Концепція аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості

Інеса Гуляс

Анотація


У дослідженні обґрунтовано концепцію аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості з використанням принципу інтегральної суб’єктності та методів факторно-аналітичного підходу до емпіричного вивчення предметно актуалізованих психічних явищ. Результати цього комплексного дослідження репрезентовано через уявлення про особистість як інтегрального суб’єкта можливих духовних, моральних та інших трансформацій і предметних утілень. Акцентовано увагу на пізнанні чинників означеного феномену в період дорослості – ранньої, середньої та пізньої; статі, віку й обраного фаху. Витоки авторських пошуків відображено крізь призму провідних філософських напрямів – феноменологічного, екзистенційного та філософсько-антропологічного, що базуються на розумінні людини як відкритої істоти, котра постійно визначає і проектує себе. Ключовими аксіопсихологічними корелятами філософської проблематики визнано інтенційність, вибір, світопроєкт, сенс життя, цінності та ціннісні орієнтації, життєвий успіх, щастя, які дають підстави стверджувати, що особистість суб’єктно здатна до самоспричинення та самотрансцендування, самовизначення і керування власним життям. Для виділення системи критеріїв і показників аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості здійснено теоретичний аналіз міждисциплінарних студій досліджуваного феномену. Зазначено, що такими “мірилами” є смисложиттєва орієнтація на самоздійснення, спрямованість на саморозвиток і самовдосконалення, цілісність і гармонійність багатогранного існування людини, які виражаються в адекватній самооцінці особистісного потенціалу та рівні домагань, задоволеності досягнутим рівнем реалізації життєвих планів, збалансованості самореалізації в різних сферах життєдіяльності; творчий характер діяльності, самостійність і незалежність; рефлексивна саморегуляція, яка спирається на внутрішній локус контролю; високий рівень толерантності до невизначеності, гнучкість в організації життєдіяльності. Авторська теоретична модель являє собою аксіопсихологічне проєктування як двоєдиний синергійний процес ціннісно-цільового випередження (антиципації) бажаних для певної особи станів і статусів (досягнень) та їх суб’єктно-ресурсного забезпечення відповідними компетентностями, релевантними відносно конкретних життєвих ситуацій. Це дало змогу поєднати тріангуляційною дугою темпорально-телеологічний і каузально-суб’єктний (топічний) аспекти цілісного процесу життєздійснення особистості. Конкретизовано, що перший аспект репрезентує свободу волі як іманентно притаманну властивість homo sapiens більш чи менш самостійно визначати свої життєві пріоритети (ціннісно-смислова сфера), другий – представляє біологічно зумовлені та набуті в ході соціалізації (в тому числі завдяки навчанню, вихованню, освіті загалом) знання, уміння, навички, компетенції, втілювати особистісні вибори як результати ціннісного самовизначення (від вирішення ситуативних завдань на їхній смисл до ухвалення доленосних рішень щодо подальшої траєкторії особистого руху-поступу) в життєздатні проєкти. Наголошено, що без взаємної відповідності “хочу” і “можу”, термінального й інструментального не може синтезуватися кінцевий продукт цієї синергії – “я стану” чи “відбудуся” за умови відповідної самоорганізації та емоційно-вольової мобілізації. З’ясовано, що перший аспект аксіопсихологічного проєктування підлягає принципу нелінійного телеологічного детермінізму, другий – каузального детермінізму, узгоджена дія яких конструює феномен аксіопсихологічного проєктування життєздійснення особистості. Для побудови прикладної моделі емпіричного дослідження, яка є похідною від теоретичної, обґрунтовано та реалізовано принцип системності у вигляді холархії підпорядкованих один одному рівнів інтегральної суб’єктності, через формат якого розглянуто людину як цілісну особистість. Розкрито кожен із п’яти рівнів інтегральної суб’єктності, які марковано відповідними особистісними рисами – ціннісно-цільовими диспозиціями й інструментально-суб’єктними здатностями, синергійна дія яких зумовлює високу ймовірність досягнення життєвих успіхів: на рівні відносного суб’єкта (психосоматичного індивіда) – відчуття суб’єктивного благополуччя (щастя), на рівні моносуб’єкта (власне суб’єкта індивідуальної предметної