Концептуальна модель інформаційної компетентності особистості

Автор(и)

  • Юрій Борисович Максименко доктор психологічних наук, професор, професор кафедри загальної та диференціальної психології Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського, член редакційної колегії і постійний автор журналу “Психологія і суспільство”, м. Одеса.
  • Людмила Олександрівна Матохнюк доктор психологічних наук, доцент, завідувачка кафедри психології Комунального вищого навчального закладу “Вінницька академія неперервної освіти”, м. Вінниця. ORCID: 0000-0002-6316-2352 ResearcherID: AAO-8930-2020 http://orcid.org/0000-0002-6316-2352

DOI:

https://doi.org/10.35774/pis2020.03.082

Ключові слова:

інформаційне суспільство, особистість, компетентність, функції інформаційної компетентності, інформаційно компетентна особистість, інформаційно деформована особистість

Анотація

У статті інформаційна компетентність визначається як спрямованість особистості на забезпечення ефективності життєдіяльності в інформаційному суспільстві, яка являє собою інтегральну рису-якість як цілісну динамічну систему особистісних здатностей, котрі дозволяють свідомо і творчо проєктувати та здійснювати свою професійну діяльність. Відштовхуючись від ідеї компонентного складу інформаційної компетентності обґрунтовано дев’ятнадцять біполярних показників інформаційної компетентності особистості. Встановлено, що їх типові характеристики відображають ступінь прояву окремих психоінформаційних компонентів у конкретної людини, що дозволяє визначити загальний рівень її інформаційної компетентності як особистості. Кластерний аналіз дав змогу згрупувати показники у компонентний склад зазначеної компетентності, який охоплює мотивацію, спрямованість дій, суб’єктивну, особистісну, групову та ділову види спрямованості, проєктно-поведінковий, емоційно-вольовий компоненти, технічні здатності особистості, життєві цінності, комунікативність, професійно важливі якості, еко- та правову культуру. Відповідні компоненти об’єднано у блоки – мотиваційно-спонукальний, когнітивно-діяльнісний, особистісно-ціннісний, змістовий, які тісно взаємопов’язані між собою і сукупно забезпечують виконання особистістю своїх функцій: мотиваційно-спрямувальної, когнітивно-сприймальної, комунікативної, нормативно-розвивальної, операційно-орієнтаційної. Доведено, що саме вони визначають траєкторію шляху становлення особи з урахуванням розвитку її рис-якостей, професійного самовизначення, мотиваційної сфери, плетива спонукань, усвідомлення суті життя. Аргументовано, що наявність рефлексії передбачає вміння аналізувати, усвідомлювати свої властивості, особистісні якості, пізнавати себе, корегувати свою поведінку та перебіг власного життя. Зважаючи на результати досліджень В. Роменця, П. М’ясоїда, А.В. Фурмана, рефлексія розглядається як явище післядії, у якій виражається сутність діяння. Здатність людини до рефлексії поєднує особливості поведінки та її уміння керувати своїми вчинками, а у міжособистісних стосунках підтримує моральність соціальної діяльності. Використанням системно-структурного підходу, що враховує складність цілісної особистості як сукупності взаємозалежних підструктур (установки, ставлення, ціннісні орієнтації, комунікативні властивості тощо), запропонована авторська структурно-функціональна модель інформаційної компетентності особистості, що має евристичний пояснювальний та інтерпретаційний потенціал.

Посилання

Balovsyak N. V. (2004). Informatsiyna kompetentnist fakhivtsya. Pedahohika i psykholohiya profesiynoyi osvity. 5, 21–28 [In Ukrainian].

Bell D. (1996). Prykhid postindustrialnoho suspilstva // Suchasna zarubizhna sotsialna filosofiya. Khrestomatiya / Uporyad. V. Lyakh. Kyiv, 194-250 [In Ukrainian].

Bespalov P. V. (2003). Kompyuternaya kompetentnost pedahoha v kontekste lychnostno-oryentyrovannoho obuchenyya. Pedahohyka. 4, 45-50 [In Russian].

Bolbot T. Y. (2005). Psykhichni ta povedinkovi rozlady v osib molodoho viku z kompyuternoyu zalezhnistyu (klinika, korektsiya ta profilaktyka): avtoref. dys. na zdobuttya naukovoho stupenya kandydata medychnykh nauk. Kyiv. 36 s. [In Ukrainian].

