1999. - С. 341-342.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).