діяльності) – стиль саморегуляції, почуття самоефективності, мотивація досягнень; на рівні полісуб’єкта (соціального індивіда) – стратегії копінг-поведінки, перфекціоністські настанови; на рівні метасуб’єкта (творчої індивідуальності) – структура ціннісних орієнтацій, каузометричні показники реалізованості життя; на рівні абсолютного суб’єкта (людини універсальної) – духовні прагнення, цільова спрямованість особистості. За результатами емпіричного дослідження експліковано факторну структуру аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень осіб, що перебувають на етапі ранньої дорослості, яка уможливила виокремлення дев’яти провідних детермінант цього процесу. Встановлено, що у їх складі найвагомішими є суперечлива комбінація диспозиції самоефективності й опір самоудосконаленню, поєднання асертивності зі слабкою мотивацією до самоосвіти й саморозвитку. Виявлено вплив гендерного чинника на аксіопсихологічне проєктування життєвих досягнень особистості в ранній дорослості. Констатовано, що в жінок цей процес спонукається диспозицією самоефективності і перфекціоністськими настановами, а в чоловіків – рисами маскулінності й прагненням до подолання перешкод. Виявлено особливості аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень осіб на етапі професійної підготовки фахівців різних спеціальностей. Аргументовано основні параметри цього процесу у студентів інженерних спеціальностей – риси чоловічого гендеру і диспозицію самоефективності; доведено, що спільними рисами для представників обох статей є диспозиція самоефективності за маскулінним типом, а відмінними – невпевненість у власних силах і сподівання на щасливий випадок у жінок та протилежна цій диспозиція – впевненість у собі й віра у власні сили в чоловіків. Натомість у майбутніх економістів процес аксіопсихологічного проектування життєздійснення визначається суб’єктними здатностями до саморегуляції, наполегливістю в подоланні перешкод; встановлено, що гендерні відмінності в конструюванні досліджуваного феномену в майбутніх економістів стосуються збалансованого впливу внутрішніх і зовнішніх детермінант успіху в жінок й орієнтації на соціальне визнання у чоловіків, і це при тому, що диспозиція самоефективності рівномірно виражена в обох субвибірках досліджуваного контингенту. З’ясовано, що майбутні педагоги періоду ранньої дорослості покладаються передусім на себе (почуття самоефективності, здатність до саморегуляції); у середній дорослості для педагогів першочерговими є ефективна самореалізація, асертивність, розвинута саморегуляція, а в пізній дорослості переважають упевненість в успішній самореалізації та продуктивності власного життєвого шляху. Висвітлено значущі відмінності детермінант аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень педагогів за критеріями віку і гендеру (на основі результатів однофакторного дисперсійного аналізу). Доведено, що обраний фах суттєво не впливає на перебіг цього процесу. В плані значущих гендерних відмінностей виявлено, що респонденти жіночої статі переважають чоловіків за потребою в розвагах і відпочинку, цінностями любові та визнання, застосуванням емоційного копінгу та копінгу “соціальне відволікання”, андрогінними рисами, вони частіше переживають амбівалентні почуття, наслідують традиційні зразки поведінки, більш конформні й зорієнтовані на підтримку з метою збереження душевної рівноваги. Натомість в опитаних чоловічої статі у пріоритеті цінності здоров’я, орієнтація на змагальність як порівняльну самоефективність, стратегічність мислення, мотивація досягнення, моделювання і програмування майбутніх подій. За виявленими провідними факторами і результатами дисперсійного аналізу встановлено закономірне зростання ролі інструментально-суб’єктних здатностей в аксіопсихологічному проєктуванні життєвих досягнень особистості від середньої до пізньої дорослості, притаманність чоловікам тенденції домінування інструментально-суб’єктних здатностей в конструюванні зазначеного феномену та переважання у жінок ціннісно-цільового вектору проєктування свого життєздійснення над інструментально-суб’єктним. Сформульовано відповідні методичні рекомендації психологам, викладачам, наставникам академічних груп із розвитку аксіопсихологічного проєктування життєвих досягнень особистості у студентів ЗВО; керівникам закладів загальної середньої освіти та органів управління освітою.