Vakulenko O. V. (2005). Zasoby masovoyi informatsiyi yak osoblyvyy chynnyk vplyvu na formuvannya sposobu zhyttya osobystosti. Sotsialnyy pratsivnyk, 6, 14–18 [In Ukrainian].

Voyskunskyy A. E. Aktualnye problemy zavysymosty ot Ynterneta. URL: https://bit.ly/2B1i328 [In Russian].

Hendyna N. Y., Kolkova N. Y., Skypor N. L. (1999). Informatsyonnaya kultura lychnosty: dyahnostyka, tekhnolohyya formyrovanyya: uchebno-metodycheskoe posobye. Kemerovo : KemHAKY. CH. 1. 146 s. [In Russian].

Hordeeva A. V. (2002). Psykholohycheskye osobennosty personyfykatsyy kompyutera v razlychnykh katehoryy polzovateley. Vestnyk Kharkovskoho unyversyteta. Kharkov. №550, ch.1, 58-60. (Ser. Psykholohyya) [In Russian].

Hudkova N. M. Modulne navchannya u vykladanni inozemnoyi movy yak odyn z innovatsiynykh komponentiv navchalnoho protsesu u vyshchomu navchalnomu zakladi. Rezhym dostupu: https://bit.ly/2CKByfw [In Ukrainian].

Dorozhkyn, E. M., Zeer, E. F., & Shevchenko, V. YA. (2017). Nauchno-obrazovatelnaya panorama modernyzatsyy podhotovky pedahohov nepreryvnoho professyonalnoho obrazovanyya. Obrazovanye y nauka, 19(1). [In Russian].

Evladova E. B., Lohynova L.H., Mykhaylova N.N. (2004). Dopolnytelnoe obrazovanye detey: uchebnyk dlya stud. VUZov, ped. uchylyshch y kolledzhey. Moskva: Vlados. 349 s. [In Russian].

Zazykyn V. H., Derkach A. A. (2003). Akmeolohyya. Moskva. S. 104 [In Russian].

Zyeyer O. (2007). Psykholohiya profesiynoho rozvytku: navch. pos. dlya studentiv vyshchykh navchalnykh zakladiv. Moskva: Akademiya. 240 s. [In Ukrainian].

Zyazyun I. A. (1999). Suchasna osvita v konteksti humanistychnoyi filosofiyi. Dialoh kultur. Ukrayina u novomu konteksti: filosofiya osvity. Lviv. S. 5-12 [In Ukrainian].

Kandybovych L.A., Dyachenko M.Y. (1976). Psykholohycheskye problemy hotovnosty k deyatelnosty. Minsk. 176 s. [In Russian].

Kastels M. (2000). Informatsyonnaya Epokha. Ekonomyka, obshchestvo y kultura / Per. s anhl. Moskva: HU VSHE. 608 s. [In Ukrainian].

Kysla I. H. (2008). Pidkhody do formuvannya informatsiynoyi kompetentnosti vchytelya zahalnoosvitnoho navchalnoho zakladu. Informatsiyni tekhnolohiyi v osviti, 2, 110-113 [In Ukrainian].

Kolyadenko V. (2004).Ponyattya “informatsiyne suspilstvo” u klasychnykh i suchasnykh kontseptsiyakh. URL: https://bit.ly/2JAi6U7 [In Ukrainian].

Kuzmyna N. V. (1985). Sposobnosty, odarennost, talant uchytelya. Lenynhrad. 32 s. [In Russian].

Layon Devid. Informatsiyne suspilstvo: problemy ta ilyuziyi. Informatsiya, ideolohiya ta utopiya. URL: https://bit.ly/2CNqHBD [In Ukrainian].

Makarova, N. H. (2013). Tsennosty sovremennoy molodezhy: psykholohycheskyy aspekt. Systema tsennostey sovremennoho obshchestva, (28), 117-120 [In Russian].

Maksymenko S. D. (2016). Ponyattya osobystosti u psykholohiyi. Psykholohiya i osobystist, 1, 11-17 [In Ukrainian].

Maksymenko Y.B. (2007). Komputerna diagnostyka u psyhologii. Psyhologiya I suspilstvo, 4, 56-72 [In Ukrainian].

Masuda E. (1997). Ynformatsyonnoe obshchestvo kak postyndustryalnoe obshchestvo. Moskva. [In Russian].

Matokhnyuk L. O. (2018). Indicators and level of personal information competency. Virtus: Scientific Journal / Editor-in-Chief M.A. Zhurba – November, 28, 85-89 [In English].

