Психологічні особливості травматичного досвіду українців під час війни
Ключові слова:
війна, населення України, травматичний досвід, травмаАнотація
Основним завданням дослідження, що проводилось до другої річниці повномасштабного вторгнення московитів в Україну, було визначення предикторів, які викликають виникнення стану тривожності, депресивних проявів та посттравматичних стресових симптомів у різних верств цивільного населення країни. Адже питання пошуку і впровадження оновлених та ефективних форм психологічної допомоги громадянам, яка є актуальною сьогодні, не може бути вирішене без розуміння особливостей процесу психічного травмування і способів його призупинення. У цьому контексті проведено теоретичний аналіз специфіки українського травматичного досвіду та визначено його особливості, а саме динамічний, хронічний і національний характер, а також індивідуальний та колективний рівні перебігу, на яких це травмування відбувається протягом останніх двох років. Увагу привернуто до руйнівного впливу недозованого споживання медіаресурсів, яке підсилює негативну дію процесу травмування на особистість. Емпіричне дослідження проведено за участю 672 українців, яких було поділено на групи та виокремлено предиктори, що спричиняють виникнення тривожності, депресивних проявів та ознак посттравматичних стресових симптомів особи як природних реакцій на травматичний досвід. Окремими предикторами були участь у волонтерській діяльності та обстоювання почуття національної ідентичності, які визначають специфіку української травматизації. Тоді як решта інших (втрата члена родини внаслідок військових дій,повна або часткова втрата житла, досвід проживання в окупації) є більш очікуваними в контексті подій, які відбуваються в країні. Воднораз аргументовано, що питання свідомого споживання медіаресурсів та контролю часу використання ґаджетів не втрачає актуальності в контексті едукації щодо інформаційної гігієни та уникання вторинного чи локального травмування.
The main task of the study, which was conducted to mark the second anniversary of the full-scale invasion of the country, was to identify the predictors that currently cause anxiety, depressive symptoms and post-traumatic stress symptoms in different segments of the country’s civilian population. The issue of finding and implementing updated and effective forms of psychological assistance to the population, which is relevant today, cannot be resolved without understanding the specifics of the trauma process. A theoretical analysis of the specifics of the Ukrainian traumatic experience has been carried out and its features – dynamic, chronic and national character – have been identified, as well as the levels ( individual and collective) at which this trauma has been occurring over the past two years. The attention has been paid to the destructive impact of underdosed consumption of media resources, which intensifies the process of traumatization. An empirical study has been conducted with the participation of 672 Ukrainians, who have been divided into groups and the predictors of anxiety, depressive symptoms and signs of post-traumatic stress symptoms as reactions to traumatic experience have been investigated and identified. The fact that participation in volunteer activities and the use of a sense of national identity as a resource are among the predictors of the studied conditions deserves special attention, as these are the predictors that determine the specifics of Ukrainian traumatization. Whereas the rest of the predictors (loss of a family member as a result of hostilities, full or partial loss of housing, experience of living under occupation) are more expected in the context of the events taking place in the country. The importance of conscious consumption of media resources and controlling the time spent using gadgets remains relevant in the context of information hygiene education and the avoidance of further or additional trauma.
Посилання
Kil'kist' ukraintsiv ta yikh mihratsiia za kordon cherez viinu - doslidzhennia Hromadians'koyi merezhi OPORA, 05 lypnia 2023 https://www.oporaua.org/viyna/kilkist-ukrayintsiv-ta-yikh-migratsiia-za-kordon-cherez-viinu-doslidzhennia-gromadianskoyi-merezhi-opora-24791 [in Ukrainian].
Hybrid Warfare - New Threats, Complexity, and Trust' as the Antidote. https://www.nato.int/docu/review/articles/2021/11/30/hybrid-warfare-new-threats-complexity-and-trust-as-the-antidote/index.html [in English].
Khorram-Manesh, A., Burkle, F.M., Goniewicz, K., Robinson, Y. (2021). Estimating the Number of Civilian Casualties in Modern Armed Conflicts - A Systematic Review. Frontiers in public health, 9. doi.org/10.3389/fpubh.2021.765261 [in English].
https://doi.org/10.3389/fpubh.2021.765261
Skil'ky chasu ukraintsi provodiat v interneti i chy chasto korystuiut'sia derzhavnymy e-posluhamy. https://thepage.ua/ua/news/skilki-chasu-ukrayinci-vitrachayut-v-interneti-ta-chi-koristuyutsya-e-poslugami [in Ukrainian].
Frolova, N.V. (2023). Fenomen kolektyvnoyi travmy v konteksti suchasnoho ukrayins'koho dosvidu yiyi prozhyvannia. Habitus, 46, 199-203 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.32782/2663-5208.2023.46.32
Shulska, N.M., Ostapchuk, S.S., Naumenko, L.M.( 2023). Vorozhi naratyvy v umovakh viyny v media: verbalni markery, informatsiyna hihiiena ta sposoby protystoiannia. Vcheni zapysky TNU imeni V.I. Vernadskoho. Seriia: Filolohiia. Tom 34, 2, 158-164 [in Ukrainian].
https://doi.org/10.32782/2710-4656/2023.2.2/26
Silver, R.C., Holman, E.A. & Garfin, D.R. (2021). Coping with cascading collective traumas in the United States. Nat Hum Behav 5, 4-6 [in English].
https://doi.org/10.1038/s41562-020-00981-x
Sparks, SW (2018). Posttraumatic Stress Syndrome: What Is It? J Trauma Nurs. Jan/Feb;25(1):60-65. doi: 10.1097/JTN.0000000000000343. PMID: 29319653) [in English].
https://doi.org/10.1097/JTN.0000000000000343
Garfin, D.R., Silver, R.C., & Holman, E.A. (2020). The novel coronavirus (COVID-2019) outbreak: Amplification of public health consequences by media exposure. Health Psychology, 39(5), 355-357. https://doi.org/10.1037/hea0000875 [in English].
https://doi.org/10.1037/hea0000875
CAF World Giving Index (2023) https://www.cafonline.org/about-us/research/caf-world-giving-index) [in English].
Завантаження
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).