Ключові слова


людина; суб’єкт; екзистенція; аксіопсихологічне проєктування життєздійснення особистості; життєві досягнення; системна детермінація; холархічна модель

Повний текст:

PDF>PDF

Посилання


Bashlyar, G. (1987). Novyy ratsionalizm [New rationalism]. Moskva: Progress [in Russian].

Berdyaev, N. (2006). O naznachenii cheloveka. O rabstve i svobode cheloveka [On the appointment of a person. About slavery and human freedom]. Moscow: AST [in Russian].

Furman, A.V. & Furman, O.I. & Shandruk, S.K. & Co (2019). Vitakulturna metodolohiia: antolohiia. Do 25-richchia naukovoi shkoly profesora A.V. Furmana [Viticultural methodology: an anthology. To the 25th anniversary of professor A.V. Furman’s Scientific School]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Gershunskiy, B.S. (2003). Obrazovatel’no-pedagogicheskaya prognostika. Teoriya, metodologiya, praktika: uchebnoye posobiye [Educational and pedagogical prognostics. Theory, methodology, practice: textbook]. Moskva: Nauka [in Russian].

Hulias, I.A. (2020). Aksiopsykholohichne proyektuvannya zhyttyevykh dosyahnen osobystosti [Axiopsychological design of life achievements of the personality]. Kyyiv: Vydavnytstvo “Lyudmyla” [in Ukrainian].

Hulias, I. (2016). Aksiopsykholohichne proektuvannya: profil analizu problem [Axiopsychological design: a profile of problem analysis]. Psykholohiya osobystosti – Personality psychology, 1, 151–169 [in Ukrainian].

Hulias, I.A. (2011). Intentsiynist yak subyektne dzherelo aksiopsykholohichnoho proektuvannya osobystosti [Intentionality as a subjective source of axiopsychological design of personality]. Actual problems of psychology: a collection of scientific works of the Institute of Psychology H.S. Kostyuk. Kyiv, Tom H. Psychology of learning. Genetic psychology. Medical psychology. Vol. 18, 91–102 [in Ukrainian].

Hulias, I.A. (2016). Sens zhyttya yak faktor samorealizatsiyi osobystosti [The meaning of life as a factor of self-realization of the individual]. Osobystisno-akmeolohichni faktory vplyvu na samorealizatsiyu indyvidualnosti u polikulturnomu sviti – Personality-acmeological factors of influence on self-realization of individuality in the multicultural world, 29–37. Chernivtsi: Chernivtsi National University [in Ukrainian].

Hulias, I.A. (2019). Faktorna struktura aksiopsykholohichnoho proyektuvannya zhyttyevykh dosyahnen osobystosti periodu serednoyi doroslosti [Factor structure of axiopsychological design of life achievements of the person of the period of average adulthood]. Naukovyy visnyk Khersonskoho derzhavnoho universytetu. Seriya “Psykholohichni nauky” – Scientific Bulletin of Kherson State University. Psychological Sciences Series, 4, 72–80 [in Ukrainian].

Kantor, K.M. (1990). Dva proyekta vsemirnoy istorii [Two projects of world history]. Voprosy filosofii – Philosophy questions, 2, 76–86 [in Russian].

Karpenko, Z.S. (1998). Aksiopsykholohiya osobystosti [Axiopsychology of personality]. Kyiv: International Financial Agency [in Ukrainian].

Karpenko, Z. (2018). Aksiolohichna psykholohiya osobystosti [Axiological psychology of personality]. Ivano-Frankivsk: Vasyl Stefanyk Precarpathian National University [in Ukrainian].

Karpenko, Z.S. (1997). Amplifikatsiya “YA” v konteksti formuvannya natsionalnoyi samosvidomosti [Amplification of “I” in the context of the formation of national identity]. Ideya natsionalnoho vykhovannya v ukrayinskiy psykholohichniy nautsi ХІХ-ХХ st.: Zb. statey i dopovidey Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi – The idea of national education in the Ukrainian psychological science of the XIX-XX centuries.: Coll. articles and reports of the All-Ukrainian scientific-practical conference], 299–301. Kolomyia [in Ukrainian].