Makhlup F. (1966). Proyzvodstvo y rasprostranenye znanyy v SHA. M.: Prohress. 462 s. [In Russian].

Makhmuryan K.S. (2005). Metody formuvannya profesiynoyi kompetentnosti vchytelya inozemnoyi movy. Monohrafiya. Moskva: Arkty. 156 s. [In Ukrainian].

Myrolyubov A. (2002). Istoriya vitchyznyanykh metodiv navchannya inozemnykh mov. Moskva : Kroky; Infra-M. [In Russian].

Nechayeva N.A. (2018). Zahalni zhyttyevi pozytsiyi molodi: yikh rol u simeynykh ta hendernykh uyavlennyakh. Peterburzka sotsiolohiya sohodni, 9, 6-26 [In Ukrainian].

Novikova A. A. (2005). Intehratsiya navchannya mediahramotnosti v systemu osvity. Zhurnalistyka 2004: Media u bahatopolyarnomu sviti. Moskva: MDU, 338-339 [In Ukrainian].

Pavlyuk R.O. (2011). Virtualno-osvitnye inshomovne seredovyshche osvitnikh system suchasnoho informatsiynoho suspilstva: monohrafiya. Kyyiv. 183 s. [In Ukrainian].

Perestoronina I.L. (2003). Osoblyvosti formuvannya profesiynoyi kompetentnosti maybutnoho vchytelya z vyvchennya druhoyi inozemnoyi movy. / Naukovi doslidzhennya ta rosiyska osvita: ideyi ta tsinnosti 21 stolittya. Pratsi 6-yi mizhdystsyplinarnoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi aspirantiv ta zdobuvachiv. 3-4 kvitnya 2003 r. / Uklad. Fankina NV M .: APK i PRO, 177-181 [In Ukrainian].

Petukhova L.Y. (2009). Teoretyko-metodolohichni zasady formuvannya informatsiynykh kompetentnostey maybutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv: dys. ... doktor ped. Nauk: 13.00.04 / Khersonskyy derzhavnyy universytet. Kherson. 564 s. [In Ukrainian].

Plokhykh V.V. (2011). Psykholohiya chasovoyi rehulyatsiyi diyalnosti lyudyny: monohrafiya. Donetsk: LANDON-XXI. 411 s. [In Russian].

Pometun O., Pyrozhenko L. V. (2006). Suchasnyy urok. Interaktyvni tekhnolohiyi navchannya: naukovyy metod. posibnyk. Kyiv: A.S.K. [In Ukrainian].

Pro informatsiyu: Zakon Ukrayiny vid 01.01.2017, N 48, stattya 650 / Verkhovna Rada Ukrayiny. Kyyiv. URL: https://bit.ly/2sMlCon [In Ukrainian].

Provorov A.S., Smolyaninova O.H. (2001). Intehratsiya navchalnykh prohram K•HU ta bazovoyi universytet•skoyi himnaziyi №1 “UNIVERS” // Tezy Vserosiyskoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi “Aktualni problemy intehratsiyi serednoho ta vyshchoho rivniv rehionalnoyi systemy bezperervnoyi roboty osvita”. Tambov, 42-43 [In Ukrainian].

Romenets V. A., Manokha I.P. (1998). Istoriya psykholohiyi XX stolittya. K yiv: Lybid. 992 s. [In Ukrainian].

Sannikova O.P. (2012). Konhrehentsiya yak nevid’yemna vlastyvist osobystosti psykholoha. Problemy suchasnoyi psykholohiyi: zbirnyk naukovykh prats Instytutu psykholohiyi imeni H. S. Kostyuka NAPN Ukrayiny ta Derzhavnoho vyshchoho navchalnoho zakladu Zaporizkyy natsionalnyy universytet, 2, 36-41 [In Ukrainian].

Skachek L.M., Pakrysh O.Y., Kudinov V.A., Smahlyuk V.M., Khakhanovskyy V.H. (2017). Informatsiyni tekhnolohiyi v naukovo-pedahohichniy diyalnosti, Tom 1, 80 [In Russian].

Solovova E.N., Boholepova S.V. (2017). Suchasni pidkhody do vyznachennya profesiynoyi kvalifikatsiyi vchytelya inozemnoyi movy. Naukovo-metodychnyy zhurnal “Inozemni movy v shkoli”. Zasnovnyk Ministerstva osvity Rosiyskoyi Federatsiyi. Moskva. № 4. S. 36-45 [In Ukrainian].

