ІНДИВІДУАЛЬНА МІРА "ЗОЛОТОГО РОЗТИНУ" ТА ЧАСОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ПСИХІКИ
Ключові слова:
золотий розтин, власна одиниця часу, “т-тип”, золоте відношенняАнотація
У статті описане експериментальне дослідження індивідуальної міри “золотого розтину”; описані приклади поділу відрізка за правилом золотого розтину та отримані індивідуальні значення “золотого” співвідношення; знайдений зв’язок між власною одиницею часу індивіда та виокремленою нами індивідуальною мірою “золотого розтину”.
Посилання
Fechner G. T. Vorschule der АевШейк. - Leipzig: Breitkopf und Hartel, 1897. - 264 s.
Zeising A. Aesthetische Forschungen. - Frankfurt, 1855. - 568 s.
Гика М. Эстетика пропорций в природе и искусстве. - М.: Изд. кад. арх., 1936. - 236 с.
Грим Г. Д. Пропорциональность в архитектуре. - М.-Л.: ОНТИ, 1935. - 148 с.
Кеплер И. О шестиугольных снежинках. - М., 1982.
Ковалев Ф. В. Золотое сечение в живописи. - К.: Вища школа, 1989.
Лаврус В. Золотое сечение // Наука и техника, 1997. - www.n-t.students.ru.
Рыбин И. А. Психофизика: Поиск новых подходов // Природа. - 1990. - №2. - С. 19-25.
Стахов А. Коды золотой пропорции. - М., 1975.
Тимеринг Г. Е. Золотое сечение. - Петроград: Науч. книгоиздат., 1924. - 86 с.
Урманцев Ю. А. Золотое сечение // Природа. - 1968. - №11. -С. 33-40.
Урманцев Ю. А. Симметрия природы и природа симметрии. - М: Мысль, 1974. - 229 с.
Цветков В. Д. Сердце, золотое сечение и симметрия. - Пу-щино: ПНЦ РАН, 1997. - 170 с.
Цуканов Б. И. Время в психике человека — Одеса: Астропринт, 2000. - 217 с.
Цуканов Б. И. Психологія часу, здобутки і перспективи // Вісник ОНУ - Т.6: Психологія. - Вип. 2. - 2001. - С. 86-92.
Шапоренко П. Ф., Лужецкий В. А. Гармоническая соразмерность частей тела человека и принцип обобщенного золотого сечения // Морфология. - 1992. - Т. 103, №11-12. - С. 122-130.
Завантаження
Номер
Розділ
Ліцензія
1. Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
Політика, яка рекомендується журналам, що пропонують відкритий доступ з затримкою
Автори, які публікуються у цьому журналі, погоджуються з наступними умовами:
- Автори залишають за собою право на авторство своєї роботи та передають журналу право першої публікації цієї роботи, яка через [ВКАЖІТЬ ПЕРІОД ЧАСУ] з дати публікації автоматично стає доступною на умовах ліцензії Creative Commons Attribution License, котра дозволяє іншим особам вільно розповсюджувати опубліковану роботу з обов'язковим посиланням на авторів оригінальної роботи та першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Автори мають право укладати самостійні додаткові угоди щодо неексклюзивного розповсюдження роботи у тому вигляді, в якому вона була опублікована цим журналом (наприклад, розміщувати роботу в електронному сховищі установи або публікувати у складі монографії), за умови збереження посилання на першу публікацію роботи у цьому журналі.
- Політика журналу дозволяє і заохочує розміщення авторами в мережі Інтернет (наприклад, у сховищах установ або на особистих веб-сайтах) рукопису роботи, як до подання цього рукопису до редакції, так і під час його редакційного опрацювання, оскільки це сприяє виникненню продуктивної наукової дискусії та позитивно позначається на оперативності та динаміці цитування опублікованої роботи (див. The Effect of Open Access).