Karpenko, Z.S. (2008). Predmet i metod aksiopsykholohiyi osobystosti [Subject and method of axiopsychology of personality]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 1, 23–31 [in Ukrainian].

Karpenko, Z.S. (1997). Fenomenolohiya vchynku: do pytannya pro realizatsiyu subyektnoho pidkhodu v natsionalniy systemi navchannya i vykhovannya [Phenomenology of action: on the question of the implementation of a subjective approach in the national system of education and upbringing]. Ukrayinoznavstvo v pedahohichnomu protsesi osvitnikh ustanov – Ukrainian studies in the pedagogical process of educational institutions, 39–43. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Karpenko, Z.S. (1996). Tsinnisni vymiry indyvidualnoyi svidomosti [Value dimensions of individual consciousness]. Zbirnyk naukovykh prats: filosofiya, sotsiolohiya, psykholohiya – Collection of scientific works: philosophy, sociology, psychology. Part. 2, 42–48. Ivano-Frankivsk [in Ukrainian].

Karpenko, Z.S. & Hulias, I.A. (2020). Aksiopsykholohichne proektuvannya zhyttyezdiysnennya osobystosti: vid obgruntuvannya do diahnostyky [Axiopsychological design of personality realization: from substantiation to diagnostics]. Aktualni pytannya teoriyi ta praktyky psykholoho-pedahohichnoyi pidhotovky maybutnikh fakhivtsiv: tezy dopovidey VIII Vseukrayinskoyi naukovo-praktychnoyi konferentsiyi, (Khmelnytskyy, 9–10 kvitnya 2020) – Current issues of theory and practice of psychological and pedagogical training of future professionals: abstracts of the VIII All-Ukrainian scientific-practical conference, (Khmelnytsky, April 9-10, 2020), 44–45. Khmelnytsky. URL: http://elar.khnu.km.ua/jspui/bitstream/123456789/8930/1/%D0%A1%D0%B0%D0/%BC%D0%B1%D0%BE% D1%80% D1% 81% D1% 8C% D0% BA% D0% B0% 20% D0% 9E ._% D1% 82% D0% B5% D0% B7% D0% B8% 209-10.04.2020.pdf [in Ukrainian].

Kikinezhdi, O. (2017). Metodolohichni zasady doslidzhennya hendernoyi identyfikatsiyi v ontohenezi [Methodological bases of research of gender identification in ontogenesis]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu “Ostrozka akademiya”. Seriya “Henderni doslidzhennya” – Scientific notes of the National University “Ostroh Academy”. Gender Studies Series, 3, 58–70 [in Ukrainian].

Kon, I.S. (1984). V poiskakh sebya [Looking for yourself]. Moscow: Politizdat [in Russian].

Lazarev, V.S. (2015). Proyektnaya deyatel’nost’ v shkole: neispol’zuyemyye vozmozhnosti [Project Activities at School: Unused Opportunities]. Voprosy obrazovaniya – Educational issues, 3, 292–307. URL: https://cyberleninka.ru/article/n/proektnaya-deyatelnost-v-shkole-neispolzuemye-vozmozhnosti/viewer [in Russian].

Leontiev, A.N. (1977). Deyatel’nost’. Soznaniye. Lichnost’ [Activity. Consciousness. Personality]. Moscow: Politizdat [in Russian].

Lyubutin, K.N. & Kondrashov, P.N. (2007). Filosofskaya antropologiya Karla Marksa [Philosophical anthropology of Karl Marx]. Yekaterinburg: USU Publishing House [in Russian].

Mounier, E. (1999). Manifest personalizma [Manifesto of personalism]. Moscow: Republic [in Russian].

Nikolaeva, O. Svoboda vybora [Freedom of choice]. URL: http://www.portal-slovo.ru/rus/art/197/904/-27k [in Russian].

Sartre, J.-P. (2000). Bytiye i nichto: Opyt fenomenologicheskoy ontologii [Being and Nothingness: An Experience of Phenomenological Ontology]. Moscow: Republic [in Russian].

