Іван Пулюй: фізик, теолог, патріот

Анотація

Розглянуто аспекти наукової та громадсько-по­літичної діяльності видатного українського вченого, фізика й електротехніка Івана Пулюя. Проаналізовано його біографію, показано, як відбувалося його форму­вання як вченого та громадського діяча, українського патріота. Відзначено, що становленню Пулюя як свідомого українця сприяла низка факторів: сімейне виховання, приналежність до Греко-католицької церкви, патріотичні настрої, поширені в той час серед української молоді Галичини. Він брав участь у роботі українських молодіжних організацій, що обстоювали патріотичні цінності. Пулюй переймався духовними питаннями. У молоді роки він готувався стати греко-католицьким священником. Тоді свя­щенники цієї конфесії часто ставали національними провідниками для українців Галичини. Пулюй перекладав укра­їнською мовою релігійну літературу. Серед цих пе­рекладів головним був повний переклад Біблії, що мав велике значення для утвердження української мови в богослужіннях Православної й Греко-католицької церков. Навчання у Віденському та Страсбурзькому університетах дали змогу Івану Пулюю ознайомитися з досягненнями тогочасної європейської науки, зо­крема у сфері фізики. Основна частина його життя пов’язана з Німецькою вищою технічною школою у Празі, де він викладав і займався науковими дослід­женнями. Показано, що праці вченого з фізики здійснили помітний внесок у розвиток електротехніки. Він створив низку електротехнічних приладів, серед яких варто відзначити фосфоресцентну лампу, що випромінювала Х-промені. Ця лампа допомогла Віль­гельму Рентгену відкрити Х-промені. Відзначено, що громадська діяльність Пулюя мала конструктивний вплив на українську культуру й національне відрод­ження, формування та утвердження української на­ціональної ідеї. Пулюй був членом Наукового Това­риства імені Шевченка, співробітничав із українськими виданням, боровся за відкриття українського універ­ситету в Львові, підтримував українських студентів. Його творчий і життєвий шлях є повчальним прикла­дом для українських учених. Він не лише мав значні здобутки в галузі точних наук, а й звертався до гумані­тарних питань, обстоюючи практично і світоглядно українську національну ідею.