Sofronova V. A. (2013). Formyrovanye issledovatelskoy kompetentnosty uchashchykhsya starshykh klassov v uslovyyakh profylnoho obuchenyya. Nauka vchera, sehodnya, zavtra: sb. st. po mater. II mezhdunar. nauch.-prakt. konf. Novosybyrsk: SybAK, 112-116 [In Russian].

Spirin O. M. Informatsiyno-komunikatsiyni ta informatychni kompetentnosti yak komponenty systemy profesiyno-spetsializovanykh kompetentnostey vchytelya informatyky. URL: https://bit.ly/2CNrbYn [In Ukrainian].

Toffler, Elvin (2000). Tretya Khvylya / 3 anhl. per. A. Yevsa. K.: Vyd. dim Vsesvit. 480 s. [In Ukrainian].

Uebster F. (2004). Teorii informatsyonnoho obshchestva. M.: Aspekt-Press. 400 s. [In Russian].

Khayashi Y. (2008). Ezhehodnik / hl. red. E. V. Molodyakova. – M.: Ayro – KHKHI, 312 s. [In Russian].

Furman A.V. (2016) Ideya I zmist profesiynoho metodologuvannya. Ternopil: Ekomomichna Dumka. 378 s. [In Ukrainian].

Khutorskoy A. V. (2003). Klyuchevye kompetentsyy kak komponent lychnostno-oryentyrovannoy paradyhmy obrazovanyya. Narodnoe obrazovaniye, 2, 58–64 [In Russian].

Shafranova V. (2018). Rol innovatsiynoho rozvytku u stiykosti pidpryyemstva. Investytsiyi: praktyka ta dosvid, 8, 22-25 [In Ukrainian].

Yufereva A. S. (2017). Sredstva massovoy ynformatsyy kak ynstytut polytycheskoy kommunykatsyy v uslovyyakh ynterneta. Vestnyk Volzhskoho unyversyteta ym. VN Tatyshcheva, 2(3) [In Russian].

Yadova V. A. (2018). Sotsyolohyya Yadova: metodolohycheskyy raz•hovor. [Izbrannye trudy V.A. Yadova] / FNYSTS RAN; Red.-sost., avtory predysl.: E.N. Danylova, L.A. Kozlova, P.M. Kozyreva, O.A. Oberemko. M.: Novyy khronohraf. URL: https://bit.ly/2WgHpCh [In Russian].

Yakovenko S.I., Moroz L.I. (2011). Profesiyno-psykholohichnyy treninh: pidruch. dlya stud. vyshch. navch. zakl. K. : vyd: Palyvoda A. V. 252 s. [In Ukrainian].

Information Literacy Competency Standards for Higher Education. URI: http://hdl.handle.net/11213/7668 [In English].

Davis, R. A. (2001). A cognitive behavio ral model of pathological Internet use. Computers in Human Behavior, V. 17, 2, 187–195 [In English].

Ferrari A. (2012). Digital Competence in Practice: An Analysis of Frameworks. – Europe Commission Joint Research Center. Institute of Prospective Tdechnologies Studie European Union. 92 p. [In English].

Hamburger, Y. A., Ben Artzi, E. (2000). The relationship between extraversion and neuroticism and the different uses of the Internet.Computers in Human Behaviour. V. 16, 441–449. (Hamburher, Y.A., Ben Artszi, E. (2000). Information Literacy Competency Standards for Higher Education URL: http://www.ala.org/ala/acrl/acrlstandards/informationliteracycompetency.htm. [In English].

Key E.U. (2005). Competences for Lifelong Learning. A European Reference Framework – Brussels: European Commission, 2005 [In English].

Markauskaite L., Goodwin N., Reid D., Reimann P. (2006). Modelling and Evaluating ICT Coerces for Pre-service Teachers: What Works and How it Works? // Informatics Education – The Bridge between Using and Understanding Computers / Ed.by V.Dagiene, R.Mittermeir: ISSEP. Vilnus. pp. 242-254 [In English].

Завантаження

Як цитувати

Максименко, Юрій Борисович, and Людмила Олександрівна Матохнюк. “Концептуальна модель інформаційної компетентності особистості”. Психологія і суспільство, no. 3, Nov. 2020, pp. 82-103, https://doi.org/10.35774/pis2020.03.082.

Схожі статті

1-10 з 256

Ви також можете розпочати розширений пошук схожих статей для цієї статті.