Sartre, J.-P. (1994). Problemy metoda [Method problems]. Moscow: Progress [in Russian].

Sidorenko, V.F. (1984). Genezis proyektnoy kul’tury [Genesis of design culture]. Voprosy filosofii – Philosophy questions, 10, 87–99 [in Russian].

Furman, A.A. (2019). Intentsiynist yak sutnisna oznaka smyslozhyttyevoho buttya osobystosti [Intentionality as an essential feature of the meaning of life of the individual]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 118–137. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.03.118 [in Ukrainian].

Furman, A.A. (2016). Kontseptsiya osobystosti v aksiolohichniy psykholohiyi: kontury sutnisnoyi evrystyky [The concept of personality in axiological psychology: the contours of essential heuristics]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 4, 89–103 [in Ukrainian].

Furman, A.A. (2019). Psykholohichni zasady piznannya smyslozhyttyevoyi sfery osobystosti: avtoref. dys. … doktora psykhol. nauk: 19.00.01 [Psychological principles of cognition of the semantic sphere of personality: author’s ref. dis. … Dr. Psychol. Science: 19.00.01]. Odessa [in Ukrainian].

Furman, A.A. (2017). Psykholohiya smyslozhyttyevoho rozvytku osobystosti [Psychology of meaningful life development of personality]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A.V. (2016). Ideya i zmist profesiynoho metodolohuvannya [The idea and content of professional methodology]. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A.V. (2019). Metodolohichne obgruntuvannya predmetnoho polya teoretychnoyi psykholohiyi [Methodological substantiation of the subject field of theoretical psychology]. Psykholohiya i suspilstvo – Psychology and society, 3–4, 5–37. DOI: https://doi.org/10.35774/pis2019.03.005 [in Ukrainian].

Furman, A.V. (2019). Metodolohiya yak sfera nauky, myslediyalnosti, metodolohuvannya [Methodology as a field of science, thinking, methodology]. Metodolohiya i psykholohiya humanitarnoho piznannya. Do 25-richchya naukovoyi shkoly profesora A.V. Furmana – Methodology and psychology of humanities cognition. To the 25th anniversary of the scientific school of Professor A.V. Furman, 6–235. Ternopil: TNEU [in Ukrainian].

Furman, A.V. (2011). Psykhokultura ukrayinskoyi mentalnosti [Psychoculture of the Ukrainian mentality]. Ternopil: VC NDI MEVO [in Ukrainian].

Furman (Humeniuk), O.E. (2008). Teoriya i metodolohiya innovatsiyno-psykholohichnoho klimatu zahalnoosvitnoho zakladu [Theory and methodology of innovative-psychological climate of a secondary school]. Yalta-Ternopil: Textbooks and manuals [in Ukrainian].

Heidegger, M. (2003). Bytiye i vremya [Genesis and Time]. Kharkiv: Folio [in Russian].

Khasanov, G.A. (2006). Smysl zhizni cheloveka: gnoseologicheskiy analiz: kand. filos. nauk: 09.00.01 [The meaning of human life: epistemological analysis: Cand. Philos. Sciences: 09.00.01] / Sibayskiy institut (filial) Bashkirskogo gosudarstvennogo universiteta [Sibaysky Institute (branch) of the Bashkir State University]. Sibay. URL: http://www.dslib.net/ontologia/smysl-zhizni-cheloveka-gnoseologicheskij-analiz.html [in Russian].

Jaspers, K. (1994). Smysl i naznacheniye istorii [The meaning and purpose of history]. Moscow: Republic [in Russian].

Little, B.R. (1993). Personal projects and the distributed self: Aspects of a conative psychology. Psychological perspectives on the self, 4, 157–181 [in English].

Palys, T.S. & Little, B.R. (1983). Perceived life satisfaction and the organization of personal project systems. Journal of Personality and Social Psychology, 44, 1221–1230 [in English].




DOI: https://doi.org/10.35774/pis2020.04.070

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


ISSN 2523-4099 (online), ISSN 1810-2131 (print)