КУЛЬТУРА СОЦІОГУМАНІТАРНОГО ПІЗНАННЯ У СИТУАЦІЇ ПОСТМОДЕРНУ
Анотація
У статті розглядаються характеристики, специфіка соціогуманітарного пізнання як елемента культури ситуації постмодерну. Пануючі в сучасній соціогумані-тарній науці принципи плюралізму та інтерпретації утверджують широкі можливості когнітивних, онтологічних, методологічних пояснень сутності соціального життя. Увага зосереджується на універсальних складових сучасної теорії пізнання, якісних змінах системи соціогуманітарного пізнання, методологічних діях-рі-шеннях у р амках раціональної миследіяльності.
Посилання
Белл Д. Прихід постіндустріального суспільства / / Сучасна зарубіжна соціальна філософія. - 1996. - №3.
- С. 34-76.
Зандкюлер Х.Й. Репрезентация, или как реальность может быть понята философски // Вопросы философии. - 2002. - №6. - С. 6l-84.
Зотов А.Ф., Мельвиль Ю.К. Западная философия XX века. - М.: Интерпракс, 1994. - 431 с.
Ильин И.П. Постмодернизм от истоков до конца столетия: эволюция научного мифа. - М.: Интрада, 1998. - 205 с.
Кастельс М. Информационная епоха: экономика, общество и культура. - М.: Интерпракс, 2000. - 357 с.
Общество знания. Опыт философско-методологического анализа // Вопросы философии. - 2008. - №4. - С. 27-39.
Коршунов А., Мантатов В. Диалектика социального познания. - М.: Политиздат, 1988. - 381 с.
Кримський С. Під сигнатурою Софії. - К.: Вид. дім “Києво-Могилянська академія”, 2008. - 367 с.
Пазенок В.С. Інформаційне суспільство і культура // Інформаційне суспільство у соціально-філософській ретроспективі та перспективі / В. Лях, В. Пазенок, Я. Любивий, К. Райда та ін. - К.: ТОВ “XXI століття: діалог культур”, 2009. - 404 с. - С. 10-46.
Рорти Р. Иронизм и теория // Рорти Р. Случайность, ирония и солидарность. - М., 1986. - С. 21-65.
Юдин Б.Г. Знание как социальный ресурс // Вестник РАН. - 2006. - Т. 46, № 7. - С. 15-32.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
